про продовження судового розгляду
30 квітня 2026 року м. Рівне№460/4446/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №32 по вул. Соборній м. Рівне “Соборна 32» до Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
В C Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №32 по вул. Соборній м. Рівне “Соборна 32» (далі іменується - Позивач) до Рівненської міської ради (далі іменується - Відповідач), в якому Позивач просить суд:
визнати протиправними дії Рівненської міської ради щодо відмови в наданні ОСББ “Соборна 32» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1954 га за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 32, в постійне користування (рішення сесій від 01.05.2025 р., 19.06.2025 р., 15.08.2025 р.);
скасувати рішення Рівненської міської ради № 6934 від 15.08.2025 “Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки на вул. Соборній, 32 Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку № 32 по вул. Соборній м. Рівне “Соборна 32», як незаконне;
зобов'язати Рівненську міську раду надати ОСББ “Соборна 32» надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1954 га за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 32, в постійне користування для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідач подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, в якій зазначає, що Позивач просить скасувати рішення Рівненської міської ради № 6934, яке було прийнято 15.08.2025. Позивач посилається на незаконність рішення міської ради від 15.08.2025 та протиправність дій Рівненської міської ради під час розгляду питання про надання дозволу ОСББ «Соборна 32» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 01.05.2025 р., 19.06.2025 р., 15.08.2025. Оскільки 15.08.2025 Рівненською міською радою було прийнято рішення, яке на думку Позивача порушує його права, останній міг реалізувати своє право на звернення до окружного адміністративного суду саме протягом 6 ти місячного строку з дня коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Враховуючи те, що ОСОБА_1 , як представник Позивача ОСББ «Соборна 32» була присутня та брала участь в обговоренні під час розгляду оскаржуваного рішення Рівненської міської ради 15.08.2025 (що підтверджується витягом із протоколу пленарного засідання Рівненської міської ради) та зазначає, що вказаним рішенням порушуються права Позивача, а тому керуючись ст. 122 КАСУ, днем коли Позивач дізнався про порушення своїх прав є 15.08.2025. Позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а тому останній підлягає залишенню без розгляду.
Ухвалою суду від 17.04.2026 позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №32 по вул. Соборній м. Рівне “Соборна 32» залишено без руху; надано Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку №32 по вул. Соборній м. Рівне “Соборна 32» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали.
Позивач подав до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій зазначив, що предметом цього позову є не лише рішення № 6934 від 15.08.2025 як окремий акт, а протиправні дії Рівненської міської ради як систематична поведінка, що виявилась у трьох послідовних відмовах - 01.05.2025, 19.06.2025 та 15.08.2025, - вчинених в умовах чинного та обов'язкового до виконання судового рішення. Ця поведінка набула свого юридично значущого характеру для позивача лише після того, як орган примусового виконання офіційно підтвердив факт невиконання рішення суду. 13.10.2025 Позивач отримав від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію про те, що рішення суду від 09.10.2024 фактично не виконане, оскільки Рівненська міська рада прийняла рішення № 6934 без законних підстав, чим ухилилась від виконання обов'язкового судового рішення. Саме з цього моменту Позивач усвідомив, що його права порушені не лише черговою відмовою у дозволі, а цілеспрямованим невиконанням рішення суду в рамках виконавчого провадження - самостійним порушенням, передбаченим ст. 129-1 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Шестимісячний строк від 13.10.2025 спливав 13.04.2026. Позовну заяву подано 13.03.2026 - в межах строку. Отже, строк звернення до суду не пропущено. Посилання Відповідача на присутність представника ОСББ на сесії 15.08.2025 не є достатнім для визначення початку перебігу строку. Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 (на яку суд посилається в своїй ухвалі) чітко визначив: початок перебігу строку пов'язується не з формальною присутністю особи при певній події, а з об'єктивним усвідомленням факту порушення прав. Окрім того, повний текст оскаржуваного рішення не було оприлюднено в той же день на сесії міської ради, що виключає ознайомлення Позивача з його змістом. Присутність ОСОБА_1 на сесії 15.08.2025 фіксувала факт голосування. Усвідомлення того, що це голосування є умисним ухиленням від виконання судового рішення в межах виконавчого провадження № 78083498, настало лише після отримання відповідної інформації від органу виконання 13.10.2025.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для поновлення процесуального строку, суд зазначає таке.
За правилами частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За правилами частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатися».
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Разом з тим право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.
Так, предметом спору в межах даної адміністративної справи є визнання протиправним та скасування рішення Рівненської міської ради № 6934 від 15.08.2025 “Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки на вул. Соборній, 32 Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку № 32 по вул. Соборній м. Рівне “Соборна 32».
З матеріалів справи слідує, що 13.10.2025 Позивач отримав від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію про те, що рішення суду від 09.10.2024 не виконане, оскільки Рівненська міська рада прийняла рішення № 6934 від 15.08.2025.
Шестимісячний строк від 13.10.2025 спливав 13.04.2026; позовну заяву подано до суду - 13.03.2026.
Суд зазначає, що посилання Відповідача на присутність представника ОСББ на сесії 15.08.2025 не є достатнім для визначення початку перебігу строку, оскільки початок перебігу строку пов'язується не з формальною присутністю особи при певній події, а з об'єктивним усвідомленням факту порушення прав.
Інших доказів пропуску Позивачем строку звернення до суду Відповідачем не надано.
За приписами частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Рівненської міської ради про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.
Продовжити розгляд адміністративної справи №460/4446/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.М. Недашківська