29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 754/17117/25
провадження № 61-5421ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув заяву судді Верховного Суду Лідовця Руслана Анатолійовича (суддя-доповідач) про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року
13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого
2026 року, у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1
до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди було відмовлено.
22 квітня 2026 року ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду
від 19 лютого 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2026 року цивільну справу № 754/17117/25 передано судді Лідовцю Р. А. (суддя-доповідач), склад постійної колегії: Гулейков І. Ю., Луспеник Д. Д.
Суддя Лідовець Р. А. з метою недопущення сумніву сторін у справі в об'єктивності та неупередженості при розгляді справи, відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України заявив самовідвід з тих підстав, що він є відповідачем у справах № 754/17764/25, № 754/1281/25, № 754/912/26 та № 754/753/26 за позовами ОСОБА_1 .
Заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку
в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву
з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).
Оскільки суддя Верховного Суду Лідовець Р. А., якому передано касаційну скаргу заявника, є відповідачем у справах за позовами ОСОБА_1 , з метою уникнення сумнівів у неупередженості чи об'єктивності судді, заяву про самовідвід слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву судді Верховного Суду Лідовця Руслана Анатолійовичапро самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Верховного Суду Лідовця Руслана Анатолійовичаза його заявою
від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди.
Матеріали касаційного провадженняпередати для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник