Ухвала
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 759/27120/24
провадження № 61-5573ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Вербицьким Ярославом Володимировичем, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2026 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У грудні 2024 року ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 45 564,07 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 березня 2026 року, позов ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 березня 2022 року по 31 жовтня 2024 року в розмірі 45 564,07 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.
24 квітня 2026 року ОСОБА_1 через Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Вербицьким Я. В., на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2026 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 45 564,07 грн і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У касаційній скарзі вказується, що Також п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України - Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та Справа становить значний суспільний інтерес.
Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже спір, подібний даній справі, наявний між численними багатоквартирними будинками (і по іншим «управителям», які працюють в зв'язці з забудовником; і по іншим будинкам Позивача де схема роботи ідентична; і по іншим співвласникам будинку, який налічує 360 квартир та приміщень), у яких забудовниками нав'язується «управляюча компанія», яка без рішення зборів співвласників або органу місцевої влади незаконно управляє спільним майном та встановлює плату не тільки за житлові й комунальні послуги, а й додаткові послуги та встановлює протизаконно в односторонньому порядку свою винагороду, яка не є ринковою, а є істотно завищеною. У таких справах судами не приймались рішення щодо дій подібних «управляючих компаній» і Верховний Суд має можливість встановити окрему практику щодо таких спорів. Справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, адже ПОЗИВАЧ здійснюючи незаконне управління будинком
нараховує заборгованість за утримання не лише відповідачу, а і у справах (759/21984/23, 759/6557/24, 759/24152/23, 759/8656/24, 759/5457/24, 759/9038/24, 759/8662/24, 759/9114/24, 759/5064/24, 759/5064/24, 759/18913/23, 759/9878/24, 759/18913/23, 759/8669/24, 759/5457/24, 759/3401/24). Співвласники будинку, який знаходиться на АДРЕСА_1 , активно виступають проти дій ПОЗИВАЧА як управителя, так як діяльність позивача завдає спільному майну співвласників реальних збитків, адже позивач законно не управляє будинком, односторонньо встановлює перелік послуг, не має обов'язків перед співвласниками, завищує вартість винагороди. Позивачем здійснюється ідентичне самоправне управління наступних багатоквартирних будинків в м. Києві. Якщо брати в розрахунок всіх співвласників, чиї права порушено позивачем - загальна сума буде космічно вища зазначеної в пункті другому частини третьої статті 389 ЦПК України. Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес і в чому проявляється виняткове значення для відповідача цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для відповідача.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що ВерховнийСуд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Вербицьким Ярославом Володимировичем, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2026 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков