29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 757/11875/20-ц
провадження № 61-4890св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3,
відповідачі: державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін»,
треті особи: Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Гарант», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело Фінансів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Інвест Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гаргона»,
розглянув клопотання ОСОБА_3 , яка є законним представником ОСОБА_2 , про направлення справи за встановленою юрисдикцією та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» про ухвалення додаткової постанови у справі,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороза Д. О. (далі - державний реєстратор КП «Реєстраційне бюро»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (далі -ТОВ «Ріо Фін») про визнання протиправним та скасування рішення і запису про державну реєстрацію прав.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Мороза Д. О., індексний номер: 47571113 від 01 липня 2019 року 17:56:28, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Ріо Фін» визнано протиправним та скасовано.
Запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 32200496 про реєстрацію права власності за ТОВ «Ріо Фін» на квартиру АДРЕСА_1 , вчинений 01 липня 2019 року 14:50:56 державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Морозом Д. О., визнано протиправним та скасовано.
Стягнуто з державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Мороза Д. О. на користь ОСОБА_1 1 051,00 грн на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з ТОВ «Ріо Фін» на користь ОСОБА_1 1 051,00 грн на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , задоволено.
Залучено ОСОБА_2 до участі у справі як правонаступника позивача ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Ріо Фін» задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2022 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 32200496 про реєстрацію права власності за ТОВ «Ріо Фін» на квартиру АДРЕСА_1 , що вчинений 01 липня 2019 року 14:50:56 державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Морозом Д. О., скасовано з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2022 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Мороза Д. О., індексний номер: 47571113 від 01 липня 2019 року 17:56:28, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Ріо Фін» змінено, викладено його в такій редакції:
Визнати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Мороза Д. О., індексний номер: 47571113 від 01 липня 2019 року 17:56:28, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Ріо Фін» протиправним та скасувати з одночасним припиненням права власності ТОВ «Ріо Фін» на квартиру АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2026 року касаційну скаргу ТОВ «Ріо Фін» задоволено.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , до державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Мороза Д.О., ТОВ «Ріо Фін», треті особи: ПрАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Гарант», ТОВ «Фінансова компанія «Джерело Фінансів», ТОВ «Фактор Інвест Плюс», ТОВ «Гаргона», про визнання протиправним та скасування рішення і запису про державну реєстрацію прав закрито.
Роз'яснено ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду і протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення він може звернутися до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
17 квітня 2026 року ОСОБА_3 , яка є законним представником ОСОБА_2 , подала до Верховного Суду клопотання про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
22 квітня 2026 року ТОВ «Ріо Фін» подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просило ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Ріо Фін» судові витрати, а саме: витрати на правничу допомогу у розмірі 49 500,00 грн та судовий збір 3 363,20 грн.
Щодо клопотання про направлення справи за встановленою юрисдикцією
Згідно з положеннями частини першої статті 256 ЦПК України заява про направлення справи для розгляду за встановленою юрисдикцією повинна бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання заявником відповідної постанови.
Відповідно до частини четвертої статті 414 ЦПК України у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Оскільки спір у цій справі віднесено до розгляду господарського суду, позивач звернувся до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, то справу за територіальною підсудністю слід направити до Господарського суду міста Києва.
Щодо заяви про ухвалення додаткової постанови у справі
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
У разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд касаційної інстанції наділений повноваженнями постановити за заявою позивача ухвалу про її передачу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, тому її розгляд не закінчується і продовжується компетентним судом, за результатом якого буде здійснено розподіл судових витрат.
Відповідно, у разі, якщо справу направлено для продовження розгляду до належного суду першої інстанції, то розподіл судових витрат суд касаційної інстанції не здійснює.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 травня 2024 року у справі № 760/30077/19 зробила висновок про те, що в разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у випадку, коли сторона не звернулася із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в межах строку, встановленого цим Кодексом, за її заявою слід здійснити розподіл судових витрат, повернути судовий збір з державного бюджету.
Водночас у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (за наявності заяви позивача про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією) розгляд такої справи не закінчується, а може бути продовженим компетентним судом, за результатом якого і буде здійснено розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд у цій справі не ухвалював рішення по суті її розгляду, а закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України і направляє справу для продовження її розгляду, то в такому випадку розподіл судових витрат здійснюється судом, який ухвалює кінцеве рішення по суті.
З огляду на викладене, заява ТОВ «Ріо Фін» про ухвалення додаткової постанови у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 256, 260, 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_3 , яка є законним представником ОСОБА_2 , про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнити.
Справу № 757/11875/20-ц за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3, до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороза Дмитра Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Гарант», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джерело Фінансів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Інвест Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гаргона», про визнання протиправним та скасування рішення і запису про державну реєстрацію прав передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» про ухвалення додаткової постанови у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю.В. Черняк