8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" квітня 2026 р. Справа № 922/1019/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (адреса: 49038, місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108 код ЄДРПОУ: 40081237)
до Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (адреса: 63209, Харківськийр-н, Харківська обл., с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2; код ЄДРПОУ 30773938)
про стягнення 50610,00 грн
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - позивач, АТ «Укрзалізниця») звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат") 50610,00 грн штрафу за невірно зазначену в накладній масу вантажу.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № б/н від 25.02.2020 щодо невірного зазначення в накладній маси вантажу, за що ст. 118, 122 Статуту залізниць України передбачено відповідальність у вигляді сплати штрафу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного зв'язку направлено копію ухвали від 27.03.2026.
Зокрема, копія ухвали доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача в підсистемі "Електронний суд", про що свідчить залучені до матеріалів справи довідки від 27.03.2026.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про відкриття провадження у справі, а останні в розумінні вимог ст. 120, 232 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 8605 від 10.04.2026), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що його працівниками 10.07.2025 року було здійснено зважування залізничного вагону № 63827216 з вантажем - пісок кварцовий, за допомогою засобів вимірювальної техніки 150 тонних тензометричних вагонних вагах «ПУЛЬСАР ВТВ-1СБ, заводський номер 253 (порядковий номер 3 Протоколу), вантажопідйомність вагону складає 70000 кг, результати зважування: брутто 92400 кг, тара 23500 кг, нето 68900 кг.
На підставі отриманих відомостей за результатами зважування залізничного вагону № 63827216, відповідачем 11.07.2025, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 № 138), було здійснено оформлення залізничної накладної № 44655959.
Таким чином, відповідач зазначає, що у відповідності до встановлених вимог його працівники здійснювали зважування завантаженого вагону на придатних вагонних вагах, а тому допустити внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній є неможливим. В той же час, відповідач наголошує, що технічна похибка під час зважування вантажу або людський фактор можуть мати місце в роботі будь якого підприємства.
Крім того, відповідач вказує, що позивач не зазначає про спричинення йому матеріальної шкоди в результаті порушення, що мало місце, на думку позивача, чи інші будь які шкідливі для позивача наслідки виконання договору перевезення не наступили.
Також відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 8606 від 10.04.2026), в якому просить суд визначити, що стягнення штрафу з відповідача у розмірі 50610,00 грн. є надмірним, так таким, що не відповідає критерію обґрунтованості відповідальності та не співмірне з наслідками порушення, та просить суд зменшити розмір штрафу до 10122,00 грн.
Подане клопотання відповідач обґрунтовує з посиланням на те, що відповідно до розпорядженням начальника Харківської обласної військової адміністрації № 273 В від 02 квітня 2025 року підприємство відповідача визнано критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, 19 березня 2026 року розпорядженням начальника Харківської обласної військової адміністрації № 204 В підприємству відповідача підтверджено статус підприємства, установи, організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Відповідач зазначає, що застосування до нього такого значного розміру штрафу 50610,00 грн не відповідає цілям і принципам правосуддя, невиправдано в даному конкретному випадку і несправедливо по відношенню до відповідача. Тож, розмір штрафу, що має намір стягнути позивач, значно перевищує розмір провізної плати.
Також відповідач зазначає, що зазначення в залізничній накладній неправильних даних маси вантажу (а саме зазначення більшого розміру вантажу - 68900 кг, а ніж фактичний розмір вантажу - 63900) ніяким чином не вплинула на правильну та безпечну організацію руху залізничного транспорту.
Позивач не скористався своїм правом на подачу відповіді на відзив в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.03.2026.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" надало заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 30773938/2020-001 від 13.03.2020.
В свою чергу, АТ «Укрзалізниця» надало повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-30773938/2020-001 від 16.03.2020.
Відповідно до цього повідомлення АТ «Укрзалізниця» засвідчує прийняття від ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Замовник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Заява та Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно з п. 1.2 договору, при виконанні договору сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:
- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України);
- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі - Правила перевезення вантажів);
- Правила планування перевезень вантажів (статті 17 - 21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів);
- Правила приймання вантажів до перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі - Правила приймання вантажів до перевезення);
- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування вагонами);
- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно);
- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС);
- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).
Відповідно до п. 7.3 договору, строк позовної давності за вимогами перевізника до Замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2025 зі станції Кварцовий Південної залізниці АТ «Новоселівський ГЗК» було здійснено відправлення вагону №63827216 з вантажем «пісок кварцовий, крім будівельного» відповідно до накладної № 44655959 на станцію Вільногірськ Придніпровської залізниці на адресу одержувача ТОВ «Скляний Альянс».
У вищевказаній накладній на вагон №63827216 відправником зазначено масу вантажу нетто 68900 кг.
Відповідно до листа № Д-02-05/3845 від 11.08.2025 Маса вантажу визначалась вантажовідправником на вагонних вагах заводський №253-ВТВ-1СБ без участі залізниці. Контрольне зважування не проводилось.
У графі 28 накладної зазначено, що вантаж завантажено у вагон відправником.
У графі 55 накладної представник ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" Котенко Тетяна Іванівна підтвердила правильність внесених у перевізний документ відомостей накладенням 11.07.2025 о 14:45 свого електронного цифрового підпису.
Після прибуття вагону з вантажем на попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці АТ «Укрзалізниця», користуючись своїм правом, перевірив масу вантажу у спірному вагоні.
За результатами зважування виявлено невідповідність фактичної маси вантажу тій, що зазначено в перевізному документі.
Факт виявленої невідповідності маси вантажу зафіксовано комерційним актом № 450003/51 від 15.07.2025, складеним на додаток до акту загальної форми № 259 від 15.07.2025.
Відповідно до комерційного акту зважування вагону проводилося в статичному режимі у присутності ДСЗ ОСОБА_2, агента комерційного ОСОБА_3, приймальника поїздів ОСОБА_1 на справних вагонних 150-тонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, заводський номер 032, що пройшли держповірку.
За результатами зважування було виявлено, що у вагоні № 63827216 брутто - 87400 кг, тара - 23500 кг, вага нетто - 63900 кг, що менше вказаної в перевізному документі ваги на 5000 кг.
В розділі Д комерційного акту також зазначено: «Навантаження вантажу нижче бортів на 50-70см, без поглиблень. Вагон бездверний, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Просипання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає».
Запис про зважування спірного вагону зроблено у Книзі обліку зважувань вагонів по станції Нижньодніпровськ - Вузол форми ГУ-78.
Після зважування спірний вагон було відправлено за призначенням за накладною № 46057550.
Видача вантажу на станції призначення вантажоодержувачу відбувалася комісійно.
Вагу вантажу при видачі було перевірено на вагонних вагах №055 модифікації ЗВВТ СВЕДА ВВ-150, власником яких є ТОВ «Скляний Альянс». Дані про зважування зафіксовано в Книзі зважування вантажів на вагонних вагах.
У зв'язку із неправильним зазначенням ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" кількості вантажу у вагоні, на підставі ст. 118 Статуту залізниць України, з урахуванням провізної плати за всю відстань перевезення, АТ «Українська залізниця» нараховано ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" штраф у розмірі 50610,00 грн.
Обставини що стягнення штрафу стали підставами для звернення
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 №273/96-ВР законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Стаття 2 Статуту залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
У статті 5 Статуту залізниць України зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (далі Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 23 Статуту залізниць України та «Правилами перевезень вантажів», затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, а саме «Правилами оформлення перевізних документів», передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 розділу 2 «Правил оформлення перевізних документів» графи «Маса вантажу в кг. визначена відправником» та «Спосіб визначення маси» заповнюються відправником.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та пункту 5 «Правил приймання вантажів до перевезення» маса вантажу визначається відправником.
Як передбачено пунктом 2.3 «Правил оформлення перевізних документів», правильність внесених у накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.
В даному випадку, правильність внесених відомостей до накладної № 44655959 підтвердив своїм підписом представник ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат"
Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення» передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до частини 1 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Частина 2 ст. 24 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про залізничний транспорт» розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Як вже зазначалось, після прибуття вагону з вантажем на попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці АТ «Укрзалізниця», користуючись своїм правом, перевірив масу вантажу у спірному вагоні.
За результатами зважування було виявлено, що у вагоні №63827216 брутто - 87400 кг, тара- 23500 кг, вага нетто - 63900 кг, що менше вказаної в перевізному документі ваги на 5000 кг.
В розділі Д комерційного акту також зазначено: «Навантаження вантажу нижче бортів на 50-70см, без поглиблень. Вагон бездверний, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Просипання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає».
Запис про зважування спірного вагону зроблено у Книзі обліку зважувань вагонів по станції Нижньодніпровськ - Вузол форми ГУ-78.
Після зважування спірний вагон було відправлено за призначенням за накладною №46057550.
Видача вантажу на станції призначення вантажоодержувачу відбувалася комісійно.
Вагу вантажу при видачі було перевірено на вагонних вагах №055 модифікації ЗВВТ СВЕДА ВВ-150, власником яких є ТОВ «Скляний Альянс». Дані про зважування зафіксовано в Книзі зважування вантажів на вагонних вагах.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
З цього приводу суд констатує, що при застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Згідно з п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Пунктом 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.
Факт виявленої невідповідності маси вантажу зафіксовано комерційним актом №450003/51 від 15.07.2025, складеним на додаток до акту загальної форми № 259 від 15.07.2025.
Відповідно до комерційного акту зважування вагону проводилося в статичному режимі у присутності ДСЗ ОСОБА_2, агента комерційного ОСОБА_3, приймальника поїздів ОСОБА_1 на справних вагонних 150-тонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, заводський номер 032, що пройшли держповірку.
Згідно з даними комерційного акта, фактична маса вантажу (нетто) у вагоні №63827216 становила 63900 кг, що на 5000 кг менше, ніж зазначено у перевізному документі. Зважування проведено на справних, повірених вагах у присутності відповідних посадових осіб, що виключає сумніви у достовірності отриманих результатів.
Відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б спростовували встановлений факт невідповідності маси вантажу або свідчили про порушення порядку складання комерційного акта чи проведення зважування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами.
Разом з тим, ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" заявлено клопотання (вх. № 8606 від 10.04.2026) про зменшення штрафу суд зазначає наступне.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 2 ГПК України також передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; пропорційність.
Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.
Як зазначалось, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання. Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора.
В даному випадку, в обґрунтування свого клопотання ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" зазначає, що відповідно до розпорядженням начальника Харківської обласної військової адміністрації № 273 В від 02 квітня 2025 року його визнано критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, 19 березня 2026 року розпорядженням начальника Харківської обласної військової адміністрації № 204 В ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" підтверджено статус підприємства, установи, організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" зазначає, що застосування такого значного розміру штрафу 50610,00 грн не відповідає цілям і принципам правосуддя, невиправдано в даному конкретному випадку і несправедливо по відношенню до ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат". Тож, розмір штрафу, що має намір стягнути позивач, значно перевищує розмір провізної плати.
Також відповідач зазначає, що зазначення в залізничній накладній ПрАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" неправильних даних маси вантажу (а саме зазначення більшого розміру вантажу - 68900 кг, а ніж фактичний розмір вантажу - 63900) ніяким чином не вплинула на правильну та безпечну організацію руху залізничного транспорту.
Пунктом 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 р. № 411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 р. за № 50/1854 визначено, що ці Правила обов'язкові для усіх підрозділів та працівників залізничного транспорту. Виконання Правил технічної експлуатації забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху.
