30 квітня 2026року
м. Київ
справа № 644/5658/24
провадження № 61-5642ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року за заявою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Авілова Олена Михайлівна, про виправлення описки у постанові Харківського апеляційного суду від 23 травня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,
У липні 2024 року КП «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, абонентської плати за індивідуальним договором з постачання теплової енергії, заборгованості за технічне обслуговування.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 року позов КП «Харківські теплові мережі» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, абонентської плати за індивідуальним договором з постачання теплової енергії, абонентської плати за індивідуальним договором з постачання гарячої води, за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячої води за період з 02 квітня 2017 року по 31 травня 2024 року в розмірі 17 601,11 грн, 3% в розмірі 342,30 грн та інфляційні втрати в розмірі 922,02 грн, а всього 18 865,43 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» 1 074,65 грн судового збору з кожного.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2024 року заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 року змінено.
Зменшено розмір заборгованості, що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» за послуги теплопостачання, з 18 865,43 грн до 17 160,51 грн.
Зменшено розмір судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь КП «Харківські теплові мережі», з 1 074,65 грн до 993,49 грн.
Зменшено розмір судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі», з 1 074,65 грн до 756,58 грн.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_3 3 000 грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , яка подана представником Авіловою О. М. , на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова
від 02 грудня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Авілової О. М. про виправлення описки у постанові Харківського апеляційного суду від 23 травня 2025 року залишено без задоволення.
25 квітня 2026 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 засобом поштового зв'язку звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 рокута постановити нову, якою задовольнити заяву про виправлення арифметичної помилки - неправильного розрахунку. Заявники вважають, що при розрахунку заборгованості судом допущено помилки, як наслідок, невірно визначено розмір боргу відповідачів перед позивачем за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, абонентської плати за індивідуальним договором з постачання теплової енергії, за технічне обслуговування.
Заявниками порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що вперше вони подали касаційну скаргу в межах встановленого законом строку, однак ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2026 року касаційну скаргу було повернуто. Вказують, що ухвалу від 11 березня 2026 року отримано ними лише 24 квітня 2026 року та повторно подають касаційну скаргу у найкоротші строк після повернення первинно поданої касаційної скарги.
Врахувавши наведенізаявниками обставини, взявши до уваги, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вперше звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року в межах визначеного законом строку на касаційне оскарження судових рішень, однак ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2026 року (доступ до ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено 30 березня 2026 року) касаційну скаргу було повернуто та вже 25 квітня 2026 року вони повторно падали касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними. Клопотання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження - поновленню на підставі частини другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат,
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 (провадження № 61-13870св20) зазначив, що: «описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Суд апеляційної інстанції встановивши, що у постанові апеляційного суду описок чи арифметичних помилок апеляційним судом допущено не було, а заява представника ОСОБА_3 - адвоката Авілової О. М. про виправлення описки зводиться до незгоди з сумою, що підлягає стягненню з відповідачів, тобто фактично є незгодою з постановою Харківського апеляційного суду від 23 травня 2025 року по суті, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про виправлення описки, оскільки зазначені в такій заяві аргументи не вказують на наявність у постанові Харківського апеляційного суду від 23 травня 2025 року описок чи арифметичних помилок в розумінні статті 269 ЦПК України, а заводяться до незгоди із розрахованою судом сумою заборгованості.
Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, яка не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних вище норм процесуального права не викликає розумних сумнівів.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року за заявою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Авілова О. М., про виправлення описки у постанові Харківського апеляційного суду від 23 травня 2025 року необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованим, постановлене з додержанням норм права.
Керуючись частиною другою статті 390, частинами першою, другою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 і ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 січня 2026 року за заявою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Авілова Олена Михайлівна, про виправлення описки у постанові Харківського апеляційного суду від 23 травня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особам, які подали касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович