Іменем України
27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 760/27897/24
провадження № 61-3448ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця, заінтересована особа: Звягельський відділ державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - ОСОБА_2 ,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії та рішення державного виконавця, заінтересована особа: Звягельський відділ державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
(далі - Звягельський ВДВС у Звягельському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ), боржник - ОСОБА_2 .
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Солом'янського районного суду
м. Києва від 16 серпня 2012 року (справа № 2609/17695/12) стягнено
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 20 липня 2012 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27 серпня 2012 року Солом'янським районним судом м. Києва на виконання вищевказаного рішення суду видано виконавчий лист № 2609/17695.
08 грудня 2022 року старшим державним виконавцем Ємільчинського ВДВС
у Новоград-Волинському районі Житомирської області ЦМУ МЮ
(м. Хмельницький) Радченком А. М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки встановлено, що дитині 18 років.
Вказувала, що постанова незаконна та підлягає скасуванню, оскільки дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час винесення вказаної постанови було 13 років.
Враховуючи викладене, просила суд визнати неправомірною та скасувати постанову від 08 грудня 2022 року старшого державного виконавця Ємільчинського ВДВС у Новгорад-Волинському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Хмельницький) Радченка А. М. про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, зобов'язати Звягельський ВДВС у Звягельському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) відновити примусове виконання за виконавчим листом № 2609/17965 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року у цивільній справі
№ 2-4945/12.
Ухвалою ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24 лютого
2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду
від 05 лютого 2026 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано постанову старшого державного виконавця Ємільчинського ВДВС у Новоград-Волинському районі Житомирської області ЦМУ МЮ
(м. Хмельницький) Радченка А. М. про закінчення виконавчого провадження від 08 грудня 2022 року № НОМЕР_1.
Стягнено із Звягельського ВДВС у Звягельському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн.
У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
16 березня 2026 року Звягельський ВДВС у Звягельському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва
від 24 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 05 лютого 2026 року.
Ухвалю Верховного Суду від 26 березня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У квітні 2026 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (08 грудня 2022 року) ОСОБА_3 було 13 років, а тому підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» не було, оскільки не настав строк, з яким пов'язаний момент припинення виконання боржником своїх зобов'язань зі сплати аліментів, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги у цій частині та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Крім того, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, часткове задоволення вимог скарги заявника, дійшов правильного висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ) на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24 лютого
2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця, заінтересована особа: Звягельський відділ державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська