30 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/3530/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026
у справі за позовом Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УТБ - Інжиніринг"
про стягнення 45 977 198,00 грн.
1. Короткий зміст обставин справи
1.1. Антимонопольний комітет України (далі - АМК, позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг" (далі - ТОВ "УТБ-Інжиніринг", відповідач, скаржник) про стягнення 45 977 198,00 грн.
1.2. Господарський суд Київської області ухвалою від 24.11.2025 позовну заяву АМК до ТОВ "УТБ-Інжиніринг" про стягнення 45 977 198,00 грн, разом з доданими документами, передав за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
1.3. Не погодившись із вищевказаною ухвалою, ТОВ "УТБ-Інжиніринг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить:
- поновити строк подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.11.2025 року у справі № 911/3530/25;
- скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 24.11.2025 у справі № 911/3530/25 якою справу передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області;
- повернути справу до Господарського суду Київської області для продовження розгляду по суті або вирішення питання щодо передачі справи до належного суду - Господарського суду Миколаївської області (з урахуванням дійсного місцезнаходження відповідача).
1.4. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.02.2026 залишив апеляційну скаргу ТОВ "УТБ-Інжиніринг" без руху, встановив скаржнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для наведення суду інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 24.11.2025 та надання доказів сплати судового збору.
1.5. На адресу апеляційного суду 13.02.2026 надійшла заява ТОВ "УТБ-Інжиніринг" про усунення недоліків.
2. Стислий зміст оскаржуваного судового рішення
2.1. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.02.2026 (колегія суддів: Шаратов Ю. А., Бестаченко О. Л., Скрипка І. М.) у цій справі відмовив ТОВ "УТБ-Інжиніринг" у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовив ТОВ "УТБ-Інжиніринг" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.11.2025 у справі № 911/3530/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); апеляційну скаргу повернув заявникові.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "УТБ-Інжиніринг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі № 911/3530/25; справу передати до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. ТОВ "УТБ-Інжиніринг", з посиланням на абзац другий частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 6, 119, 242, 256 ГПК України. На думку скаржника, апеляційний суд формально застосував положення щодо електронного кабінету, не забезпечив баланс між принципом правової визначеності та правом на доступ до суду, що призвело до безпідставного позбавлення права на апеляційний перегляд судового рішення.
4.2. Доводи скаржника узагальнено зводяться до того, що апеляційний суд звів критерій "поважності" причин пропуску строку лише до факту доставки документа в електронний кабінет, не врахувавши воєнну обстановку у м. Миколаєві, тривалі відключення електроенергії, відсутність інтернету та неможливість користування
Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (далі - ЄСІКС). Отже, суд ототожнив юридичний факт доставки документа з реальною можливістю його отримання та використання. Формальне посилання на доставку документа до електронного кабінету не свідчить про забезпечення доступу до правосуддя, оскільки його функціонування залежить від електропостачання, інтернет-зв'язку та безпечних умов роботи. Апеляційний суд не дослідив масштаб і тривалість відключень, не витребував додаткових доказів та не врахував наслідків воєнного стану для реалізації права на апеляційний перегляд. Крім того, апеляційний суд зазначив про пропуск строку на 63 дні, однак не встановив, чи існувала технічна можливість підписання КЕП, не врахував періодичність обстрілів та те, що керівник товариства перебував у зоні підвищеної небезпеки. Таким чином, ухвала апеляційного суду є результатом надмірно формального підходу та не відповідає принципу справедливого судочинства.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. АМК у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції, про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
7.2. Перед Верховним Судом поставлено питання перевірки доводів касаційної скарги щодо застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
7.3. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.
7.4. Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7.5. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини другої статті 256 ГПК України).
7.6. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України (частина третя статті 256 ГПК України).
7.7. За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
7.8. Отже, згідно з приписами означених вище норм, скаржник має подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у разі подання апеляційної скарги після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 256 ГПК України.
7.9. Верховний Суд виходить з того, що саме по собі отримання повного тексту ухвали за пунктом 2 частини другої статті 256 ГПК України не свідчить про автоматичне продовження строку на апеляційне оскарження судового рішення. Для поновлення строку необхідне активне волевиявлення сторони та належне доказування обставин, які стали перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги.
7.10. Таким чином Верховний Суд констатує, що отримання тексту судового рішення - це лише факт, який сам по собі не впливає на строки, доки сторона не ініціює юридично значущу дію для їх продовження. Важливо, щоб сторона, яка пропустила строк, не просто посилалася на момент отримання судового рішення, а й довела обставини, які об'єктивно перешкоджали їй подати апеляційну скаргу вчасно.
7.11. Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Водночас, поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близька правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, тощо).
7.12. Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
7.13. Строк на апеляційне провадження може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише з поважних причин, визнаних такими судом.
7.14. У кожному конкретному випадку суд відповідно до статей 73, 76- 79 ГПК України встановлює на підставі належних, допустимих та достовірних доказів поважність причин пропуску скаржником строку та ухвалює рішення щодо його поновлення чи відмову у його поновленні.
7.15. Таким чином, саме на скаржника покладено обов'язок довести суду наявність поважних причин пропуску строку за частинами другою та третьою статті 256 ГПК України.
7.16. Як убачається з матеріалів справи, ТОВ "УТБ-Інжиніринг" 26.01.2026 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарський суд Київської області ухвалою від 24.11.2025 у справі № 911/3530/25.
7.17. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтоване тим, що ТОВ "УТБ-Інжиніринг" не отримувало копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, а про наявність повного тексту судового рішення у цій справі скаржник дізнався з реєстру судових рішень.
7.18. Північний апеляційний господарський суд в ухвалі від 05.02.2026 не погодився з наведеними скаржником доводами щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги та визнав їх необґрунтованими.
7.19. Апеляційний суд установив, що повне судове рішення було складено та підписано 24.11.2025, отже останнім днем звернення з апеляційною скаргою є 04.12.2025. Здійснивши запит щодо наявності електронного кабінету через підсистему "Електронний суд", суд установив, що ТОВ "УТБ-Інжиніринг" має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", датою реєстрації якого зазначено 18.10.2023 о 17:20. Таким чином, на момент розгляду справи та ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 24.11.2025 скаржник мав зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд". З відомостей КП "ДСС" убачається, що копію ухвали Господарського суду Київської області від 24.11.2025 у справі № 911/3530/25 надіслано до електронного кабінету скаржника (ТОВ "УТБ-Інжиніринг") та отримано ним 24.11.2025 о 14:24, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи. Таким чином, останнім днем звернення з апеляційною скаргою, з урахуванням положень пункту 1 частини другої статті 256 ГПК України, є 04.12.2025.
7.20. Апеляційний суд зазначив, що за наявності зареєстрованого електронного кабінету, отримання ухвали та публікації її тексту в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) скаржник об'єктивно знав або принаймні повинен був знати про результати розгляду цієї справи, а отже мав реальну можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження у встановлений законом строк.
7.21. Отже, суд апеляційної інстанції, установивши недоліки апеляційної скарги (неповажність зазначених у скарзі причин пропуску строку на її подання), ухвалою від 05.02.2026 запропонував скаржнику надати заяву про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах.
7.22. За таких обставин Верховний Суд виходить із того, що суд апеляційної інстанції на виконання вимог статей 174, 260 ГПК України, установивши в ухвалі від 05.02.2026, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог статей 256, 258 цього Кодексу, надав скаржнику строк для усунення недоліків, визначивши спосіб їх усунення, а саме подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
7.23. Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 05.02.2026 від представника ТОВ "УТБ-Інжиніринг" через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.
7.24. В обґрунтування зазначеної заяви ТОВ "УТБ-Інжиніринг" зазначило, що в указаний період (листопад 2025 року - лютий 2026 року) на території м. Миколаєва мали місце постійні обстріли, а також тривалі й системні відключення електроенергії та мережі Інтернет, зумовлені воєнним станом в Україні, ракетними обстрілами об'єктів енергетичної інфраструктури та аварійними обмеженнями електропостачання. Фактична відсутність електроенергії та доступу до мережі Інтернет тривала до 20 годин на добу, що є загальновідомим фактом і не потребує додаткового доказування. За таких умов керівник скаржника був позбавлений реальної технічної можливості своєчасно ознайомитися з повним текстом судового рішення через електронний кабінет, отримати та опрацювати процесуальні документи, забезпечити підготовку, підписання та подання апеляційної скарги в електронній формі у строк, визначений ГПК України. ТОВ "УТБ-Інжиніринг" зазначає, що наявність зареєстрованого електронного кабінету скаржника сама по собі не свідчить про реальну можливість доступу до нього, оскільки функціонування електронного суду безпосередньо залежить від стабільного електропостачання та доступу до мережі Інтернет, які в зазначений період були відсутні з незалежних від скаржника причин. Таким чином, скаржник не мав об'єктивної можливості реалізувати право на апеляційне оскарження у встановлений законом строк, а пропуск строку на подання апеляційної скарги зумовлений поважними, винятковими та непереборними обставинами, пов'язаними з наслідками збройної агресії проти України.
