Справа № 591/3993/26 Провадження № 3/591/1064/26
29 квітня 2026 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду міста Суми Косар А. І., розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сумиі матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відГоловного управління Державної податкової служби у Сумській області
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП
стосовно ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 фізична особа-підприємець місце проживання: АДРЕСА_1 і установила
До Зарічного районного суду міста Суми надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємець згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 247/18-28-09-01 від 10 квітня 2026 року.
Суть правопорушення за цим протоколом визначена наступним чином (дослівно): “порушення порядку проведення розрахунків, а саме: в ході проведення фактичної перевірки, при перевірці електронних копій розрахункових документів (фіскальних чеків) встановлено, що при реалізації підакцизних товарів (пива) розрахункові операції проводилися через програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 4001118831 без використання режиму програмування товару, які фактично відображають споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікують їх згідно товарної підкатегорії товарів відповідно до УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, згідно Закону України від 19.10.2022 N?2697-IХ «Про Митний тариф України»), що підтверджено копією касового фіскального чеку N?PcUkSCnrBdI BH 6 онлайн від 06.05.2025, який додається до акту перевірки, чим порушено вимоги пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року N? 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями ».
Дата, час і місце вчинення порушення вказано як 06.05.2025 в барі за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 181.
В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано копії акта фактичної перевірки від 09.03.2026, касовий чек від 06-05-2025 19:44:49.
Згідно з поданими поясненнями ОСОБА_1 вину за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не визнає, матеріали справи не містять доказів наявності вини у його діях, а провадження підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зокрема ОСОБА_1 вказує на те, що
- чинне законодавство, зокрема Наказ МВУ №13, не містить вимоги щодо обов'язкового зазначення матеріалу упаковки (тара) у назві товару. У наданій видатковій накладній № НП00-1042 від 18.02.2025 від постачальника ТОВ “ВЕЛИКИЙ ВИБІР» (код 44836491) назва товару також не містить слів “банка», “жб» чи “скло». Субєкт господарювання не має права самовільно змінювати найменування товару, отриманого від постачальника, оскільки це призведе до розбіжностей у ланцюгу постачання та порушить принципи ведення обліку товарних запасів;
- згідно зі ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» дані в облікових системах повинні повністю відповідати первинним документам. У видатковій накладній № НП00-1042 від 18.02.2025 постачальник (ТОВ “ВЕЛИКИЙ ВИБІР») вказав назву товару без зазначення типу тари (банка/скло). Додавання слова “банка» у ПРРО створило б документальну розбіжність, що є порушенням;
- у первинній документації товар зазначено як: “Пиво світле фільтроване пастеризоване “Преміум Лагер» ТМ “HAISENBERS»0,5 л.»;
- зауважує на відсутності шкоди бюджету. При продажі товару під назвою, ідентичною накладній, акцизний податок було сплачено в повному обсязі, і бюджет отримав усі належні кошти. Формальна відсутність слова “банка» при вірному коді УКТЗЕД 2203 00 09 00 не впливає на базу оподаткування;
- для підакцизного пива застосовано код 2203 00 09 00. Згідно з Законом України “Про митний тариф України» № 2697-IX, цей код охоплює пиво у судинах місткістю 10 л або менше. Даний код є ідентичним як для пляшок, так і для банок. Позиція ДПС: В ІПК ДПС від 24.01.2022 № 16446 чітко зазначено, що код УКТЗЕД у чеку має відповідати коду, вказаному у накладній постачальника. ОСОБА_1 цю вимогу виконано;
- як ФОП наголошує на повному дотриманні Порядку № 496 затвердженого Наказом МФУ від 03.09.2021 щодо обліку товарних запасів.
Додатком долучено копію видаткової накладної № НП00-1042 від 18.02.2025.
У судовому засіданні 23.04.2026 ОСОБА_1 вину за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не визнав з наведених у письмових поясненнях підстав. Просив справу закрити. У справі оголошено перерву до 29.04.2026 для постановлення судового рішення.
У судове засідання, призначене на 29.04.2026, ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання не надійшло.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
Зважаючи на положення ст. 268 КК України, наявність у розпорядженні суду пояснень про суті справи, поданих особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, неявка ОСОБА_1 видається такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті та оголошення судового рішення.
Дослідивши наявні докази, зокрема і ті, що надійшли від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд (суддя) доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як визначено у ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
У силу Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують пр. розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі “Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі “Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;
В акті фактичної перевірки від 26.01.2024 № 008089 зазначено, що у ході проведення перевірки встановлено, що 06.05.2025 проведена розрахункова операція без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, які фактично відображають споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікують їх згідно товарної підкатегорії товарів відповідно до УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, згідно Закону України від 19.10.2022 № 2697-IX“Про митний тариф України», зокрема:
06.05.2025 о 19:44:49 реалізовано пиво «АРТ. №109841 Пиво світле фільтр «Преміум Лагер» ТМ Haisenberg» код УКТЗЕД:2203000900, без зазначення виду тари товару, що підтверджується електронною копією розрахункового документа (фіскального чека0 від 06.05.2025 чек № PcUkSCnrBdI BH 6 онлайн.
ОСОБА_1 заперечує таке порушення, посилаючись на Закон України "Про Митний тариф України" № 2697-IX, Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), подає документальне підтвердження того, що при розрахунковій операції (придбанні пива «АРТ. №109841 Пиво світле фільтр «Преміум Лагер» ТМ Haisenberg» 0,5 л) 06-05.2025 товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД:2203000900, у відповідності до видаткової накладної № НП00-1042 від 18.02.2025 постачальник ТОВ “ВЕЛИКИЙ ВИБІР» .
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Митний тариф України" від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX (який набрав чинності з 1 січня 2023 року) митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України "Про Митний тариф України" від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;
(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що код спірного товару визначено ФОП ОСОБА_1 за УКТ ЗЕД - 2203000900.
Згідно з Додатком до Закону України "Про Митний тариф України" від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «МИТНИЙ ТАРИФ УКРАЇНИ (Групи 01-49)», зокрема Група 22 Алкогольні та безалкогольні напої і оцет, віднесено до товарної позиції 2203 00 "Пиво із солоду (солодове)"- у посудинах місткістю 10 л або менше. Код 2203 00 09 00 - інші.
Суд погоджується з доводами ФОП ОСОБА_1 щодо визначення коду за УКТ ЗЕД 2203 00 09 00 для спірного товару Пиво світле фільтр «Преміум Лагер» ТМ Haisenberg» 0,5 л, виходячи з наявних у справі документів.
У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки - це документ, у якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов'язків та не покладають відповідальність (постанова Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).
Викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №822/1037/18).
Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22).
Таким чином, на підтвердження отриманих результатів перевірки уповноваженою особою суду не надано жодного такого документу або інформації, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з'ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.
Інших доказів на підтвердження суб'єктивної та об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, суду не надано.
Практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації ст. 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02).
Так, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, матеріалами справи поза розумним сумнівом не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що суддя розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженими органами, а належні і достатні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, відсутні, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Крім того, суд зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм "м'якого права", наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть "проміжні" процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.
По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.
Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд міста Суми протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. І. Косар