Абзацом 3 п.15.27 Правил технічної експлуатації залізниць заборонено ставити в поїзди вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність;
Тому, фактичне недовантаження вагону до рівня, вказаного у залізничній накладній, не визначається як загроза безпеки руху, але й навіть перевищення фактичної маси вантажу вказаного у накладній розміру має перевищити межу вантажопідйомності вагону.
Як наслідок, у такій ситуації штраф не виконує функцію «кари» за загрозу безпеки залізничного руху, що випливає зі змісту абз.3 п.15.27. Правил технічної експлуатації залізниць України.
В даному випадку суд звертає увагу учасників справи, що до найбільш важливих з загальних принципів права віднесено принцип справедливості, добросовісності і розумності, які згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України визнаються загальними засадами цивільного законодавства.
У світлі викладеної позиції в абз.2 п.3.2. мотивувальної частини Рішення КСУ від 11.07.2013 №7-рп/2013 (яке, хоча і стосувалася пені за прострочення грошового зобов'язання, але дозволяє, на погляд суду, у цілому «локалізувати» феномен неустойки у координатах засад справедливості, добросовісності і розумності як складових елементів конституційного принципу верховенства права) наявність у кредитора можливості стягувати надмірні грошові суми неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки така неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
У відповідності до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновку щодо застосування норм матеріального права, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду № 755/10947/17 від 30.01.2019, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Отже, при виборі і застосуванні норми права до даних спірних правовідносин, при вирішенні питання щодо наявності підстав та повноважень Суд по зменшенню штрафу передбаченого Статутом залізниць України, суд враховує висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 по справі №910/1005/19 та від 16.10.2019 по справі № 910/143/19.
Цією постановою Верховний Суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №910/1005/19, якими було задоволено клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» (як відповідача) про зменшення розміру штрафу встановленого Статутом залізниць України, що підлягав стягненню з АТ «Українська залізниця».
Зокрема, Верховний Суду цій постанові зазначив, що питання про зменшення розміру штрафних санкцій передбачених Статутом залізниць України вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Також, Верховний Суд у постанові від 16.10.2019 по справі № 910/143/19 зазначив, що норми Статуту залізниць України не містять заборони щодо зменшення судом розміру неустойки (штрафу), який підлягає стягненню з відправника.
Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, Суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, Суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Також Суд зазначає, що норми Статуту залізниць України не містять заборони щодо зменшення судом розміру неустойки (штрафу), який підлягає стягненню з відправника. Також Статутом не врегульоване питання зменшення розміру штрафу на відміну від Цивільного та Господарського кодексів України, які мають вищу юридичну силу у порівнянні із Статутом залізниць України.
З огляду на всі фактичні обставини справи, ступінь виконання зобов'язання відповідачем, майновий стан сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків у результаті дій відповідача та керуючись загальними засадами цивільного законодавства, зокрема принципами справедливості, добросовісності та розумності, Суд дійшов висновку, що стягнення штрафу з відповідача у розмірі 50610,00 грн. є надмірним та таким, що не відповідає критерію обґрунтованості відповідальності та співмірності з наслідками порушення, а отже, наявні правові підстави для його зменшення.
Враховуючи наведене, суд задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір штрафу до суми, еквівалентної одній провізній платі за спірний вагон, у розмірі 10122,00 грн.
Такий розмір відповідальності, на переконання суду, є достатнім для досягнення мети правового регулювання, забезпечує належну превентивну функцію та одночасно відповідає критеріям справедливості та розумності.
Разом з тим, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що судовий збір у разі зменшення судом розміру штрафу покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 03.04.2018 у справі №902/339/16.
З урахування наведено та згідно з вимогами ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (адреса: 63209, , Харківська обл., Харківський р-н, с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2; код ЄДРПОУ: 30773938) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (адреса: 49038, місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108 код ЄДРПОУ 40081237):
10122,00 грн - штрафу;
2662,40 грн - витрат зі сплати судового збору.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
СуддяО.І. Байбак