7.25. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.02.2026 відмовив у задоволенні заяви ТОВ "УТБ-Інжиніринг" про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовив ТОВ "УТБ-Інжиніринг" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.11.2025 у справі № 911/3530/25 та повернув скаржнику апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.
7.26. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що ухвалу Господарського суду Київської області від 24.11.2025 у цій справі надіслано та доставлено до зареєстрованого електронного кабінету ТОВ "УТБ-Інжиніринг" у підсистемі "Електронний суд" 24.11.2025 о 14:24, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
7.27. Суд апеляційної інстанції також установив, що електронну копію ухвали Господарського суду Київської області від 24.11.2025 у цій справі направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень для оприлюднення 24.11.2025, а загальний доступ забезпечено 25.11.2025, а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитися з оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі раніше.
7.28. Апеляційний суд зазначив, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних, що унеможливили або істотно утруднили можливість своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції та не могли бути усунуті скаржником, з огляду на неподання доказів на підтвердження їх впливу протягом тривалого часу (63 днів) саме на діяльність скаржника, що мало наслідком неможливість подання апеляційної скарги. Доводи скаржника зводяться до професійно-організаційних аспектів діяльності юридичної особи та не свідчать про існування об'єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк.
7.29. Апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені підстави для поновлення строку не можуть вважатися поважними з огляду на надіслання та доставку ухвали Господарського суду Київської області від 24.11.2025 у справі № 911/3530/25 до зареєстрованого електронного кабінету ТОВ "УТБ-Інжиніринг" у підсистемі "Електронний суд" ще в листопаді 2025 року, а саме 24.11.2025, тоді як скаржник звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою лише 26.01.2026, хоча останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження у цьому випадку є 04.12.2025, тобто поза межами строку, встановленого статтею 256 ГПК України з дня вручення йому повного рішення суду.
7.30. Отже, ТОВ "УТБ-Інжиніринг" як особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" та якій надано доступ до підсистем ЄСІКС, мало змогу скористатися всіма актуальними сервісами ЄСІКС та бути обізнаним про наявність судових проваджень / рішень згідно із реєстраційною інформацією щодо нього, у зв'язку з чим його посилання на те, що він дізнався про наявність повного тексту судового рішення у цій справі з реєстру судових рішень, є безпідставним та спростовується наведеним вище. Таким чином, скаржник, який є учасником справи, мав бути обізнаний про прийняття оскаржуваного рішення у справі та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав і обов'язків, передбачених статтею 42 ГПК України, якими він як сторона у справі повинен користуватися добросовісно нарівні з іншими сторонами, мав своєчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку. З наведеного випливає, що пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду не підтверджений належними та допустимими доказами.
7.31. За висновками апеляційного суду, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі є необґрунтованими, оскільки вони пов'язані з обставинами суб'єктивного характеру, а не об'єктивними обставинами, у зв'язку з чим визнаються судом неповажними, адже процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону. Таким чином, скаржником не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження оскаржуваної ухвали, тобто недоліки апеляційної скарги не усунено.
7.32. Верховний Суд, перевіривши дотримання апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема статей 6, 17, 174, 119, 242, 256, 258, частин третьої, четвертої статті 260, 261 ГПК України, виходить з такого.
7.33. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги закріплено в статті 258 ГПК України.
7.34. Відповідно до частини другої статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу, та дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. Водночас до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності (пункт 4 частини третьої статті 258 ГПК України).
7.35. Згідно із частиною другою статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
7.36. Частиною третьою статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
7.37. Відповідно до частини першої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
7.38. Таким чином, положеннями статей 174, 260 ГПК України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху задля забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги.
7.39. За приписами частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
7.40. У контексті доводів касаційної скарги Верховний Суд зазначає, що 04.11.2023 набрав чинності Закон України від 19.10.2023 №3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи".
7.41. Так, відповідно до частин першої, п'ятої та сьомої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує ЄСІКС.
7.42. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
7.43. Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
7.44. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
7.45. Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: (1) в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІКС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІКС та (2) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. (Близький за змістом правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 906/1093/22, від 03.04.2024 у справі № 910/9569/23).
7.46. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
7.47. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 частини шостої статті 242 ГПК України).
7.48. З матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції надіслав електронну копію судового рішення в електронний кабінет ТОВ "УТБ-Інжиніринг", яка доставлена останньому 24.11.2025 о 14:24, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.
7.49. Суд касаційної інстанції зазначає, що направлення судового рішення в особистий електронний кабінет ТОВ "УТБ-Інжиніринг" відповідає вимогам ГПК України, зокрема статей 6, 41, 45, 56 та пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України.
