вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
21 квітня 2026 рокуСправа № 912/3112/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3112/25
за позовом: Кропивницької міської ради, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "АГРОПРОЕКТ", вул. Ельворті, 2, м. Кропивницький, 25006
про стягнення 193 237,61 грн
Представники:
від позивача - Шершнюк А.А., виписка ЄДР, самопредставництво;
від відповідача - Іванченко В.В., адвокат, ордер серія ВА №1141778 від 20.02.2026.
В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Кропивницька міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "АГРОПРОЕКТ" (далі - ТОВ "ПВІ "АГРОПРОЕКТ") про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 193 237,61 грн.
В обґрунтування підстав позову вказано про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди землі №484 від 06.08.2012 в частині внесення орендної плати у встановленому розмірі.
Ухвалою суду від 22.12.2025 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/3112/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
Згідно ухвали суду від 19.02.2026 постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам надано можливим подати письмові пояснення з питання, які виникли під час розгляду справи а саме щодо наявності чи відсутності визначення умовами договору оренди землі №585 від 06.08.2012 обов'язкової індексації нормативної грошової оцінки.
Вказані пояснення подані позивачем 25.02.2026 та відповідачем 09.03.2026. До пояснень відповідача додано докази.
12.03.2026 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановив ухвалу без оформлення окремим документом про визнання поважними причини пропуску відповідачем строку на подання доказів та прийняття відповідних доказів.
Позивачу надано можливим відреагувати на докази відповідача шляхом подання відповідних пояснень. В засіданні суду оголошено перерву до 20.03.2026.
16.03.2026 позивач подав відповідні додаткові пояснення.
19.03.2026 письмові пояснення подав відповідач.
20.03.2026 суд продовжив підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про прийняття письмових пояснень позивача і відповідача. Підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 09.04.2026.
09.04.2026 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 21.04.2026.
10.04.2026 відповідач подав клопотання про стягнення витрат на надання правничої допомоги з доказами на підтвердження таких витрат.
17.04.2026 позивач подав клопотання про зменшення витрат відповідача на оплату правничої допомоги.
17.04.2026 позивач подав клопотання про долучення до справи доказів, а саме: лист Департаменту містобудування та земельних ресурсів від 14.04.2026 №420/15 і лист ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.04.2026 №794/290-26.
21.04.2026 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 21.04.2026 суд постановив ухвалу без оформлення окремим документом про залишення без розгляду доказів позивача, які подані за клопотанням від 17.04.2026, у зв'язку з відсутністю поважності причин пропуску строку.
В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.
06.08.2012 між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Проектно-вишукувальний інститут "Кіровоградагропроект" (орендар) укладено договір оренди землі №484 з додатками (далі - Договір), відповідно до якого в оренду відповідача передану земельну ділянку кадастровий номер 3510100000:16:150:0030, площею 0,380207 га земель громадського призначення для розміщення адміністративно-побутового комплексу, яка знаходиться по вул. Орджонікідзе, 2 в місті Кіровограді (а.с. 22-27).
Договір укладено на п'ятнадцять років.
Розділом 4 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 4 758,53 грн на місяць згідно розрахунку, що додається до цього договору, починаючи з дня державної реєстрації договору оренди землі; періодичність внесення - щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата переглядається, зокрема, у разі зміни коефіцієнтів індексації.
В розділі 2 Договору вказано нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно витягу з технічної документації від 18.06.2012 №580, яка становить 1 142 045,86 грн.
Згідно умов Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (розділ 9), орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату (розділ 10).
Договір зареєстрований в управління Держкомзему у м. Кіровограді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 11.09.2012.
Згідно Акта земельну ділянку передано орендарю в натурі (а.с. 27).
Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.12.2025, кадастровий номер земельної ділянки 3510100000:16:150:0030, суб'єкт права власності - Кіровоградська міська рада, орендар - ВАТ "Проектно-вишукувальний інститут "Кіровоградагропроект" (а.с. 28).
За рішенням Кіровоградської міської ради №1236 від 27.11.2017 "Про перейменування" у зв'язку з перейменуванням міста Кіровограда Кіровоградської області на місто Кропивницький, Кіровоградська міська рада (код ЄДРПОУ 26241020) є Міською радою міста Кропивницького (а.с. 33).
Відповідно до рішення Кропивницької міської ради №3 від 04.12.2020 "Про перейменування" вирішено перейменувати Міську раду міста Кропивницького (код ЄДРПОУ 26241020) на Кропивницьку міську раду (а.с. 34).
Вулицю Орджонікідзе перейменовано на вулицю Віктора Чміленка згідно з рішенням Кропивницької міської ради №2881 від 24.02.2014 (а.с. 35).
Рішенням міської ради міста Кропивницького № 1750 від 12.11.2018 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького (а.с. 29).
Вказане рішення опубліковано в офіційному віснику міської ради "Вечірня газета" 12.07.2018 (а.с. 30).
Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого станом на 11.12.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:16:150:0030 становить 5 418 755,56 грн (а.с. 31).
За твердженням позивача, відповідач допустив прострочення сплати орендних платежів, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 193 237,61 грн, що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення такої заборгованості.
Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.
За загальним правилом, визначеним в ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Закон України "Про оренду землі" визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).
Істотними умовами договору оренди землі є, у тому числі, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону).
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Частиною 1 статті 24 Закону визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар земельної ділянки зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (частина 2 статті 25 Закону).
За розрахунком позивача, розмір заборгованості з орендної плати за Договором визначено за період з 21.01.2021 по 31.12.2024 з урахуванням здійсненої відповідачем оплати у вказаний період в сумі 851 070,59 грн.
Базою нарахування орендної плати, як зазначає позивач, є розмір нормативної грошової оцінки, яка затверджена рішенням ради №1750 від 12.11.2018 та введена в дію з 01.01.2019.
На підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач надав витяг, який сформований станом на 11.12.2025 та згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки (далі - НГО) з кадастровим номером 3510100000:16:150:0030 становить 5 418 755,56 грн.
Розмір НГО зазначеної земельної ділянки за 2021-2024 роки позивач визначив за принципом зворотного розрахунку шляхом ділення показника НГО за 2025 рік на коефіцієнти індексації за відповідні попередні роки (2019-2024).
Відповідач наведений позивачем розрахунок заперечив, вказуючи на те, що базовим місяцем у даному випадку є серпень 2012 року (дата укладення договору), а індексації підлягають всі подальші щомісячні платежі, виходячи з розміру орендної плати, який потрібно розраховувати з урахуванням нормативної грошової оцінки землі, встановленої Договором в розмірі 1 142 045,86 грн.
Вказаний висновок відповідач ґрунтує, у тому числі на тому, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про перегляд розміру орендної плати, у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У відповідності до викладеного відповідач наводить власний розрахунок, згідно якого заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 відсутня.
Відповідач додає справи листування з Кропивницькою міською радою щодо сплати заборгованості з орендної плати та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, згідно якого, як вказує, що датою проведення нормативної грошової оцінки визначено 23.05.2025.
Суд враховує, що норми, які регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної і комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно з нормами, які регулюють ці питання щодо земель приватної власності.
Так, для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, порядок проведення якої встановлено Законом України "Про оцінку земель".
Згідно ч. 5 ст. 5 вказаного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 5 ст. 5 Закону).
За ст. 13 зазначеного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
У відповідності до ч. 1 ст. 23 вказаного Закону технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації (крім випадків, визначених частиною третьою цієї статті).
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Відповідно, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати.
Виходячи з нормативного регулювання порядку визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності, з моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Наведений висновок відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.
Суд зазначає, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною. Тому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки тягне за собою зміну розміру земельного податку та орендної плати.
Частиною 6 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Матеріалами справи встановлено наявність рішення Міської ради міста Кропивницького №1750 від 12.07.2018 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області", яким вирішено, з поміж іншого затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області, яка була виконана Командитним товариством науково-впроваджувальною формою "Нові технології".
Дане рішення Міської ради міста Кропивницького оприлюднено у "Вечірній газеті" 13.07.2018.
За вказаних обставин та з урахуванням п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, затверджена рішенням №1750 від 12.07.2018 нормативна грошова оцінка застосовується з 01.01.2019.
Зазначення в державному земельному кадастрі іншої дати - 23.05.2025, на яку посилається відповідач, не спростовує законодавчо встановлених правил порядку застосування нової НГО.
Як стверджує позивач, з 01.01.2019 Кропивницька міська рада не змінювала нормативну грошову оцінку земель міста та нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького не затверджувала.
Суд констатує відсутність в матеріалах справи відомостей про наявність затвердженої іншої технічної документації.
За вказаних обставин є ґрунтовними висновки позивача щодо застосування при розрахунку орендної плати за Договором нової НГО з 01.01.2019, яка затверджена рішенням ради №1750 від 12.07.2018.
Заперечення відповідача у відповідній частині спростовується вищевикладеним.
Положеннями п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, величину якого розраховує щорічно Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.2 ст.289 Податкового кодексу України).
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.02.2025 у справі №925/457/23, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов'язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 161-XIV (індексується лише орендна плата).
В розділі 4 Договору сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Згідно пояснень позивача, наведені умови Договору передбачають можливість застосовувати під час обчислення орендної плати індексацію НГО за домовленістю сторін виключно в разі внесення змін про це до Договору. Сторони не змінювали умови Договору оренди землі від 06.08.2012 в частині індексації нормативної грошової оцінки.
Відповідач за змістом пояснень від 09.03.2026 також вказав на те, що будь-які зміни до Договору здійснюються у письмовій формі, тобто у формі додаткової угоди. З урахуванням викладеного, відповідач навів власний розрахунок орендної плати з урахуванням індексів інфляції відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі".
За таких обставин та враховуючи пояснення обох сторін щодо умов укладеного між ними Договору, суд дійшов висновку, що Договором оренди землі від 06.08.2012 №484 НЕ визначена обов'язкова індексація нормативної грошової оцінки, а тому на підставі ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", з урахуванням висновків щодо застосування норм права, які викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 05.02.2025 у справі №925/457/23, обчислення орендної плати за користування земельною ділянкою згідно Договору відбувається відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", тобто з урахуванням індексів інфляції у кожному місяці.
Суд встановив, що здійснений обома сторонами розрахунок орендної плати за Договором відповідає порядку розрахунку згідно ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" за виключенням застосованого сторонами у розрахунку розміру НГО, оцінка стосовно чого наведена судом вище.
За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.
Отже базовим місяцем вважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.
Вказане відповідає висновку Великої Палати Верховного суду від 05.02.2025 у справі №925/457/23.
Базовим місяцем у даному випадку необхідно вважати січень 2019 року, а індексації підлягали всі подальші щомісячні орендні платежі за період з лютого 2019 року, виходячи з розміру орендної плати, який потрібно розраховувати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі.
Розмір НГО земельної ділянки станом на січень 2019 року позивач визначає по принципу зворотного розрахунку шляхом ділення розміру НГО за 2025 рік згідно витягу з технічної документації, сформованого станом на 11.12.2025, на коефіцієнти індексації НГО 2019-2025 років.
Як зазначено вище, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч. 5 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до п. 20 Методики нормативної грошової оцінки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №1147, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, від 14.09.2022 у справі №904/4933/15, від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).
При цьому, Верховний Суд у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 зазначив, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Наданий до позовної заяви витяг №НВ-3501026762025 від 11.12.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок містить кадастровий номер земельної ділянки 3510100000:16:150:0030 та відомості про НГО, розмір якої становить 5 418 755,56 грн.
Як зазначено, відповідно до п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно, тобто накопичувально.
При цьому, коефіцієнти щорічно розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.
Виходячи з викладеного, суд погоджується з розрахунком позивача стосовно визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2019, яка ним розрахована наступним чином:
НГО(2019) = Індексація НГО2024/Індексація НГО2023/Індексація НГО2022/Індексація НГО2021/Індексація НГО2020/Індексація НГО2019/.
У числовому розрахунку вказане становить: 3 639 052,29 грн = 5 418 755,56 грн /1.12/1.051/1.15/1.1./1.0/1.0.
Застосовані коефіцієнти індексації відповідають даним Держгеокадастру України, які мастяться у загальному доступі, та не заперечуються відповідачем.
Суд також враховує, що у рік затвердження технічної документації з НГО коефіцієнт індексації за 2018 рік становив 1.0, що фактично не впливало на числове значення розрахунку.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд погоджується з розрахунком позивача, а саме щодо застосування нормативної грошової оцінки в розмірі 3 639 052,29 грн, виходячи з якої визначено орендну плату у розмірі 5 % на рік, із щомісячним застосуванням індексу інфляції та визначенням базового місяця - січень 2019 року.
Перевіривши розрахунок позивача в межах наведеного ним періоду - з січня 2021 по грудень 2024, суд констатує правильність розрахунку, за виключенням окремих періодів, а саме:
червень 2021 року правильним розміром орендної плати є 17 582,60 грн=(3639052,29*5%/12)* 1.15959381, тоді як позивач визначає розмір 17 528,60 грн;
січень 2022 року правильним розміром орендної плати є 18 224,08 грн=(3639052,29*5%/12)*1.20190024, тоді як позивач визначає розмірі 18 244,08 грн;
травень 2024 року правильним розміром орендної плати є 24 586,38 грн=(3639052,29*5%/12)*1.6215019, тоді як позивач визначає розмірі 24 568,38 грн.
Однак зазначені помилки у розрахунках при сумарному визначенні розміру орендної плати за період з січня 2021 року по грудень 2024 року не перевищують розміру орендної плати, визначеного позивачем в загальному розмірі 1 044 308,20 грн.
За вказаних обставин твердження позивача щодо наявності у відповідача заборгованості з орендної плати за Договором оренди №484 від 06.08.2012 та здійснений ним розрахунок є обґрунтованими і підтвердженими.
З урахуванням здійсненої відповідачем оплати за період з січня 2021 року по грудень 2024 року в загальному розмірі 851 070,59 грн, наявні підстави для стягнення заборгованості з орендної плати в заявленому розмірі 193 237,61 грн.
Відповідач про розмір іншої оплати не повідомляє. Заперечення відповідача щодо позову спростовуються вищевикладеним.
На підставі викладеного, позовні вимоги Кропивницької міської ради про стягнення з ТОВ "ПВІ "АГРОПРОЕКТ заборгованості з орендної плати за Договором оренди №484 від 06.08.2012 за період з січня 2021 року по грудень 2024 року в розмірі 193 237,61 грн підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати.
За правилами ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн з розрахунку ставки судового збору із застосуванням коефіцієнту 0,8 (3 028,00 грн х 0,8) покладаються на відповідача.
При цьому, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 431,91 грн відповідно до платіжної інструкції №1446 від 10.12.2025.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на вказане, сплачений позивачем судовий збір в більшому розмірі підлягає поверненню з бюджету, для чого позивачу необхідно подати відповідне клопотання.
Інших судових витрат позивач не заявляє.
Відповідач заявив до стягнення витрати на надання правничої допомоги в розмірі 25 000,00 грн, докази понесення яких подав до суду за клопотанням від 10.04.2026.
Суд враховує, що згідно положень ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.
У даному випадку інтереси відповідача під час розгляду справи в суді представляв адвокат на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії ВА №1141778 від 20.02.2026, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги №07/26 від 20.02.2026.
Відповідний адвокат готував і подавав до суду пояснення і докази, брав участь в засіданнях суду, чим підтверджено фактичне надання послуг у справі.
Поряд з цим, за правилами п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У відповідності до викладеного та з огляду на задоволення позову повністю, витрати відповідача на правничу допомогу покладаються на відповідача. Суд не встановив підстав для застосування іншого порядку розподілу.
Оскільки за результатами розгляду справи суд не стягує витрати відповідача на професійну правничу допомогу з позивача, то оцінку клопотання позивача про зменшення таких витрат суд не здійснює.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "АГРОПРОЕКТ" (вул. Ельворті, 2, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 05455610) на користь Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 26241020) 193 237,61 грн заборгованості з орендної плати, а також 2 422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 30.04.2026.
Суддя В.В.Тимошевська