308/6295/26
30.04.2026 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1546-1 від 18 липня 2025 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1546-1 від 18 липня 2025 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення такої без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, вважаю, що такий підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України, уразі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просить: визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) № 1546-1 від 18 липня 2025 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП, а провадження по цій адміністративній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
При цьому до позову додано заяву про поновлення строку звернення до суду. У вказаній заяві ОСОБА_1 , зазначає, що 18 липня 2025 р. мобілізований до Збройних Сил України, а із 21 липня 2025 року по 02 квітня 2026 року весь час знаходився як курсант у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
При цьому зазначає, що 09 грудня 2025 р., вже перебуваючи у військовій частині НОМЕР_2 , із повідомлення у мобільному додатку «ДІЯ» він випадково дізнався про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження № 79780172 на підставі постанови № 1546-1 від 18 липня 2025 р. (далі - Постанова № 1546-1), виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), із якого йому стало відомо, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження ВЛК згідно направлення № 5027, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 18.07.2025 р. о 14:00.
Позивач наголошує на тому, що:
він лише 09 грудня 2025 року із повідомлення у мобільному додатку «Дія», дізнався про відкриття щодо нього виконавчого провадження. До цього моменту постанова мені не вручалась та про її існування він не знав;
з 21 липня 2025 року по 02 квітня 2026 року він перебував у військовій частині НОМЕР_2 як курсант, що фактично унеможливлювало звернення до суду, підготовку процесуальних документів та реалізацію права на судовий захист;
після звільнення з військової служби перебував у АДРЕСА_2 , де через регулярні перебої з електропостачанням та відсутністю стабільного доступу до мережі Інтернет не мав технічної можливості своєчасно підготувати та подати позов;
При цьому позивач зауважує, що вказані обставини: виникли незалежно від його волі; мали тривалий характер; перебувають у прямому причинному зв'язку з пропуском строку; підтверджуються належними доказами.
З огляду на викладене, а також з метою забезпечення мого права на доступ до правосуддя, гарантованого ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважати причини пропуску строку звернення до суду поважними, та просить: поновити строк звернення до суду для подання адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1546-1 від 18 липня 2025 року; прийняти адміністративний позов до розгляду.
Предметом позову є скасування постанови скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) № 1546-1 від 18 липня 2025 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Копія вказаної постанови додана позивачем в додатку до позовної заяви. Зі змісту постанови вбачається, що від отримання її копії ОСОБА_1 відмовився. Позивач стверджує, що йому не було відомо про її існування.
При цьому згідно позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, ОСОБА_1 вказує що дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності 09.12.2025.
За твердженням позивача раніше він до суду звернутися не міг у зв'язку із перебуванням його на військовій службі. Варто зазначити, що згідно наданих позивачем доказів, його було мобілізовано 18.07.2025 та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.04.2026 №92, його виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, зі сніданку 02 квітня 2026 року.
До суду із даним позовом від звернувся лише 27.04.2026 (дата формування позовної заяви в системі «Електронний суд»).
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, суд зазначив, що проходження особою військової служби може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби.
Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач перебував у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду позивачем не надано; докази тривалого перебування позивача у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори позивачем не надано; докази участі позивача у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях позивачем не надано.
Посилання на загальні підстави (військовий стан, військовослужбовець) не може бути безумовною підставою для поновлення строку.
Крім цього, твердження позивача про те, що саме через його перебування у м. Запоріжжі, він не мав технічної можливості своєчасно підготувати та подати позов, не підтверджене жодними доказам.
Окрім того, він не вказує чому саме він не міг звернутися до відповідного представника для вчасного підготування позову та відповідно звернення до суду.
Одночасно, сам позивач вказує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 р., яке набрало законної сили 19 лютого 2026 р., дії відповідача щодо його призову були визнані протиправними. Тобто ним, під час перебування на військовій службі було підготовано та подано відповідний позов.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Виходячи із загальних принципів адміністративного судочинства та за змістом ч. 1 ст. 9 КАС України обставини, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовом, доводяться перед судом на загальних засадах та на засадах свободи у наданні сторонами суду своїх доказів. Тобто на підтвердження усіх обставин, на які посилаються сторони, суду мають бути надані належні та допустимі докази.
Оскаржувана постанова була винесена не по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та не була зафіксована в автоматичному режимі.
За змістом статті 235 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 210-1 КУпАП, за винятком випадків, прямо визначених законом, розглядаються Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Від імені Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень здійснюють їх керівники.
Відповідно до статті 285 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Процедура складання протоколів та оформлення матеріалів у справах цієї категорії визначена Інструкцією зі складання Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 (далі - Інструкція, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до розділу 2 п.1 протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).
У оскаржуваній постанові вказано, що від отриманні її копії та підпису відмовився.
Одночасно у позовній заяві вказано, що таку було розглянуто у відсутності позивача.
Разом з тим, протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача до матеріалів позову не надано.
Доказів на підтвердження того, що протокол був складений без участі позивача, та в ньому не було зазначено про повідомлення позивача про час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, або протокол не складався взагалі, позивачем в позовній заяві не зазначено та до неї не додано копії протоколу.
Таким чином, суд вважає, що представником позивача не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, а наведені у позовній заяві обставини, не підтверджено жодними доказами.
За таких підстав вважаю, що поважність причин пропуску строку звернення позивача до суду із позовом про оскарження постанови що була винесена 18.07.2025 не доведена належними та допустимим доказами, а тому приходжу до висновку, що підстави, на які вказує позивач, є неповажними, а відтак строк звернення до суду з даним позовом за вказаних позивачем підстав поновленню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.. 122 КАС України , позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 286 КАС України, передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч.ч. 1-2 ст.. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно ч.ч.1-3 до с. 121 КАСУ , суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Оцінюючи поважність цієї причини, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Також у рішенні ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності.
ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби .
Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Оскільки у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду слід відмовити, відтак позов підлягає залишенню без руху та надання строку для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу або належним чином завіреної копії протоколу про адміністративне правопорушення та заяви в якій вказати підстави для поновлення строку з дорученням доказів на підтвердження такого або надати докази причини неможливості самостійного отримання таких доказів.
Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст.169КАС України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків з урахуванням недоліків вказаних у даній ухвалі.
Залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків не є перешкодою в доступі до правосуддя, а є спонуканням для виконання вимог закону та добросовісного користування належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 161, 169, 256 КАС України суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду для подання адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1546-1 від 18 липня 2025 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1546-1 від 18 липня 2025 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП,- залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху,передбачені п.1ч.4ст.169КАС України,так позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош