19 грудня 2025 року м. Київ
Справа № 824/125/25
Провадження: № 22-ск/824/55/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т. О.,
секретар судового засідання Лаврук Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Солодка Євгенія Вікторовича в інтересах DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у складі одноосібного арбітра Єфіменка Леоніда від 28 липня 2025 року у справі №453/2024
за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ» (Україна) до DSN21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) про стягнення 14 432 500, 07 доларів США, а також витрат зі сплати арбітражного збору,
У жовтні 2025 року адвокат Солодко Є. В. в інтересах DSN21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) звернувся до Київського апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у складі одноосібного арбітра Єфіменка Леоніда від 28 липня 2025 року у справі №453/2024за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ» (Україна) до DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) про стягнення 14 432 500, 07 доларів США, а також витрат зі сплати арбітражного збору.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що рішення МКАС при ТПП України є необґрунтованим та таким, що ухвалене виключно із застосуванням норм приватного права. Це, на його думку, свідчить про спрощений підхід до вирішення спору та ігнорування приписів публічно-правових норм, у зв'язку з чим оскаржуване рішення суперечить публічному порядку України. Заявник також зазначає, що 29 січня 2024 року Торгово-промисловою палатою муніципію Бухарест (CCIB) було видано на користь DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) свідоцтво-повідомлення про існування форс-мажорних обставин № 1667 за контрактом. У зв'язку з цим, на підставі ч. 1 ст. 617 ЦК України, DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) підлягало звільненню від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за контрактом у період з 24 листопада 2023 року по 22 березня 2024 року, оскільки порушення мало місце внаслідок дії обставин непереборної сили. Крім того, заявник вказує, що з огляду на припинення дії обставин непереборної сили у подальшому сторонами було укладено додаткову угоду № 4, якою внесено зміни до додатка № 1 до Контракту та встановлено новий строк поставки всієї партії продукції - до 17 травня 2024 року. Водночас у зв'язку з продовженням дії обставин непереборної сили відповідач повторно звернувся до Торгово-промислової палати м. Бухарест для отримання нового свідоцтва, дія якого поширювалася на наступний період. Таким чином, заявник стверджує, що протягом значного періоду з 14 березня 2024 року по 17 травня 2024 року DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) не мав об'єктивної можливості здійснити поставку всього обсягу товару. Зазначена обставина, на його думку, має істотне значення для вирішення питання щодо можливості зменшення неустойки, нарахованої за прострочення виконання зобов'язань після 17 травня 2024 року. Окрім цього, заявник зазначає, що дочірнє підприємство ДК «Укрспецекспорт» - «Укрінмаш» відповідно до п. 5.2.1 контракту було зобов'язане здійснити попередню оплату до 16 жовтня 2023 року, однак фактично здійснило її лише 20 жовтня 2023 року, чим порушило умови контракту та допустило прострочення платежу на чотири дні. У зв'язку з цим у DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) з 17 жовтня 2023 року виникло право на зупинення виконання своїх зустрічних зобов'язань щодо поставки товару за контрактом, а відтак підстави для застосування пені та штрафних санкцій були відсутні. На переконання заявника, під час ухвалення МКАС при ТПП України оскаржуваного рішення мало місце неправильне застосування фундаментальних норм національного матеріального права, що призвело до порушення публічного порядку України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за заявою адвоката Солодка Є. В. в інтересах DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у складі одноосібного арбітра Єфіменка Леоніда від 28 липня 2025 року у справі №453/2024 за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ» (Україна) до DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) про стягнення 14 432 500, 07 доларів США, а також витрат зі сплати арбітражного збору.
02 грудня 2025 року від Алексєєва А. А., який діє в інтересах ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», на адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення, у яких представник зазначає про необґрунтованість заяви DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія), з огляду на таке.
Між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. було укладено зовнішньоекономічний контракт від 02 серпня 2023 року № 5/34-К щодо постачання продукції на загальну суму 53 150 400 доларів США для потреб Міністерства оборони України (далі - контракт).
Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець - оплатити та прийняти продукцію, найменування, технічні характеристики, кількість, ціна та строки поставки якої визначені у специфікації продукції, що міститься у Додатку № 1 до Контракту, який є його невід'ємною частиною.
Згідно з пп. 12.2-12.4 контракту сторони погодилися, що у разі недосягнення згоди щодо врегулювання спору він підлягає розгляду в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України в порядку прискореного арбітражного провадження. Арбітраж здійснюється одноособовим арбітром, розгляд справи проводиться на підставі письмових матеріалів без проведення усного слухання. Місцем арбітражу визначено м. Київ, Україна. Рішення арбітражу є обов'язковим для виконання обома сторонами. Сторони також погодили застосування Регламенту МКАС при ТПП України, матеріального права України, а мовою арбітражного розгляду визначили українську або англійську.
У процесі виконання контракту відповідачем було порушено строки поставки продукції, що, у свою чергу, призвело до порушення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» договірних зобов'язань перед Міністерством оборони України в частині дотримання строків постачання товару.
З огляду на зазначене ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою про стягнення з DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. грошових коштів.
Представник також зазначає, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 липня 2025 року не суперечить публічному порядку України, її незалежності, територіальній цілісності, суверенітету та недоторканності, а також конституційним правам, свободам і гарантіям, оскільки воно ухвалене виключно щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту і, відповідно, поширює свою дію лише на нього.
Крім того, спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін та мають договірний характер. Зі змісту контракту не вбачається застосування норм права іноземної держави, які суперечили б або вступали в колізію з чинним цивільним законодавством України, а відтак публічний порядок України у даному випадку не порушується.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року заяву адвоката Вовк Світлани Степанівни в інтересах DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Разом з тим у призначений судом час адвокат Вовк С. С., яка діяла в інтересах DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія), не змогла під'єднатися до судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку.
В ухвалі від 15 грудня 2025 року судом було роз'яснено, що відповідно до вимог ЦПК України ризики технічної неможливості участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі переривання зв'язку або інші технічні збої, покладаються на учасника справи, який подав відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Вовк С. С. була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, а також про умови участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Обравши такий спосіб участі у судовому засіданні, адвокат прийняла на себе ризики, пов'язані з технічною можливістю з'єднання.
За таких обставин неявка представника DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) у судове засідання з причин технічної неможливості під'єднання до відеоконференції не є підставою для відкладення розгляду справи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності адвоката Вовк С. С. як представника DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія), оскільки вона була належним чином повідомлена про судове засідання.
В судовому засіданні Алексєєв А. А. в інтересах ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» заперечував проти задоволення заяви.
Вислухавши пояснення Алексєєва А. А. в інтересах ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки 1 і 2 до цього Закону).
Частиною першою статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
У частині першій статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» зазначено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та ч. 2 ст. 459 ЦПК України, рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або
б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або
2) суд визначить, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Аналіз положень статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України.
Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.
Таким чином, під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
Судом установлено, що між ДП ДГЗІФ «УКРІНМАШ» та DSN21 M&C OFFICE S.R.L.(Румунія) укладено зовнішньоекономічний контракт від 02.08.2023 №5/34-К щодо постачання продукції на загальну вартість 53 150 400,00 доларів США для потреб Міністерства оборони України (надалі - контракт).
За умовами п.1.1 контракту, продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець оплатити і прийняти продукцію, найменування, технічні характеристики, кількість, ціна та строки поставки якої наведені в специфікації продукції, що міститься в додатку №1 до цього контракту (надалі - продукція), що складає його невід'ємну частину і відповідає його вимогам.
У відповідності до вимог пунктів 12.2. - 12.4 контракту сторонами визначено, що у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди в вирішенні питання, що спричинило виникненню суперечки, то спір передається в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті в Україні (прискорений арбітражний розгляд). Кількість арбітрів - один, прискорений арбітражний розгляд, розгляд справи на підставі письмових матеріалів без проведення усного слухання. Місцем арбітражу є м. Київ, Україна. Рішення цього органу є обов'язковим до виконання для обох сторін. Сторони погодилися, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Матеріальне право України. Мова арбітражного розгляду - українська або англійська.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 липня 2025 року у справі №453/2024з DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ» 243 864, 66 доларів США пені, 318 105, 14 доларів США штрафу та 6 496, 75 доларів США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а разом 568 466, 75 доларів.
В решті позовних вимог відмовлено.
Арбітражний збір в сумі 43 555, 25 доларів США покладено на позивача.
Обгрунтовуючи подану заяву про скасування рішення МКАС, представник DSN21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) посилається на те, що зазначене рішення порушує публічний порядок України, оскільки продавець повідомляв покупця про наявність форс-мажорних обставин і на підтвердження цього подав до МКАС підтвердження, видане торгово-промисловою палатою муніципію Бухарест (ССІВ).
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 30 березня 2023 року у справі № 824/50/22, «під публічним порядком розуміють правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
Порушення публічного порядку може стосуватися основоположних принципів як матеріального, так і процесуального права.
Як порушення процесуального публічного порядку потрібно розуміти ті процесуальні порушення, допущені арбітражним судом, які є підставою для його скасування відповідно до пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України. Такі підстави для скасування рішення арбітражного суду можуть бути застосовані у тому разі, якщо сторона, яка подала заяву про скасування арбітражного рішення, обґрунтовує таку заяву цими доводами.
Натомість підстави для скасування рішення арбітражного суду відповідно до пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України підлягають перевірці судом ex officio.
Категорія публічного порядку застосовується не лише задля того, щоб захистити державу від таких іноземних арбітражних рішень, що порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя у країні визнання та виконання таких рішень. Очевидне неправильне застосування арбітражним судом фундаментальних норм національного матеріального права чи грубе порушення норм процесуального права також може призвести до порушення публічного порядку України та підлягає оцінці національним судом під час оскарження в ньому рішення комерційного арбітражу, розташованого у тій самій країні.
Відповідно, рішення МКАС при ТПП України також підлягають оцінці судом на предмет порушення публічного порядку України.
У своїх висновках Верховний Суд керується тим, що публічний порядок України може бути порушено таким рішенням міжнародного комерційного арбітражного суду, під час постановлення якого істотно та очевидно порушено право на судовий захист. До таких порушень належать невідповідність рішення арбітражу виключній компетенції державного суду на вирішення такого спору або існує рішення національного суду у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав, що і спір, який розглядається арбітражним судом.
Порушення публічного порядку матиме місце також у тих випадках, коли рішенням арбітражного суду порушено:
1. Засадничі, фундаментальні принципи (засади) українського права, у першу чергу конституційні, основи правопорядку в Україні, а також основні засади цивільного права.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов'язковість судового рішення.
2.Загальноприйняті принципи моралі, законні інтереси осіб, суспільства та держави.
3. Основоположні принципи та норми міжнародного права, у тому числі міжнародно-правові стандарти прав людини.»
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 23 січня 2025 року у справі № 824/37/24, у законодавстві закріплений загальновизнаний у проарбітражних юрисдикціях принцип обмеженого втручання національних судів в арбітражні рішення під час розгляду заяви про їх скасування, оскільки національний суд не має повноважень щодо перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу. Цей принцип передбачає, що суд не може перевіряти правильність застосування складом арбітражу норм матеріального права по суті вирішення спору, не може вдаватися в його переоцінку під час розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Інакше це буде перевищенням національним судом його повноважень.
Розгляд заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу не є апеляційним провадженням, у якому суд повторно оцінює докази та перевіряє правильність рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті. Тому будь-яка оцінка судом обставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які були надані сторонами арбітражного спору, означала б неправомірне судове втручання, заборонене статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Скасування національним судом рішення міжнародного комерційного арбітражу є винятковим засобом оспорювання арбітражного рішення, яке може бути прийнято лише за наявності (доведеності) однієї з вичерпного переліку підстави, передбаченої законом. Тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
До переліку фундаментальних основ, які складають публічний порядок, належить рівне ставлення до сторін арбітражного розгляду, зокрема: надання сторонам можливості викласти її аргументи, а також коментувати аргументи опонентів; відсутність процедур, які стосуються спору і в яких беруть участь арбітри за відсутності сторін спору; недопустимість подання сторонами підроблених доказів тощо.
Зі змісту рішення МКАС при ТПП України від 02 грудня 2024 року у справі № 32/2024 вбачається, що 01 лютого 2024 року Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» звернулась до МКАС із позовною заявою до Компанії SIGMA РСО Sp. z о.о. про стягнення суми попередньої оплати, сплаченої за контрактом (авансового платежу) - 3 630 000 доларів США, пені за прострочення постачання товару - 637 065 доларів США, штрафу - 290 400 доларів США.
Постановою Голови МКАС при ТПП України від 30 грудня 2024 року справу було прийнято до провадження за №453/2024. У постанові про прийняття справи до провадження від 30 грудня 2024 року було зазначено, що відповідно до умов арбітражного застереження спір буде розглядатися за процедурою прискореного арбітражного розгляду згідно із статтею 45 Регламенту МКАС при ТПП України. Постановою про прийняття справи до провадження позивачу було запропоновано протягом 15 днів з дня одержання постанови сплатити арбітражний збір, а також вжити заходів щодо узгодження з відповідачем кандидатури одноособового арбітра по справі, повідомивши МКАС при ТПП України його ім?я та прізвище.
29 січня 2025 року до МКАС при ТПП України надійшло клопотання відповідача про проведення усного слухання справи та продовження строку для подання відзиву
31 січня 2025 року прохання про проведення усного слухання справи взято до уваги. Про дату, час, місце та склад Арбітражного суду сторони будуть повідомлені повісткою.
