Справа № 463/1317/26 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н. В.
Провадження № 33/811/666/26 Доповідач: Партика І. В.
24 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Папуги Софії Василівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Папуги Софії Василівни на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 2 квітня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ,, 02 лютого 2026 о 15:37, м. Львів, вул. Мучна 56, керував транспортним засобом «Citroen berlingo» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння пройшов у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер ARHE 0191», результат огляду 1, 47 проміле, чим порушив п. 2.9.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеною постановою адвокат Папуга С.В., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.
Наголошує, що працівниками поліції порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки водію не повідомлено ознак алкогольного сп'яніння, не зафіксовано фактур руху та зупинки транспортного засобу.
Повідомляє, що працівники поліції прибули за адресою проживання ОСОБА_1 , його транспортний засіб перебував у нерухомому стані, окрім того особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повідомляв, що вживав пиво, а патрульні не встановили коли саме він це робив.
Зазначає, що патрульними не було надано ОСОБА_1 ,. сертифікату відповідності або сертифікату перевірки, свідоцтво про повірку газоаналізатора.
Звертає увагу, що прилад Драгер не має чинного сертифікату відповідності, декларації про відповідність, окрім того під час огляду такий зафіксував температуру +11 градусів цельсія, хоча на вулиці було -10. Також, ОСОБА_1 , продув прилад з третьої спроби, при цьому використовувався один муштук.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №581473 від 2 лютого 2026 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Citroen berlingo» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння пройшов у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер ARHE 0191», результат огляду 1, 47 проміле;
- роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820» від 2 лютого 2026 року (а.с. 3) з якої вбачається, що огляд на стан сп'яніння було проведено 2 лютого 2026 року о 15 год. 51 хв., результат 1,47 проміле, з результатом водій ознайомлений;
- інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), з якого встановлено, що працівниками поліції було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови), у зв'язку із чим проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомог приладу «Alkotest Drager 6820», результат 1,47 проміле, з результатом водій погодився, що підтвердив своїм підписом;
- рапортом працівника поліції (а.с. 5), з якого встановлено, що працівниками поліції виявлено автомобіль марки «Citroen berlingo» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час опитування у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на підставі чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, результат 1,47 проміле, з результатом водій погодився;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який досліджено судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано рух та зупинку автомобіля «Citroen berlingo» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , опитування водія під час якого в нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, окрім того водій підтвердив, що вживав алкоголь та перебуває в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, надано герметично запаковану трубочку, перевірено прилад (чистий), результат 1, 47 проміле, з результатом він погодився. Працівниками поліції повідомлено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення, ознайомлено водія з протоколом про адміністративне правопорушення, роз'яснено права та обов'язки, відсторонено його від керування транспортним засобом.
Твердження апелянта, що працівниками поліції не зафіксовано факту руху та зупинки транспортного засобу, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються відеозаписом, описаним вище за текстом.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735., наказом КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» №172 від 12 грудня 2022 року «Про порядок проведення медичних оглядів для визначення у водія транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пунктом 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 3 розділу I Інструкції, встановлено, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно із п. 5 розділу II Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Пунктом 1 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затверджену наказом МВС від 7 листопада 2015 року №1395, передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, жодного упередженого ставлення у працівників поліції до ОСОБА_1 не було, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, оскільки працівниками поліції зафіксовано факт руху транспортного засобу, окрім того на відео водій зазначав, що вживав алкоголь та перебуває у нетверезому стані, на підставі чого було проведено його тестування на місці зупинки автомобіля, з результатом огляду він погодився (1,47 проміле).
Аргументи апелянта, що працівники поліції не встановили коли ОСОБА_1 , вживав пиво, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі мають формальний характер та не впливають на кваліфікацію дій водія.
Твердження апелянта, що патрульними не було надано ОСОБА_1 ,. сертифікату відповідності або сертифікат перевірки, свідоцтво про повірку газоаналізатора, апеляційний суд розцінює критично.
Відповідно до п. 5 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Апеляційним судом встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів справи, що водій ОСОБА_1 не просив надати йому для ознайомлення сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Доводи апелянта, що прилад «Драгер» не має чинного сертифікату відповідності, декларації про відповідність, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Так, перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки. Газоаналізатор DragerSafety AG andCo.KgaA (Germany), до яких, в тому числі, належить і «DragerAlcotest 6820».
При цьому, п. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.
Таким чином, газоаналізатори (алкотестери), що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.
Відповідно до наказу Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року, із наступними змінами «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено, що газоаналізатори підлягають періодичній повірці міжповірочним інтервалом в 1 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 додано роздруківку тестування на алкоголь, проведеного газоаналізатором для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Drager Alcotest 6820», який пройшов останнє калібрування 3 липня 2025 року, що свідчить про правомірність його використання під час огляду ОСОБА_1 2 лютого 2026 року.
Апеляційний суд зазначає, що різниця у температурних показниках, вказаних при здійсненні огляду у роздруківці газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» та фактичною температурою повітря 2 лютого 2026 року, не свідчить про несправність газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», оскільки вказаний прилад до проведення огляду перебував в транспортному засобі працівників поліції, температура повітря всередині якого могла відрізнятися від температури повітря ззовні.
Доводи апелянта, що ОСОБА_2 продув прилад лише з третьої спроби та при цьому використовувався один муштук, апеляційний суд оцінює критично. Сам по собі факт проведення тесту з кількох спроб не свідчить про недійсність результату огляду чи порушення встановленого порядку його проведення.
З матеріалів справи та відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що огляд проводився у присутності патрульних із використанням сертифікованого спеціального технічного засобу, результат тестування був зафіксований належним чином, а ОСОБА_2 не висловлював заперечень щодо процедури проведення огляду, справності приладу чи використання одного муштука.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Папуги С.В. є необґрунтованими, у зв'язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Личаківського районного суду м. Львова від 2 квітня 2026 року, щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Папуги Софії Василівни - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.