22 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/22426/25
Провадження № 22-ц/820/798/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Демчук В.М.
за участю представника відповідача Ястремської А.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2025 року (суддя Мазурок О.В.).
Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
07 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої йому порушенням його права на справедливий суд внаслідок невиконання постанови Верховного Суду в справі №686/25511/20, в порядку ч. 1 ст. 23, ст. 1167 та ст. 1173 ЦК України, ст.ст. 55, 56, ч.9 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України.
Зазначав, що судове рішення у справі №686/25511/20 не виконано до дня звернення до суду з даним позовом. Моральна шкода, завдана позивачу, полягає у порушенні права на справедливий суд, з огляду на те, що ухвалені рішення не можуть бути не виконані, адже невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Розрахунок моральної шкоди здійснено позивачем за його вільним волевиявленням, з врахуванням рішень ЄСПЛ, та оцінено в розмірі 30000000 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на незаконність судового рішення.
Вказує, що судом порушено принцип українського правосуддя, в тому числі принцип правової визначеності, верховенства права, офіційного з'ясування обставин та суд спотворив та деформував право, за власною ініціативою переклав обов'язок доказування з відповідача, який несе відповідальність за бездіяльність правопорушника, на позивача.
Зазначає, що відповідач не надав жодного доказу на спростування своєї вини та презумпції завдавача шкоди, в тому числі і не робив заперечень та не надав доказів на зменшення суми заявленої моральної шкоди. Обставина, яка слугує підставою для завдання моральної шкоди позивачу, є порушення права на справедливий суд внаслідок тривалого невиконання судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДКС у Хмельницькій області просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що виконавчий лист по справі № 686/2551/20 не виконаний у зв'язку з недостатнім обсягом фінансування. Зауважує, що строки погашення заборгованості за такими рішеннями залежить від суми коштів, встановленої у Закону «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. При цьому зазначає, що відповідачем вжито всіх передбачених законодавством заходів спрямованих на виконання виконавчого листа по справі № 686/25511/20, що свідчить про відсутність бездіяльності відповідачем та безпідставності задоволення позовних вимог.
Представник відповідача - Ястремська А.Р. в судовому засідання заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, місце і час слухання повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 3 частини 1 статті 255 ЦПК України).
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
Встановлено, що у справі №686/26373/25 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням судового рішення у справі №686/25511/20.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 березня 2026 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2025 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної невиконанням судового рішення у справі №686/25511/20 у період часу з 03 серпня 2022 року по 01 вересня 2025 року, закрито. Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної невиконанням судового рішення у справі №686/25511/20 у період часу з 02 вересня 2025 року по 08 вересня 2025 року, залишено без розгляду. В решті рішення суду залишено без змін.
Колегія суддів вважає, що у зв'язку з наявністю судового рішення про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної невиконанням судового рішення у справі №686/25511/20 у період часу з 03 серпня 2022 року по 01 вересня 2025 року, ухваленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, позивач у справі, яка переглядається апеляційним судом, фактично просить повторно вирішити спір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 зазначала, що «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла такого висновку: «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір» (у цій постанові ЦПК України у редакції до грудня 2017 року).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).
Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У даній справі №686/21426/25, що переглядається апеляційним судом, ОСОБА_1 07 серпня 2025 року подав позов до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, у якому просив стягнути з Держави Україна на його користь моральну шкоду, завдану невиконанням судового рішення у справі №686/25511/20, в розмірі 30 000 000 грн.
Зі змісту позовних вимог у справі №686/21426/25 і судового рішення у справі №686/26373/25 вбачається, що позивач не зазначав конкретний період часу, коли йому була заподіяна моральна шкода.
У справі, що переглядається, позивач просить стягнути моральну шкоду за увесь період часу невиконання судового рішення у справі №686/25511/20 до дня звернення до суду із позовом, зокрема, до 07 серпня 2025 року, проте стягнення моральної шкоди за період з 03.08.2022 по 01.09.2025 (що охоплює період до 07.08.2025) було предметом судового розгляду у справі №686/26373/25 та за результатом апеляційного перегляду вказаної справи закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної невиконанням судового рішення у справі №686/25511/20 за період часу з 03 серпня 2022 року по 01 вересня 2025 року. А тому, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, з якими ОСОБА_1 звернувся до суду 07 серпня 2025 року у даній справі. При цьому, апеляційний суд виходить з того, що зміна позивачем розміру стягнення, за незмінності підстав позову не свідчить про зміну предмета позову і не спростовує тотожність цих позовів.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 377, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2025 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай