Справа № 204/4503/26
Провадження № 2-з/204/28/26
29 квітня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, -
21 квітня 2026 року до суду надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, яка була передана судді канцелярією суду 22 квітня 2026 року.
Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року провадження по справі було відкрито.
28 квітня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, яка була передана судді канцелярією суду 29 квітня 2026 року.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що заявлені позивачем позовні вимоги стосуються об'єктів нерухомості: домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 за тією ж адресою. Позивач є власником 1/2 зазначених будинку та земельної ділянки, які були відчужені особою - ОСОБА_4 , що не була їх власником на момент відчуження, ОСОБА_3 , яка не мала ані грошей, ані наміру придбавати зазначену нерухомість (фіктивна угода). Окрім належної позивачеві частки ОСОБА_6 продав ОСОБА_7 власну 1/4 частину домоволодіння, порушивши при цьому право позивача на переважне придбання цієї частки. В провадженні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу знаходиться справа за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 628 517,82 грн. справа № 211/6579/25, провадження відкрите 20.06.2025 року. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу по справі № 211/6320/25 за позовом з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 стягнуто 1 245 783,00 грн. заборгованості за договором позики, провадження відкрите 02.07.2025 року. Отже, сума стягнення цілком дозволяє стягнення з нерухомого майна ОСОБА_3 . Представник позивача зазначає, що є велика ймовірність того, що домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 будуть продані або передані у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень по справах № 211/6579/25 та № 211/6579/25, що, відповідно унеможливлює захист майнових прав позивача. Тобто, наразі є реальна небезпека для позивачів остаточної втрати майна через його реалізацію у виконавчому провадженні по стягненню з Прасолової неіснуючих боргів. У зв'язку з викладеним просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: загальна площа 311,40 кв.м, житлова площа 175,10 кв.м. у складі а-3 житловий будинок, Ж - літня кухня, З - вольєр, К - гараж, Л - альтанка, І - ІІІ, 1 - 23 - споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Ознайомившись зі змістом заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно роз'яснень наведених у п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно п. 20 Постанови пленуму ВССУ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У заяві про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила: накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: загальна площа 311,40 кв.м, житлова площа 175,10 кв.м. у складі а-3 житловий будинок, Ж - літня кухня, З - вольєр, К - гараж, Л - альтанка, І - ІІІ, 1 - 23 - споруди, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Вирішуючи заяву про забезпечення позову судом встановлені наступні обставини.
З відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2670271 від 29 квітня 2026 року судом встановлено, що ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 23 жовтня 2025 року по справі № 204/11092/25 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 311,40 кв.м, житлова площа 175,10 кв.м. у складі а-3 житловий будинок, Ж літня кухня, З вольєр, К гараж, Л альтанка, І ІІІ, 1 23 споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
З відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно майно № 2670304 від 29 квітня 2026 року судом також встановлено, що ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 23 жовтня 2025 року по справі № 204/11092/25 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2670304 від 29 квітня 2026 року.
Заходи забезпечення позову по справі № 204/11092/25 були вжиті за заявою представника позивачів ОСОБА_2 по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, державний реєстратор виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інга Миколаївна про витребування майна із чужого незаконного володіння (Ухвала від 23 жовтня 2025 року у справі № 204/11092/25: https://reyestr.court.gov.ua/Review/131173253).
Крім того, як вбачається з долученої представником позивача ОСОБА_2 до заяви про забезпечення позову інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 447557016 від 14 жовтня 2025 року, наявний запис про обтяження № 60426536 про арешт нерухомого майна - земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 , який був зареєстрований 23 червня 2025 року на підставі рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 78432198, виданий 23 червня 2025 року, видавник: Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса); відомості з ДЗК, серія та номер: 89917061, виданий 23 червня 2025 року, видавник: Державний земельний кадастр; особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_3 .
Також, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 447557016 від 14 жовтня 2025 року вбачається наявний запис про обтяження № 60425923 про арешт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 311,4 кв.м, житлова площа 175,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 1210100000:07:124:0001, який був зареєстрований 23 червня 2025 року на підставі рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 78432198, виданий 23 червня 2025 року, видавник: Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).
Щодо наведених представником позивача ОСОБА_2 у заяві про забезпечення позову фактів про наявність цивільної справи № 211/6579/25 судом встановлено наступне.
Слід зазначити, що на підтвердження наведених у заяві про забезпечення позову обставин про існування у провадженні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу цивільних справ № 211/6579/25 та № 211/6320/25, представником позивача ОСОБА_2 не було надано суду жодних доказів.
Враховуючи наведене, шляхом перевірки Єдиного державного реєстру судових рішень щодо цивільної справи № 211/6579/25 судом встановлено, що ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2025 року по цивільній справі № 211/6579/25 за позовною завою ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики вжито заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони особам, уповноваженим виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження належного відповідачці майна, а саме:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1234329912101, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1255364912101), який зареєстрований за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1255364912101, який зареєстрований за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , до розгляду справи по суті (посилання у ЄДРСР - https://reyestr.court.gov.ua/Review/128284003).
Таким чином судом встановлено, що на теперішній час стосовно нерухомого майна, на яке представник позивача ОСОБА_2 просить накласти арешт, двічі вжиті заходи забезпечення позову (у вигляді накладення арешту за заявою представника позивача ОСОБА_1 - Лавринович О.В. у цивільній справі № 204/11092/25; у вигляді заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження спірного нерухомомго майна по іншій цивільній справі № 211/6579/25), та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесені відповідні записи про обтяження.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд виходить з того, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Обгрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову представником позивача ОСОБА_2 не зазначено та не надано суду будь-яких переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову по даній справі у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно призведе до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Представником позивача не доведено перед судом, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для позивача, оскільки спірне нерухоме майно вже перебуває під арештом, що унеможливлює його відчуження на користь третіх осіб.
Так само, представником позивача ОСОБА_2 не наведено жодних обставин на підтвердження того, що на теперішній час існує реальна необхідність у забезпеченні позову шляхом повторного накладення арешту на майно, яке вже перебуває під арештом за заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі № 204/11092/25.
Підсумовуючи наведене суд приходить до переконливого висновку, що доцільність, необхідність та потреба у вжитті заходів забезпечення позову шляхом повторного накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, та земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , на теперішній час відсутня, оскільки арешт на зазначене нерухоме майно вже накладений, що унеможливлює його відчуження на користь третіх осіб.
Згідно ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи все вищезазначене суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Д.Л. Черкез