Справа № 588/387/26
Провадження № 2-о/588/27/26
30 квітня 2026 року м.Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці ОСОБА_2 , представниці заінтересованої особи ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тростянецька міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Представник заявниці ОСОБА_2 у березні 2026 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із указаною заявою, мотивуючи тим, що заявниця проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Охтирка Сумської області, починаючи з листопада 2018 року до часу відкриття спадщини. Зокрема заявниця та померлий вели спільне господарство, мали спільний бюджет та обов'язки. Заявниця працювала, здійснювала оплату комунальних послуг. ОСОБА_4 не мав рідних, у нього не було ні дружини, ні дітей, тому саме ОСОБА_1 та її син стали для нього рідною сім'єю.
17.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з питання оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 . Нотаріусом була заведена спадкова справа № 24/2026 та повідомлено, що для видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 повинна підтвердити факт родинних відносин або факт проживання однією сім'єю.
Посилаючись на вказані обставини представник заявниці просить суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Охтирка Сумської області, починаючи з листопада 2018 року до часу відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 19.03.2026 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд.
13.04.2026 представниця заінтересованої особи Івах Г.А. подала письмову позицію щодо заяви в якій вказала, що заявницею не надано переконливих, належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження ведення нею із ОСОБА_4 спільного бюджету, господарства та побуту, наявності спільних фінансів, наявності взаємних прав та обов'язків, спільного проживання, спільних витрат, купівлі майна для спільного користування тощо, на підтвердження реальності сімейних відносин і їх тривалості. ОСОБА_4 був похований КП ТМР «Міська ритуальна служба» за рахунок коштів благодійника. Дане комунальне підприємство і отримало оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_4 . Заявниця не виявила жодної ініціативи щодо забирання тіла померлого з моргу та організації поховання. Правоохоронні органи ідентифікували померлого як одиноку особу, що було б неможливо, якщо б заявниця дійсно перебувала з ним у родинних стосунках, опікувалась його долею, чи хоча б повідомила медичний заклад про свій статус «близької особи». Відмова від організації поховання, не затребування тіла з моргу та небажання відшкодувати витрати на поховання є юридично значущими фактами, які свідчать про відсутність сімейних зв'язків. Заявниця просить встановити факт проживання з померлим ОСОБА_4 , однією сім'єю як батька та доньки, вказуючи, що з 2018 остання проживала разом з померлим, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні сім'ї. Однак померлий ОСОБА_4 не мав рідних та близьких осіб, був одинокою особою, якому на праві власності належало нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 . Тростянецька міська рада, яка є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження. Після спливу одного року після смерті ОСОБА_4 . Тростянецька міська рада має право та обов'язок на подачу до суду заяви про визнання спадщини відмерлою та передачу її у комунальну власність Тростянецької міської територіальної громади. Тому представниця заінтересованої особи вважає, що в даному випадку наявний спір про право.
У судовому засіданні представниця заінтересованої особи заявила клопотання про залишення заяви без розгляду посилаючись на наявність спору про право, мотивуючи тим, що у ОСОБА_4 не було жодних близьких родичів і його спадщина перейде до комунальної власності Тростянецької міської територіальної громади. Тростянецька міська рада претендує на спадщину ОСОБА_4 . Наразі відомо лише про наявність у власності ОСОБА_4 квартири, можливо є ще й інше майно.
Заявниця та її представник у судовому засіданні заперечили проти залишення заяви без розгляду посилаючись на те, що Тростянецька міська рада може бути спадкоємцем лише п'ятої черги після смерті ОСОБА_4 , тоді як ОСОБА_1 має право на спадщину за четвертою чергою.
Заслухавши доводи представниці заінтересованої особи на підтримку заявленого клопотання та заперечення заявниці та її представника, суд вважає. що заява підлягає залишенню без розгляду зважаючи на таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися питання про юридичний факт або стан, але не спір про право цивільне.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності такого юридичного факту або стану, і факт або стан, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Верховний Суд у постанові від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц (провадження № 61-14325св19) зазначив, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб. Із точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Встановлення факту не повинно пов'язуватися з наступним вирішенням спору про право та (або) впливати на обсяг цивільних прав та обов'язків в інших правовідносинах третіх осіб. Інакше така заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а відповідний факт за наявності спору про право має бути встановлений у справі в порядку позовного провадження.
Подібний підхід до застосування норм права викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 березня 2025 року у справі № 405/6276/24 (провадження № 61-421св25).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Очевидно, що метою звернення ОСОБА_1 до суду із даною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_4 , є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для оформлення спадкових прав після смерті останнього, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 . Однак, у разі не підтвердження у судовому порядку даного факту та відсутності спадкоємців після смерті ОСОБА_4 або неприйняття ними спадщини чи відмови від неї, спірна квартира, як відумерла спадщина, може перейти у власність Тростянецької міської територіальної громади в особі Тростянецької міської ради. Саме тому заінтересованою особою в даній справі було залучено Тростянецьку міську раду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даній справі між заявницею та Тростянецькою міською радою наявний спір про право на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 . Відтак, вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні, відповідно, такий спір належить вирішувати у порядку позовного провадження. Отже, заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України, роз'яснивши заявниці право звернутися до суду з позовом у порядку позовного провадження.
Керуючись ст. 260, 261, ч. 6 ст. 294, 353 ЦПК України, суд
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тростянецька міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду складена і проголошена суддею 30.04.2026.
Суддя О. О. Огієнко