30 квітня 2026 року м. Суми Справа № 480/5185/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.
Як зазначає позивач, в період проходження військової служби відповідач не виплачував позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення. Тому позивач звернувся до суду щодо виплати такої індексації, а також щодо виплати компенсації втрати частини доходів.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 15.04.2021 в неповному обсязі, а саме з порушенням абзаців 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 15.04.2021 в загальній сумі 40423,90 грн, відповідно до абзаців 4, 6 п.5 Порядку № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенссацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 порядку, затвердженого Постановою № 44; визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до дня фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до дня фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Судом відкрито провадження у справі 01.07.2025.
Відповідач подав відзив на позову заяву, в якому зазначив, що вимога про перерахунок індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 є передчасною, оскільки на цей час відсутнє та не набуло законної сили рішення суду, яким визнались неправомірними дії щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 до 28.02.2018. Вимога про виплату компенсації втрати частини доходів є передчасною, оскільки індексація-різниця позивачу не проведена.
Обставини, які встановлені судом.
У період з січня 2018 року до 15.04.2025 позивач проходив військову службу у відповідача, наказом якого від 15.04.2025 його з 15.04.2025 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
У період з 01.03.2018 до 15.04.2021 позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація, що підтверджується особистими картками грошового забезпечення позивача за 2018-2021 роки.
Грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року складало 7900,30 грн, а у березні 2018 року - 8017,99 грн, що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення позивача за 2018 рік.
Висновки суду та їх мотиви.
1. Щодо індексації-різниці.
З моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 № 704 відбулась зміна тарифних ставок військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.
Тому місяцем підвищення індексації з 01.03.2018 є березень 2018 року.
Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, індексація не нараховується у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.
Таким чином, для з'ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
Як вбачається з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 7900,30 грн, а у березні 2018 року - 8017,99 грн.
Відповідач всупереч норми ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів перед судом, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року, який враховується для обчислення індексації-різниці є іншим, а ніж ті, про які зазначено судом вище.
Відтак, грошовий дохід позивача збільшився на 117,69 грн (8017,99 - 7900,30)
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Згідно з нормою абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 - 117,69 = 4345,46 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 3, 4, пункту 5 Порядку №1078, має виплачуватися у розмірі 4435,83 грн щомісячно до моменту звільнення. Загальна сума індексації різниці за період з 01.03.2018 до 15.04.2021 складає 162954,75 грн, з розрахунку 4345,46 х 37 міс. + 4345,46 / 30 х15
Оскільки відповідач не нарахував та невиплатив позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 15.04.2021 у встановлених законодавством розмірах, то його поведінка не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вимоги зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку індексацію, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенссацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку № 44, задоволенню не підлягають. Оскільки обов'язок відрахування сум війскьового збору та податку з доходів фізичних осіб, в тому числі позивача, який проходив військову службу, у відповідності до норм ПК України покладено саме на відповідача, який є податковим агентом.
Тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині та формулює резолютивну частину рішення, у спосіб, який найбільш ефективно захистить порушені права позивача.
2. Щодо компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до норми ст.1 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати'' від 19.10.2000 № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з ст.2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.5 Закону № 2050-III).
Аналогічні положення передбачені п.п.2, 3, 5 порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2001 № 159.
Отже, виплата компенсації здійснюється у місяці виплати заборгованості. Право на виплату компенсації особа набуває в момент отримання доходу.
Оскільки відповідач на виконання даного рішення суд не здійснив позивачу виплату індексації грошового забезпечення, у відповідача не виникло обов'язку виплати позивачу компенсацію, у зв'язку із затримкою такої виплати.
Тому вимоги про компенсацію, заявлені позивачем, до моменту виплати індексації, є передчасними. Отже, поведінка відповідача щодо невиплати компенсації відповідає критеріям правомірності, які визначені нормою ч.2 ст.2 КАС України, а підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Суд звертає увагу, що після виплати індексації за рішенням суду, позивач, у разі порушення його прав, не позбавлений права звернутись до суду з позовом для вирішення спірної ситуації щодо виплати компенсації.
Судові витрати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.
Керуючись статтями 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 до 15.04.2021, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
3. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 до 15.04.2021, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у сумі 162954 (сто шістдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн 75 (сімдесят п'ять) коп., з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І. Сидорук