12 лютого 2025 року до МКАС при ТПП України надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він заперечував проти позовних вимог в зв?язку з їх необґрунтованістю та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Також у відзиві відповідач зазначив, що оскільки у розділі 12 контракту сторони не узгодили мову, якою здійснюється арбітражний розгляд, а також той факт, що мовою, яка використовується на стадії попередньої підготовки справи до слухання, було визначено українську мову, відповідач не заперечує проти того, аби надалі під час арбітражного розгляду застосовувалася саме українська мова.
26 лютого 2025 року до МКАС при ТП України надійшло клопотання, у якому відповідач посилаючись на статтю 45 Регламенту МКАС при ТПП України, повторно просив про проведення усного слухання справи.
Президент Торгово-промислової палати України постановою від 24 лютого 2025 року призначив однособовим арбітром у справі №453/2024 Леоніда Єфіменка.
Розгляд справи призначено на 20 березня 2025 року.
20 березня 2025 року відбулося слухання у справі. У засіданні взяли участь представник позивача Ірина Лук'янова і ОСОБА_1 та представник відповідача Роман Попов
З викладеного вбачається, що відповідачу, DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія), були надані всі процесуальні можливості для викладення своєї позиції щодо суті спору, у тому числі брати участь в усних слуханнях у справі, заявляти клопотання, подавати заперечення тощо.
Відповідно до п. 34 Рішення, даний спір між сторонами за контрактом відповідає вимогам персональної юрисдикції Арбітражного суду.
Оскільки спір виник з договору міжнародної купівлі-продажу товарів, він підпадає під предметну юрисдикцію Арбітражного суду, як це передбачено пунктом 2 статті 1 Закону «Про міжнародний комерційний арбітражний суд», статтею 4 Регламенту МКАС.
В ході арбітражного розгляду жодна зі сторін не заявила про відсутність у складу Арбітражного суду юрисдикції на розгляд справи або про те, що склад Арбітражного суду перевищує свої повноваження або про недотримання будь-якого положення арбітражної угоди, Регламенту МКАС чи Закону України «Про Міжнародний комерційний арбітражний суд». Таким чином, сторони відмовилися від права порушувати ці питання у майбутньому в силу статті 4 Закону України «Про Міжнародний комерційний арбітраж» та статті 44 Регламенту МКАС.
Суд апеляцінйої інстації наголошує на тому, щопри розгляді даної заяви суд не вправі втручатися в оцінку МКАС обставин арбітражного спору, повноту та належність доказів, які були надані сторонами арбітражного спору, оскільки це означатиме неправомірне судове втручання, яке заборонене статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Посилання заявника на те, що арбіртражний суд повинен був зменшити розмір неустойки у зв'язку з обставинами непереборної сили, стосуються саме предмету арбітражного розгляду та суті вирішеного МКАС спору , тоді як суд не може перевіряти правильність застосування складом арбітражу норм матеріального права по суті вирішення спору, не може вдаватися в його переоцінку під час розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Інші доводи заявника щодо невідповідності висновків МКАС умовам контракту, що заявник вважає порушенням арбітражним рішенням публічного порядку України, також фактично зводяться до незгоди з правильністю застосування норм матеріального права, переоцінки доказів та до перегляду спору по суті, що процесуально є неприпустимим.
Також слід зазначити, що обставини, встановлені оскаржуваним рішенням МКАС при ТПП, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України, рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражним застереженням, стосується боржника DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому зазначене рішення не суперечить публічному порядку України.
Отже, оспорюване рішення МКАС при ТПП України ухвалено компетентним арбітражним судом відповідно до укладеного між сторонами договору.
Виходячи з вимог чинного законодавства, суд загальної юрисдикції не має правових підстав аналізувати правильність застосування МКАС при ТПП України норм матеріального права України при вирішенні спору та переглядати спір по суті.
Порушення публічного порядку України ухваленим рішення МКАС при ТПП України не вбачається.
Ураховуючи вищевикладене, судом не встановлено підстав, визначених ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та ч.2 ст. 459 ЦПК України для скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у складі одноосібного арбітра Єфіменка Леоніда від 28 липня 2025 року у справі №453/2024, а відтак, у задоволенні заяви адвоката Солодка Є. В. в інтересах DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) про скасування рішення МКАС при ТПП України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 457, 459, 460, 461 ЦПК України, ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», суд
У задоволенні заяви адвоката Солодка Євгенія Вікторовича в інтересах DSN21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у складі одноосібного арбітра Єфіменка Леоніда від 28 липня 2025 року у справі №453/2024 за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ» (Україна) до DSN 21 M&C OFFICE S.R.L. (Румунія) про стягнення 14 432 500, 07 доларів США, а також витрат зі сплати арбітражного збору відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року.
Суддя Т. О. Невідома