30 квітня 2026року
м. Київ
cправа № 729/1886/24
провадження № 51 - 1572 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2026 року щодо нього,
встановив:
Вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02 липня 2025 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки.
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2026 року задоволена апеляційна скарга прокурора. Вирок місцевого суду скасовано в частині призначеного покарання та постановлено новий вирок, яким ОСОБА_4 засуджено за ст. 126-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 червня 2024 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вироку апеляційного суду в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Так, засуджений у своїй касаційній скарзі, хоч і зазначає про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, проте у порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, ст. 414 КПК України і не зазначає чому призначене йому за ст. 126-1 КК України покарання та остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України є явно несправедливим.
Згідно зі ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
У поданій касаційній скарзі засуджений також не зазначає в чому полягає незаконність вироку апеляційного суду в силу ст. 420 КПК України, які конкретно порушення закону, на його думку, було допущено цим судом при призначенні йому покарання.
Крім того, ставлячи вимогу про скасування вироку апеляційного суду та залишення в силі вироку місцевого суду, засуджений не врахував, що вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано, тому прохальну частину касаційної скарги необхідно уточнити, виклавши її у відповідності до ст. 436 КПК України.
Відповідно до норми цієї статті, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі
у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Крім того, в порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги не додано копій касаційної скарги та додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не додано 1 копії касаційної скарги та додатків до неї).
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання
про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк
для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3