справа № 208/4816/26
провадження № 1-кс/208/1615/26
28 квітня 2026 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Димитрова (нині Мирноград), Донецької області, українця, громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України у кримінальному провадженні № 12016050490001042 від 07.10.2016 року,
На початку квітня 2014 року, на території Донецької області України, невстановленими особами для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», було створено непередбачене законом збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. Крім того в зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур ДНР, придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої силу і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва.
Приблизно навесні 2015 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, маючи намір на вступ до незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», прибув до штабу ДНР в м. Донецьк. Далі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законами України збройного формування, ОСОБА_6 , увійшов до незаконного збройного формування, під командуванням невстановлених осіб. Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов'язками члена вказаного збройного формування, ОСОБА_6 дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванню та виконанню його цілей і завдань.
Продовжуючи протиправну діяльність, у період з весни 2015 р. по теперішній час, ОСОБА_6 , здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами збройного формування, систематично виконував накази безпосереднього командира, а також виконував інші протиправні накази направлені проти представників влади із застосуванням вогнепальної зброї, які отримував від своїх керівників з числа незаконного збройного військового формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки».
Таким чином, дії ОСОБА_7 носять тривалий характер, а саме в період з весни 2015 року і по теперішній час виразились у участі в діяльності непередбаченого законом збройного формування, що супроводжувались вчиненням опору представникам влади із застосуванням вогнепальної зброї.
Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України, тобто в участі у діяльності не передбачених законами України збройних формуваннях.
У ході досудового розслідування 20.06.2017 на підставі п. 3 ч.1 ст. 276, ч.1 ст. 278 КПК України винесено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 було вручено його матері - ОСОБА_8 .
13.07.2017 ОСОБА_5 оголошено у державний розшук (ОРС 41-131 від 13.07.2017), оскільки останній ухилявся від явки до органу досудового розслідування, що перешкоджало проведенню з ним слідчих дій та унеможливлювало своєчасне прийняття законного процесуального рішення по даному кримінальному провадженню у розумні строки.
Станом на 21.04.2026 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться в державному розшуку за Покровським РУП ГУНП в Донецькій області, оперативно-розшукова справа категорії «Розшук» № 42-1418 від 10.06.2015 р.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначила, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також наявність ризиків передбачених п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. Крім того, підозрюваний наразі перебуває на тимчасово окупованій території України. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Вислухавши думку прокурора та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Положеннями ч.6 ст.193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_5 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Димитров (нині Мирноград), Донецької області;
- українець, громадянин України;
- зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- не працює;
- раніше судимий:
1) 12.05.2014 Димитровським міським судом за ст. 164 ч.1 КК України до громадських робіт - 100 годин;
2) 22.09.2014 Димитровським міським судом за ст. 389 ч.2 КК України року до 2 місяців 2 дні тримання під вартою, на теперешній час перебуває у розшуку
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними пунктами 1, 5 частини першої ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застави та особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 193, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, має можливість незаконного впливу на свідків, переховується від органів досудового розслідування та суду, наразі перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, після затримання ОСОБА_5 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до абз.7 ч.4 ст.183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відтак, зважаючи на перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходуу рамках кримінального провадження № 12016050490001042 від 07.10.2016 року - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваному у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 його слід негайно, але не пізніш як через сорок вісім годин, доставити до Заводського районного суду м. Кам'янського для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 28.04.2026 року о 16:40 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1