ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.04.2026Справа № 910/10339/25
За позовом Приватного акціонерного товариства "Аудиторська фірма "Аналітик"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма Імона-Аудит"
про стягнення 677042,40 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Шокало О.В.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
У судовому засіданні 20.04.2026, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено скорочене рішення суду.
Приватне акціонерне товариство "Аудиторська фірма "Аналітик" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма Імона-Аудит" (далі-відповідач) про стягнення 677042,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором від 17.02.2022.
Ухвалою суду від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.
15.09.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи на відсутність доказів в підтвердження позовних вимог.
25.09.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги та долучено додаткові докази.
29.09.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій наголошено на відсутності належних доказів, в підтвердження позовних вимог.
Ухвалою суду від 27.10.2025 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/10339/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 13.11.2025.
29.10.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, до яких позивач долучив докази, враховуючи вимоги ухвали суду від 27.10.2025.
10.11.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, до яких позивач долучив докази, враховуючи вимоги ухвали суду від 27.10.2025.
12.11.2025 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення на відповідь на відзив.
13.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про безпосередній огляд судом електронних доказів в судовому засіданні 13.11.2025.
13.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
Суд 13.11.2025 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про безпосередній огляд судом електронних доказів під час судового засідання, призначеного на 13.11.2025, оскільки огляд доказів здійснюється на стадії розгляду справи по суті.
Крім того, суд 13.11.2025 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 24.11.2025.
18.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів у справі № 910/10339/25, які долучено до клопотання позивача про долучення доказів від 13.11.2025.
21.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про безпосередній огляд судом електронних доказів.
24.11.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення від 12.11.2025.
24.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про допит свідків у судовому засіданні.
24.11.2025 до суду від позивача надійшли заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Суд 24.11.2025 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 04.12.2025. Крім того, суд відклав розгляд заяв та клопотань.
02.12.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення щодо клопотань позивача про допит свідків та про огляд електронних доказів, заяви свідків у справі 910/10339/25.
03.12.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.
15.12.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання, яке призначено на 15.12.2025, без його участі.
Суд 15.12.2025 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про відмову у допиті свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, суд долучив до матеріалів справи заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також, суд дійшов висновку, що огляд електронних доказів відбудеться під час дослідження доказів у судовому засіданні під час розгляду справи по суті. Крім того, суд поновив строк на подання доказів позивачу та долучив подані ним докази, які долучено до клопотання про долучення доказів від 13.11.2025, до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 15.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2026.
Розгляд справи №910/10339/25, який призначено на 26.01.2026, не відбувся, у зв'язку із тривалою повітряною тривогою у місті Києві.
Ухвалою від 26.01.2026 призначено судове засідання на 12.02.2026.
12.02.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, яке призначено 12.02.2025 р., без участі ОСОБА_1 .
Суд 12.02.2026 у судовому засіданні постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засідання до 23.02.2026.
23.02.2026 позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, яке призначено 23.02.2026, без участі ОСОБА_1 .
Судом 23.02.2026 у судовому засіданні оглянуто електронні докази.
Суд 23.02.2026 у судовому засіданні постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засідання до 26.02.2026 та визнав явку директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма Імона-Аудит" у наступне судове засідання обов'язковою.
26.02.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
26.02.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 26.02.2026 відкладено судове засідання у справі на 06.04.2026. Повторно визнано явку директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма Імона-Аудит" у судове засідання обов'язковою.
В судове засідання 06.04.2026 з'явилась директор відповідача та на питання суду про підписання акту звірки взаєморозрахунків відповіла, що означений акт не підписувала. Також керівник підтвердила, що позивачем надавались послуги, які по мірі їх надання були оплачені відповідачем. Наразі, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, оскільки, послуги, що є предметом розгляду у даній справі надані належним чином не були, в зв'язку з чим виникла необхідність у залученні інших осіб (не працівників позивача) для надання послуг.
В судовому засіданні 06.04.2026 оголошено перерву до 16.04.2026.
В судовому засіданні 16.04.2026 представник позивача підтримав обставини, викладені в заявах по суті спору на підтвердження позовних вимог.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.
Представники відповідача просив у позові відмовити.
Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, проголошення якого відбудеться 20.04.2026.
В судовому засіданні 20.04.2026 оголошено скорочене рішення суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
17.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма Імона-Аудит" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Аудиторська фірма "Аналітик" (виконавець) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги. Характер, обсяг послуг, термін їх виконання визначається спільною домовленістю сторін.
Згідно п. 3.1, 3.2 договору замовник зобов'язується чітко сформулювати характер, обсяг, термін виконання та інші суттєві умови щодо робіт та послуг, які доручаються зробити виконавцеві. Замовник зобов'язується надавати виконавцеві за його вказівкою всі документи та інформацію, необхідні для якісного виконання робіт (послуг).
Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору ціна за послуги, надані згідно цього договору, визначається за взаємною згодою сторін в залежності від обсягу та складності роботи. Вартість послуг сплачується протягом 10 днів з моменту фактичного прийому-передачі виконаних робіт.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє безстроково (п. 7.1 договору).
