Справа № 933/329/26
Провадження № 1-кп/933/62/26
Іменем України
30 квітня 2026 року селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
прокурора - ОСОБА_2 (у режимі ВКЗ)
потерпілого - ОСОБА_3
законного представника
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
секретаря судового
засідання - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівка матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 62025050010028594 від 11.08.2025року, за обвинуваченням:
- ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, -
На розгляді Олександрівського районного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
У судовому засіданні законний представник потерпілого надала суду заяву, яка підписана і потерпілим про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням, відповідно до вимог ст. 46 КК України. Зазначила, що обвинувачений відшкодував матеріальні збитки, допомагав з лікуванням сина (а.с.115).
За вимогами ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Потерпілий та його законний представник підтримали клопотання та просили його задовольнити, оскільки вони примирилися з обвинуваченим, який відшкодував завдані ним збитки у повному обсязі та продовжує надавати допомогу, пов'язану з лікуванням потерпілого.
Суд роз'яснив обвинуваченому його право бути звільненим від кримінальної відповідальності, роз'яснив суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінальної провадження з підстав передбачених ст. 46 КК України.
Обвинувачений у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому, просив вибачення у потерпілої сторони. Зазначив, що завдану шкоду він відшкодував і продовжує надавати допомогу, пов'язану з лікуванням потерпілого.
Обвинувачений не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України про що надав відповідну заяву (а.с.116).
Прокурор підтримав клопотання потерпілої сторони, вважав за можливе звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні у повному обсязі, примирився з потерпілою стороною, відшкодував завдані збитки, за вимогами п. 1 ч. 1 статті 89 КК України, обвинувачений є таким, що вперше вчинив кримінальне правопорушення. Обвинувачений не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та долучені прокурором письмові докази, суд дійшов до висновку, що клопотання законного представника потерпілого та потерпілого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 285 та ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За вимогами п. 1 ч. 1 статті 89 КК України, т акими, що не мають судимості, визнаються:
1) особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 415КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Обвинувачений відповідно до вимог п. 1. ч. 1 ст. 89 КК України, визнається особою, що не має судимості, відсутні відомості про перебування його на обліку у лікарів нарколога та психіатра, військовослужбовець, під час вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував (а.с.103, 106-110).
Відповідно до Досудової доповіді органу пробації (а.с.45-52), ОСОБА_5 проходить службу в ЗСУ на посаді водія, відкриті виконавчі провадження відсутні, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Таким чином обвинувачений ОСОБА_5 , який органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, вперше вчинив кримінальне правопорушення, визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, примирився з потерпілою стороною, відшкодував потерпілій стороні завдані збитки. Обвинувачений не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
За таких обставин, кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 415КК України підлягає закриттю у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовано.
Цивільний позов по справі не заявлено.
У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати на проведення експертиз:
-за проведення Донецьким НДЕКЦ судової експертизи № СЕ-19/105-25/11906-ІТ від 20 жовтня 2025року у сумі 2674,20 грн (а.с.85);
-за проведення Дніпровським НДЕКЦ судової експертизи № СЕ-19/104-26/208-ІТ від 08 січня 2026року у сумі 3565,60 грн (а.с.99).
Постановою слідчого від 11.08.2025 року визнаний речовим доказом Volkswagen Transporter з реєстраційним номером ТІ531G (а.с.78-80), на який ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 18.08.2025 року, накладено арешт (а.с.81-82).
12.09.2025 року слідчим речовий доказ повернутий обвинуваченому під зберігальну розписку (а.с.83).
Ухвалу слідчого судді необхідно скасувати. Речовий доказ залишити обвинуваченому.
Керуючись ст. ст. 44, 46 КК України, ст.ст. 285, 288, 369 - 372 КПК України, суд -
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 415 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 62025050010028594 від 11.08.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, - закрити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати пов'язані із проведенням експертиз:
-№ СЕ-19/105-25/11906-ІТ від 20 жовтня 2025року у сумі 2674,20 грн;
-№ СЕ-19/104-26/208-ІТ від 08 січня 2026року у сумі 3565,60 грн.
Стягувач (отримувач): Держава.
Балансовий рахунок: 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету».
Код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження».
Призначення платежу: за відповідний висновок експерта.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 18.08.2025 року, про накладення арешту на транспортний засіб Volkswagen Transporter з реєстраційним номером НОМЕР_2 , - скасувати.
Транспортний засіб Volkswagen Transporter з реєстраційним номером НОМЕР_2 , - залишити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Олександрівського
районного суду ОСОБА_1