Справа № 583/641/26
Провадження № 2/588/325/26
29 квітня 2026 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду із указаним позовом мотивуючи вимоги тим, що 01.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений договір № 5015137, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 5000 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Відповідачка не виконала зобов'язання за договором.
28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу за № 28/12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором № 5015137, боржницею за яким є ОСОБА_1 .
У подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором № 5015137 від 01.10.2021, боржницею за яким є ОСОБА_1 у розмірі 37325 грн, із яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 5000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 32325 грн.
Таким чином позивач наділений правом грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5015137 від 01.10.2021 у розмірі 37325 грн.
Крім того, 25.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений договір № 100664651, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 8000 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Відповідачка не виконала зобов'язання за договором.
29.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу за № 29/12/2021-45, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором № 100664651, боржницею за яким є ОСОБА_1 .
У подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором № 100664651 від 25.09.2021, боржницею за яким є ОСОБА_1 у розмірі 57036 грн, із яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 7600 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 49436 грн.
Таким чином позивач наділений правом грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 100664651 від 25.09.2021 у розмірі 57036 грн.
Загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитними договорами станом на день підготовки позову становить 94361 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 12600 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги - 81761 грн.
У зв'язку з наведеним, представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 94361 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 грн.
Ухвалою суду від 11.03.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представниця позивача не з'явилася, у позовній заяві зазначила, що просить суд проводити розгляд справи без її участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але у судове засідання повторно не з'явилася та не повідомила про причини неявки і не подала відзив.
Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов'язані зі спорами про виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що 01.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 5015137, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 5000 грн на строк 15 днів (до 16.10.2021) з умовою сплати: процентів за користування кредитом у розмірі 1875 грн, які нараховуються за ставкою 2,50% на день; процентів за стандартною ставкою у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день; комісії за надання кредиту в розмірі 950 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово. Також сторони погодили можливість пролонгації договору, графік платежів, відповідальність сторін за невиконаного зобов'язання та інші умови кредитування (а.с. 14-19, 21, 22).
Крім того, 25.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 100664651, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 8000 грн на строк 15 днів (до 10.10.2021) з умовою сплати: процентів за користування кредитом у розмірі 3000 грн, які нараховуються за ставкою 2,50% на день; процентів за стандартною ставкою у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день; комісії за надання кредиту в розмірі 1520 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово. Також сторони погодили можливість пролонгації договору, графік платежів, відповідальність сторін за невиконаного зобов'язання та інші умови кредитування (а.с. 25-29, 31).
Зазначені договори були укладені між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту вказаних кредитних договорів вбачається, що у них визначені основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договорів саме такого змісту, про що свідчить підписання цих договорів за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.
Разом із тим, суд не приймає як складову частину кредитних договорів укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН», додані позивачем до позовної заяви правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН», оскільки вони не містять підпису ОСОБА_1 .
Також суд не приймає як складову частину кредитних договорів паспорти споживчих кредитів, додані позивачем до позовної заяви, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.
На виконання умов кредитного договору № 5015137 від 01.10.2021 ТОВ «МІЛОАН» 01.10.2021 на рахунок ОСОБА_1 були перераховані кошти у розмірі 5000 грн (а.с. 23).
Також на виконання умов кредитного договору № 100664651 від 25.09.2021 ТОВ «МІЛОАН» 25.09.2021 на рахунок ОСОБА_1 були перераховані кошти у розмірі 8000 грн (а.с. 33).
Отже, ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за кредитними договорами виконало та надало відповідачці кредити.
28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу за № 28/12/2021-72, відповідно до умов якого та реєстру боржників від 28.12.2021, ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 5015137 від 01.10.2021, боржницею за яким є ОСОБА_1 у розмірі: 22825 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн; заборгованість по процентам - 17825 (а.с. 40-46).
29.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу за № 29/12/2021-45, відповідно до умов якого та реєстру боржників від 29.12.2021, ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 100664651 від 25.09.2021, боржницею за яким є ОСОБА_1 у розмірі 35376 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 7600 грн; заборгованість по процентам - 27776 грн (а.с. 47-60).
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого та реєстру боржників від 10.01.2023, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитними договорами № 5015137 від 01.10.2021, та № 100664651 від 25.09.2021, боржницею за якими є ОСОБА_1 . Зокрема за кредитним договором № 5015137 від 01.10.2021 було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 на суму 37325 грн, із яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 5000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 32325 грн. Також за кредитним договором № 100664651 від 25.09.2021 було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 на суму 57036 грн, із яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 7600 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 49436 грн (а.с. 61-77).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитних договорів, укладених між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН».
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Всупереч умов кредитних договорів відповідачка належним чином не виконувала свої зобов'язання, внаслідок чого, згідно розрахунків складених позивачем станом на 27.01.2026 заборгованість складає:
- по кредитному договору № 5015137 від 01.10.2021 у розмірі 37325 грн, із яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 5000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 32325 грн (а.с. 38);
- по кредитному договору № 100664651 від 25.09.2021 у розмірі 57036 грн, із яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 7600 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 49436 грн (а.с. 39).
Загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитними договорами становить 94361 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 12600 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 81761 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачкою не надано.
Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов'язання за кредитними договорами внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 9).
Оскільки позовні вимоги судом задоволені повністю, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн, суд враховує таке.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024; прайс - лист вартості послуг АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 2593 від 01.12.2025; витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 (а.с. 78-81, 90-93).
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Саме така правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Указані докази підтверджують факт понесення ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 25000 грн.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.
Згідно витягу з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 АО «Лігал Ассістанс» на виконання умов договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 було надано: усну консультацію на що витрачено 2 години та вартість цієї послуги становить 4000 грн; складання позовної заяви на що витрачено 6 годин та вартість цієї послуги становить - 18000 грн; письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики), на що витрачено 1 година та вартість цієї послуги склала 3000 грн (а.с. 93).
Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.
Текст позовної заяви є незначним за обсягом та у більшості зводиться до цитування норм законодавства, тому її складання, враховуючи неодноразове представництво АО «Лігал Ассістанс» інтересів позивача та професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить складності та не може становити стільки тривалий час.
До того ж, представництво інтересів позивача у судових засіданнях адвокат не здійснював.
Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 8000 грн.
Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитними договорами № 5015137 від 01.10.2021, та № 100664651 від 25.09.2021 у загальному розмірі 94361 (дев'яносто чотири тисячі триста шістдесят одна) грн 00 коп., а також кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., та на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 8000(вісім тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926;
відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О. О. Огієнко