В підтвердження обставин надання послуг позивач долучив до матеріалів справи акт надання послуг від 31.12.2024 № 161 за інформаційно-консультаційні послуг на суму 1186998,70 грн. Підписи та печатки сторін на долученому акті відсутні. До матеріалів справи долучено роздруківка з електронної пошти про направлення на погодження акту ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
На оплату послуг за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 17.02.2022 позивач виставив наступні рахунки: № 167 від 11.06.2025 на суму 18596,20 грн, № 166 від 11.06.2025 на суму 57919,40 грн, № 165 від 11.06.2025 на суму 32673,20 грн, № 146 від 18.09.2024 на суму 156730,00 грн, № 145 від 18.09.2024 на суму 170149,00 грн, № 144 від 18.09.2024 на суму 89457,20 грн, № 143 від 18.09.2024 на суму 234946,60 грн, № 93 від 08.07.2024 на суму 75016,90 грн, № 92 від 08.07.2024 на суму 122843,00 грн, № 91 від 08.07.2024 на суму 63333,20 грн, № 90 від 08.07.2024 на суму 88879,70 грн, № 89 від 08.07.2024 на суму 177411,40 грн, № 88 від 08.07.2024 на суму 26023,00 грн, № 87 від 08.07.2024 на суму 101042,90 грн, № 20 від 16.02.2024 на суму 100000,00 грн, № 142 від 29.12.2023 на суму 83608,70 грн. В підтвердження направлення рахунків до матеріалів справи долучено роздруківку електронного листування.
З рахунків не вбачається, за які конкретно послуги вони були виставлені і що означена вартість послуг була погоджена сторонами.
До матеріалів справи долучено лист позивача до відповідача № 270 від 16.09.2024, в якому зазначено про безпідставність відмови оплачувати виконану роботу.
В листі № 312 від 06.11.2024 позивач зазначає розмір заборгованості відповідача та графік її погашення.
Позивач звернувся до відповідача з листом № 352 від 28.11.2024, в якому зазначено про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем і до її погашення передача робочих документів не буде здійснюватись.
Також в матеріалах справи наявна інша електронна переписка щодо вирішення питання з приводу погашення заборгованості відповідача перед позивачем.
Суд відзначає, що з означеної переписки не вбачається за яким саме договором, за який період та за які саме послуги позивач просить сплатити заборгованість, як і не вбачається ціна наданих послуг.
Суд наголошує, що позивачем до суду не було надано доказів в підтвердження конкретних замовлень відповідача щодо надання послуг за договором, з зазначенням характеру, обсягу послуг та терміну їх виконання. Як і не надано доказів передачі (документів, які підтверджують передачу) документів та інформації, необхідних для надання послуг за договором. Також позивачем не надано суду доказів передачі позивачу робочих документів за результатами наданих послуг.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 130 від 19.03.2025, в якій з посиланням на умови договору від 17.02.2022 зазначав про наявність заборгованості у відповідача за надані послуги у розмірі 677042,40 грн та просив перерахувати її на рахунок позивача. Претензія була направлена на електронну адресу та засобами поштового зв'язку, докази чого долучені до матеріалів справи.
У відповідь на претензію відповідач направив електронний лист, в якому зазначено, що вимоги претензії не підтверджені жодними юридичними актами.
Позивач долучив до матеріалів акт звірки на 27.11.2024 АФ Аналітик-АФ Імона-Аудит, згідно якого залишок заборгованості відповідача перед позивачем станом на 27.11.2024 становить 727042,40 грн. На якому міститься підпис та печатка обох контрагентів, проте відповідач заперечує обставини його підписання.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Суду були надані докази, що підтверджуються існування між сторонами господарських правовідносин (надання позивачем послуг та їх оплату відповідачем). Обставини щодо існування правовідносин не заперечуються сторонами.
Однак, подані до матеріалів справи документи не підтверджують спільного (за домовленістю) визначення сторонами характеру, обсягу інформаційно-консультаційних послуг, терміну їх виконання та вартості. Матеріалами справи не підтверджено, що відповідачем замовлено, а позивачем надано послуги належної якості вартістю 677042,40 грн.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Позивачем долучено до матеріалів справи заяви свідків ОСОБА_1 , як керівника Приватного акціонерного товариства "Аудиторська фірма "Аналітик" та ОСОБА_2 , як юрисконсульта та аудитора Приватного акціонерного товариства "Аудиторська фірма "Аналітик". Означені заяви містять інформацію про наявність між позивачем та відповідачем господарських правовідносин і домовленість між сторонами про оплату послуг у співвідношенні 70% (позивачу)/30% (відповідачу). Однак, вказані заяви не підтверджують які саме послуги, якою вартістю та чи належної якості були надані позивачем відповідачу. Крім того, господарські операції сторін мають бути відображені у первинних документах згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які і є доказами їх вчинення, натомість, ГПК України заборонено встановлювати означені обставини на підставі заяв свідків.
Долучені до матеріалів справи первинні документи щодо контрагентів відповідача та надання їм послуг відповідачем не підтверджують обставин належного надання позивачем послуг відповідачу за договором від 17.02.2022, їх вартості та наявної заборгованості.
Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором від 17.02.2022 не підтверджена належними доказами, і позивач не надав доказів існування у відповідача грошових зобов'язань на суму 677042,40 грн, суд дійшов висновку необґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим відмовляє у позові.
Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому, оцінюючи доводи учасників справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. А тому, оскільки, судом встановлено відсутність порушень прав позивача та неефективність обраного способу захисту, судом не спростовуються решта обставин, зазначених позивачем в обгрунтування позовної заяви.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
У позові Приватного акціонерного товариства "Аудиторська фірма "Аналітик" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57-А, ідентифікаційний код 14274505) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма Імона-Аудит" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37, ідентифікаційний код 23500277) про стягнення заборгованості і розмірі 677042,40 грн - відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 30.04.2026
Суддя І.В.Усатенко