7.50. Отже, за обставин належного виконання судом обов'язку щодо направлення копії судового рішення учасникам справи в електронний кабінет, зокрема ТОВ "УТБ-Інжиніринг", посилання скаржника на те, що формальне посилання суду на доставку документа до електронного кабінету не свідчить про забезпечення доступу до правосуддя, оскільки його функціонування залежить від електропостачання, інтернет-зв'язку та безпечних умов роботи, не свідчить про обґрунтованість причин пропуску строку на апеляційне оскарження та про безумовне право на поновлення такого строку.
7.51. З огляду на положення частин шостої статті 242 ГПК України, повний текст ухвали Господарського суду Київської області від 24.11.2025 у цій справі отриманий скаржником 24.11.2025 о 14:24, а тому останній день десятиденного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції було 04.12.2025. Втім, з апеляційною скаргою до суду ТОВ "УТБ-Інжиніринг" звернулося лише 26.01.2026 (через 63 дні), тобто з пропуском встановленого ГПК України строку на апеляційне оскарження, як за частиною першою так і за частинами другою і третьою статті 256 ГПК України.
7.52. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони в причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
7.53. Суд дійшов висновку, що апеляційний господарський суд, установивши, що ТОВ "УТБ-Інжиніринг" не виконало вимоги ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 про залишення без руху апеляційної скарги, а саме не навів достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, дійшов заснованого на правильному застосуванні статей 118, 119, 242, 261 ГПК України висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
7.54. Суд також зазначає, що наведені скаржником у пунктах 4.1 та 4.2 касаційної скарги доводи зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин та незгоди з правильним застосуванням апеляційним судом норм процесуального права, а тому не спростовують законності оскаржуваної ухвали. Доставка судового рішення до електронного кабінету скаржника є належним способом вручення відповідно до вимог ГПК України.
7.55. Водночас колегія суддів звертає увагу, що в України з 24.02.2022 правовий режим воєнного стану, його тривале продовження, а також такі фактори, як повітряні тривоги, обстріли, перебої з електропостачанням та інтернет-зв'язком, дійсно мають системний характер і є загальними. Однак самі по собі такі обставини не звільняють учасників справи від обов'язку дотримання процесуальних строків та не є безумовною підставою для їх поновлення. Для визнання причин пропуску процесуального строку поважними учасник справи повинен навести конкретні обставини, які об'єктивно унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії саме у відповідний період (з 24.11.2025 до 26.01.2026), та підтвердити їх належними і допустимими доказами. Натомість посилання скаржника на загальні умови функціонування держави в період воєнного стану без належного підтвердження їх впливу на можливість своєчасного подання апеляційної скарги не можуть вважатися достатнім обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.
7.56. Врахувавши встановлені у справі обставини та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, діяв відповідно до вимог ГПК України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом.
7.57. Верховний Суд виходить з того, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні статті 86 ГПК України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
7.58. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
7.59. Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
7.60. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
7.61. Враховуючи вказані вище обставини, суд апеляційної інстанції визнав неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
7.62. Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
7.63. Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
7.64. Колегія суддів також наголошує, що вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.
7.65. Верховний Суд також звертає увагу, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
7.66. Колегія суддів відзначає, що доводи скаржника фактично зводяться до заперечень обставин, встановлених судом апеляційної інстанції (зокрема щодо обставин неможливості/утруднень для подачі скаржником апеляційної скарги у встановлені законом строки), що не може бути належним обґрунтуванням для висновку поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
7.67. Отже, суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені ним фактичні обставини справи щодо надсилання ухвали суду першої інстанції та факт її доставлення в електронний кабінет ТОВ "УТБ-Інжиніринг" та обставин щодо подання апеляційної скарги з пропуском строку за відсутності поважних причин пропуску такого строку, мав передбачені процесуальним законодавством підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України.
7.68. Будь-яких доводів, які б спростовували зазначені висновки суду апеляційної інстанції, скаржником у касаційній скарзі не наведено, отже, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для висновку про порушення судом норм процесуального права при вирішенні питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, які відповідно до вимог процесуального законодавства є підставою для скасування постановленого у справі судового рішення.
7.69. За таких обставин, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не отримали підтвердження під час касаційного перегляду судового рішення та не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного господарського суду.
7.70. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
7.71. Доводи АМК, викладені у відзиві, беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.
7.72. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що сторонами надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
8.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, а отже, підстав для її зміни чи скасування немає.
9. Судові витрати
9.1. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі № 911/3530/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова