30 квітня 2026 року м. Суми Справа № 480/5122/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.
Позивач є дружиною померлого пенсіонера, який мав одночасно статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС та особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи. Після його смерті вона звернулась до відповідача з заявою, в якій просила надати їй статус особи, на яку поширюється чинність ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (надалі - Закон № 3551-ХІІ). Відповідач відмовив їй у наданні такого статусу.
Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не встановлення позивачу статусу члена сім'ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до п.1 ст.10 ЗУ ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'', та видачі позивачу згідно з положенням, затвердженим постановою КМУ від 12.05.1994 № 302, відповідного посвідчення - ''Посвідчення члена сім'ї загиблого''; зобов'язати відповідача встановити позивачу статус члена сім'ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до п.1 ст.10 ЗУ ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'', та видати позивачу згідно з положенням, затвердженим постановою КМУ № 302, відповідне посвідчення - ''Посвідчення члена сім'ї загиблого''.
Судом відкрито провадження у справі 01.07.2025.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що правові підстави для встановлення позивачу статусу особи, на яку поширюється чинність статті 10 Закону № 3551-ХІІ, відсутні, адже смерть чоловіка позивача пов'язана із захворюванням, отриманим під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а соціальний захист дружин померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС регулюється спеціальним Законом України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796-ХІІ).
Встановлені судом фактичні обставини.
16.01.1981 ОСОБА_2 та позивач - ОСОБА_1 , зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
14.03.2014 ОСОБА_2 було видано посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що не спростовується сторонами.
Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС було встановлено, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 пов'язані з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком комісії від 04.04.2025 № 5342.
24.03.2019 позивачу Сумською обласною Державною адміністрацією було видано посвідчення № 049878, якою позивачу надано право на пільги та компенсації, передбачені Законом № 796-ХІІ.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність ст. 10 Закон № 3551-ХІІ, проте 06.06.2025 відповідач листом за № 01-11/1612 повідомив позивача про відмову у встановленні статусу вдови померлого ветерана війни інваліда війни ІІ групи, з тієї підстави, що позивачу видано довідку дружини померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що дає право на пільги та компенсації.
Висновки суду та їх мотиви.
Нормою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції, основи соціального захисту визначаються виключно законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Законом № 3551-XII та Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим Постановою КМУ від 12.05.1994 № 302.
У відповідності до норми ст. 7 Закону до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Згідно норми п. 1 ст. 10 Закону дія цього закону поширюється на сім'ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.
До членів сімей загиблих військовослужбовців належать зокрема один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Абзацем 2 пункту 2 цієї статті встановлено, що на дружин померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.
Отже, померлий чоловік позивача мав статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та на нього поширювалась дія Закону, що підтверджується відповідним посвідченням.
В матеріалах справи міститься експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС, відповідно до яких, захворювання, що призвело до смерті померлого чоловіка позивача, пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Суд звертає увагу відповідача, що у відповідності до норми п. 1 ст. 10 Закону дія цього закону поширюється на позивача, оскільки вона була одружена з ОСОБА_2 , який був особою з інвалідністю внаслідок війни і помер внаслідок захворювання одержаного ним в період проходження військової служби.
На переконання суду, факт того, що позивач отримала статус дружини померлого чоловіка з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не може бути підставою для відмови їй у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність ст. 10 Закону.
Тому відповідач у відповідності до вимог законодавства повинен був розглянути заяву позивачу і надати позивачу статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни. Натомість відповідачем не було прийнято відповідного рішення, а було повідомлено позивача про відмову.
Отже, відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, яка не відповідає критеріям правомірності, встановленим нормою ч. 2 ст.2 КАС України.
Оскільки вирішення питання по суті заяви позивача належить до дискреційних повноважень відповідача, то суд не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень та самостійно приймати рішення замість нього. За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Судові витрати.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково та те, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, окрім як судового збору у сумі 1211,20 грн, то суд стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Шосткинської міської ради щодо встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Шосткинської міської ради (вул. Свободи, 43-А, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 03198103) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з Управління соціального захисту населення осткинської міської ради (вул. Свободи, 43-А, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 03198103) за рахунок бюджетних асигнувань 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп витрат по сплаті судового збору.
6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І. Сидорук