Рішення від 23.04.2026 по справі 908/4/26

номер провадження справи 6/2/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 Справа № 908/4/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,

за участю секретаря судового засідання Драковцевої В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/4/26

за позовом: Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, 53) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,

позивач: Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області (70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, буд. 60)

до відповідача-1: Григорівської гімназії Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70452, Запорізька область, Запорізький район, с. Григорівка, вул. Радісна, буд. 50)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “БАЛКОНТС» (61100, м. Харків, вул. Каденюка, буд. 28-А)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів,

за участю представників сторін:

прокурор - Сполохова Я.А., наказ № 114К від 05.03.2026;

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - Саланська І.Л., адвокат ордер АР № 1307348 від 01.04.2026,

від відповідача 2 - не з'явився.

Процесуальні дії по справі.

01.01.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №54-10380ВИХ-25 від 31.12.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 31.12.2025) Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до відповідачів: Григорівської гімназії Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКОНТС» про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 09.03.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100);

- визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 19.04.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100);

- визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 20.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100);

- визнання недійсною додаткової угоди № 7 від 20.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100);

- визнання недійсною додаткової угоди № 8 від 20.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100);

- визнання недійсною додаткової угоди № 9 від 10.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100);

- визнання недійсною додаткової угоди № 10 від 10.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100);

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКОНТС» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100) коштів у сумі 105 994,06 грн на користь держави в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04352842, вул. Центральна, буд. 60, с. Новоолександрівка, Запорізький р-н, Запорізька обл., 70433).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.01.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/4/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/4/26, присвоєно справі номер провадження 6/2/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2026 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 10.03.2026 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.03.2026 закрито підготовче провадження у справі № 908/4/26. Призначено справу № 908/4/26 до судового розгляду по суті на 02.04.2026 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 02.04.2026 в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 23.04.2026 об 11 год. 00 хв.

У судове засідання 23.04.2026 з'явився прокурор та представник відповідача-1. Представники позивача та відповідача-2 до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвала суду від 02.04.2026 направлена до електронного кабінету позивача та отримана ним 03.04.2026 о 13 год. 24 хв. Позивач у письмових поясненнях вх. №2028/08-08/26 від 27.01.2026 просив суд розгляд справи здійснювати без участі його представника.

У зв'язку з відсутністю у відповідача-2 зареєстрованого електронного кабінету всі ухвали суду були направлені останньому на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Харків, вул. Каденюка, буд. 28-А) та додатково їх опубліковано на офіційному вебпорталі Судової влади України.

Втім, ухвали від 06.01.2026, від 03.02.2026, від 10.03.2026 та від 02.04.2026 були повернуті підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату (відповідачу-2) з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Отже судом вжито всі передбачені процесуальним законом заходи для повідомлення відповідача-2 про дату, час і місце розгляду справи, ТОВ «БАЛКОНТС» вважається повідомленим про розгляд даної справи.

З огляду на наведене, неповідомлення відповідачем-2 про наявність поважних причин неявки в судове засідання, заяву позивача про розгляд справи за відсутності його представника, суд ухвалив розглядати справу за відсутності представників Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та ТОВ «БАЛКОНС».

У судовому засіданні 23.04.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом прокурор зазначив про наявність між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (найменування змінено на підставі рішення від 18.09.2024 №1/18 на ТОВ «БАЛКОНТС») господарських правовідносин, які врегульовані договором на постачання електричної енергії споживачу №850 від 11.01.2021. За період з січня по грудень 2022 р. постачальником за договором поставлено електричну енергію в обсязі 157 560 кВт/год, а споживачем сплачено 598 727,14 грн. У подальшому між замовником та постачальником укладено десять додаткових угод до вказаного договору.

Прокурор доводить, що внаслідок укладення додаткових угод № 3 від 09.03.2021, № 4 від 19.04.2021, № 6 від 20.10.2021, № 7 від 20.10.2021, № 8 від 20.10.2021, № 9 від 10.12.2021 та № 10 від 10.12.2021 ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 3,127272727 грн до 5,047564547 грн, тобто на 1,92029182 грн, що становить 61,40 % від первинної ціни Договору, та зменшено кількість товару з 220 000 кВт/год до 162 199 кВт/год, що на 57 801 кВт/год менше від обсягу, визначеного сторонами у Договорі.

Прокурор стверджує, що з урахуванням додаткових угод № 3 від 09.03.2021, № 4 від 19.04.2021, № 6 від 20.10.2021, № 7 від 20.10.2021, № 8 від 20.10.2021, № 9 від 10.12.2021 та № 10 від 10.12.2021, якими збільшено ціну за одиницю товару, за поставлену електричну енергію, зайво перераховано кошти в сумі 105 994,06 грн.

З огляду на викладене прокурор вважає, що укладені додаткові угоди № 3 від 09.03.2021, № 4 від 19.04.2021, № 6 від 20.10.2021, № 7 від 20.10.2021, № 8 від 20.10.2021, № 9 від 10.12.2021 та № 10 від 10.12.2021 до Договору суперечать вимогам чинного законодавства (ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») в частині належного обґрунтування існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, доведення та документального підтвердження існування таких обставин, а також збільшення ціни товару більше ніж на 10%, що є підставою для визнання їх недійсними. Безпідставно одержані ТОВ «БАЛКОНТС» кошти у сумі 105 994,06 грн за цим правочином повинні бути повернуті на користь держави в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

У відзиві, який надійшов до суду 26.01.2026 (вх. №1976/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 26.01.2026) Григорівська гімназія Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області визнала заявлені прокурором позовні вимоги та просила їх задовольнити. Зазначила, що оспорювані додаткові угоди до Договору були укладені з ініціативи та за пропозицією ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (після зміни найменування - ТОВ «БАЛКОНТС»), через коливання ціни товару на ринку. На підтвердження коливання цін на ринку електричної енергії під час укладення оспорюваних додаткових угод ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» надавались експертні висновки Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-7139 від 05.02.2021 та листи ДП «Держзовнішінформ». Отже, під час підписання оспорюваних додаткових угод Відповідач-1 був впевнений, що діє у відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

27.01.2026 до суду від Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшли письмові пояснення щодо поданого прокурором позову (вх. №2028/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд» 26.01.2026). У поясненнях позивач підтримав поданий прокурором позов, вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та просить їх задовольнити. Також просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача у зв'язку з відсутністю у штаті працівників юрисконсульта.

Відповідач-2 (ТОВ «БАЛКОНС») не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Григорівським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області 14.12.2020 на офіційному вебсайті системи публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за № UA-2020-12-14-002420-c з очікуваною вартістю 688 600,00 грн.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 30.12.2020 переможцем визначено ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» з ціновою пропозицією 688 000,00 грн.

11.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (з 18.09.2024 змінено найменування на ТОВ «БАЛКОНТС», відповідач-2 у справі) та Григорівським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області (згідно з рішенням Запорізької обласної ради від 15.07.2021 №12 змінено найменування на Григорівська гімназія Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, споживач, відповідач-1 у справі) укладено договір про постачання електричної енергії №850 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Предметом договору є електрична енергія (ДК 021:2015 код 09310000-5) (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що за цим договором постачальник продає товар - електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Обсяг 220000 кВт/год.

Згідно з п. 5.1 договору загальна сума цього договору становить 688 000,00 грн з ПДВ 20%, в тому числі ПДВ 20% - 114 666,67 грн. Ціна на постачання 1 кВт*год електроенергії складає 2,606060606 грн без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 0,521212121 грн, разом з ПДВ 3,127272727 грн, що включає в себе тариф на передачу електричної енергії у розмірі 0,29393 грн/кВт без ПДВ 20%, затверджений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 та тариф на розподіл електричної енергії у розмірі 0,84390 грн/кВт, затверджений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2368.

Приймання-передача електричної енергії, поставленої Постачальником та прийнятої споживачем у розрахунковому періоді оформлюється шляхом підписання сторонами щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 5.4 договору).

Пунктом 5.5 договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Цей договір діє з моменту підписання до 31.12.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднання (п. 13.1 договору).

Пунктом 13.8 договору визначено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених згідно ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У разі коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни та розмір коливання товару на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені здійснювати моніторинг цін та надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни та розміру коливання товару на ринку, щодо розміру цін на товар на момент укладання договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.

У разі виникнення необхідності у подальшій зміні ціни товару (відносно попередньої зміни ціни) наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою щодо розміру цін товару тільки на дату звернення до вказаних органів, установ, організацій. Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

Додатком 1 до договору від 11.01.2021 №850 є Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу - Григорівському навчально-виховному комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області, ЕІС-код точки (точок) - 62Z7809722250898, початок постачання з 11.01.2021.

Додатком 2 до договору від 11.01.2021 №850 є Специфікація, відповідно до змісту якої загальна вартість електричної енергії за таким договором з ПДВ становить 688 000,00 грн.

У подальшому між замовником та постачальником укладено 10 додаткових угод до Договору.

02.03.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору від 11.01.2021 №850, якою внесені зміни до Додатку 1 до договору та викладено Заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу в новій редакції з погодженням дати початку постачання - з 20 січня 2021 року.

Додатковою угодою №2 від 02.03.2021 до договору від 11.01.2021 №850 сторони погодили зменшити обсяг закупівлі товару та зменшити суму договору на 88001,45 грн та внести зміни до п. 2.2 розділу 2 «Предмет договору», п. 5.1 розділу 5 «Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» договору, виклавши їх в новій редакції:

« 2.2. За цим договором постачальник продає товар - електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Обсяг - 191860 кВт/год.».

« 5.1. Загальна сума цього договору становить 599998,55 з ПДВ 20%, в тому числі ПДВ 20% - 99 999,75 грн.

Ціна на постачання 1 кВт*год електроенергії складає: 2,606060606 грн. без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 0,521212121 грн, разом з ПДВ - 3,127272727 грн, що включає в себе тариф на передачу електричної енергії у розмірі 0,29393 грн/кВт без ПДВ 20%, затверджений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 та тариф на розподіл електричної енергії у розмірі 0,84390 грн/кВт, затверджений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2368».

Додатковою угодою №3 до договору від 11.01.2021 №850 у зв'язку із коливанням ціни електричної енергії, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та на підставі експертного висновку з Запорізької торгово-промислової палати від 05.02.2021 №ОИ-7139 та довідки ДВ «Держзовнішіформ» №121/20 від 09.02.2021 сторони домовились переглянути ціну електроенергії за договором. Так, за умовами Додаткової угоди №3 до договору обсяг електричної енергії складає - 176239 кВт/год. Загальна ціна договору становить - 599 997,02 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ 20% - 99 999,50 грн. Ціна на постачання 1 кВт*год електроенергії складає: 2,837042425 грн без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 0,567408485 грн, разом з ПДВ - 3,40445091 грн, що на 8,86% більше від ціни, визначеної у договорі.

Додатковою угодою №4 до договору сторони погодили, що обсяг поставки електричної енергії за вказаним договором складає - 161753 кВт/год. Загальна сума договору становить 599 993,51 грн з ПДВ 20%, в тому числі ПДВ 20% - 99 998,92 грн. Ціна на постачання 1 кВт*год. електроенергії складає 3,091099356 грн без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 0,618219871 грн, разом з ПДВ - 3,709319227 грн, що на 18,61% більше від ціни, визначеної у договорі.

У зв'язку з перейменуванням закладу згідно з рішенням Запорізької обласної ради №12 від 15.07.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №5 від 20.10.2021 до договору, якою змінено найменування Споживача з Григорівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області на Григорівську гімназію Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

20.10.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №6 до договору від 11.01.2021 №850, відповідно до умов якої обсяг поставки електричної енергії за даним договором складає - 175 259 кВт/год. Загальна сума цього договору становить 599 993,51 грн з ПДВ 20%, в т.ч. ПДВ 20% - 99 998,92 грн. Ціна на постачання 1 кВт*год електроенергії складає: 3,286158371 грн без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 0,657231674 грн, разом з ПДВ - 3,943390045 грн, що на 26,10% більше від ціни, визначеної у договорі. У п. 4 Додаткової угоди №4 від 20.10.2021 зазначено, що сторони погодили застосувати умови даної додаткової угоди до відносин, які виникли між ними до її укладення, а саме з 01.10.2021.

Додатковою угодою №7 від 20.10.2021 до договору від 11.01.2021 №850 сторони погодили, що обсяг електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, становить - 170 930 кВт/год. Загальна сума цього договору становить 599 993,51 грн з ПДВ 20%, в т.ч. ПДВ 20% - 99 998,92 грн. Ціна на постачання 1 кВт*год електроенергії складає: 3,500776375 грн без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 0,700155275 грн, разом з ПДВ - 4,20093165, що на 34,33% більше від ціни, визначеної у договорі.

За умовами Додаткової угоди №8 від 20.10.2021 додоговору від 11.01.2021 №850, обсяг електричної енергії становить 167 137 кВт/год. Загальна сума цього договору становить 599 993,51 грн з ПДВ 20%, в т.ч. ПДВ 20% - 99 998,92 грн. Ціна на постачання 1 кВт*год електроенергії складає: 3,713205254 грн без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 0,74264105 грн, разом з ПДВ - 4,455846304 грн, що на 42,48% більше від ціни, визначеної у договорі.

Додатковою угодою №9 від 10.12.2021 до договору від 11.01.2021 №850, сторони погодили обсяг електричної енергії - 166 088 кВт/год. Також узгодили, що загальна сума цього договору становить 599 993,51 грн з ПДВ 20%, в т.ч. ПДВ 20% - 99 998,92 грн. Ціна на постачання 1 кВт*год електроенергії складає: 3,970485241 грн без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 0,794097048 грн, разом з ПДВ - 4,764582289 грн, що на 52,36% більше від ціни, визначеної у договорі.

У Додатковій угоді №10 від 10.12.2021 до договору сторонами погоджений обсяг електричної енергії - 162 199 кВт/год. Узгоджено, що загальна сума цього договору становить 599 993,51 грн з ПДВ 20%, в т.ч. ПДВ 20% - 99 998,92 грн. Ціна на постачання 1 кВт*год електроенергії складає: 4,253467499 грн без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 0,794097048 грн, разом з ПДВ 5,047564547 грн, що на 61,40% більше від ціни, визначеної у договорі.

Сторони зобов'язання за вказаним правочином виконали в повному обсязі, що підтверджується підписаними обома сторонами Актами приймання-передачі за період з січня 2021 р. по грудень 2021 р. Так, відповідач-2 поставив відповідачеві - 1 в зазначений період електричну енергію в обсязі 157560 кВт*год.

Відповідач-1 на виконання договору протягом січня - грудня 2021 р. перерахував на користь ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (найменування якого змінено на ТОВ «БАЛКОНТС») грошові кошти в загальній сумі 598 727,14 грн, про що свідчать платіжні інструкції, копії яких містяться в матеріалах справи.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору про збільшення ціни електричної енергії та стягнення з ТОВ «БАЛКОНТС» безпідставно одержаних коштів у сумі 105 994,06 грн на користь Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області суд зазначає таке.

З положень статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону№ 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 05 березня 2020 року у справі № 9901/511/19, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21).

Частини третя та четверта статті 23 Закону № 1697-VII серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Встановлена цим Законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто визначений частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору, і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц).

У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред'явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов'язань відповідно до положень Закону № 922-VIII (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 924/524/24).

Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 923/449/18, від 25 лютого 2021 року у справі № 912/9/20, від 25 червня 2024 року у справі № 918/760/23, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/778/23, від 20 лютого 2025 року у справі № 910/16372/21).

У даній справі прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зазначив, що укладення оспорюваних додаткових каскадних угод до договору публічної закупівлі з порушенням вимог Закону № 922-VIII призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, які були виділені з місцевого бюджету, а також порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері, оскільки заподіяло прямої шкоди майновим інтересам держави в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області у вигляді переплати бюджетних коштів.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

У зв'язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов'язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Відповідно до статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини першої статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Відповідно до п. 1.2. Статуту Григорівської гімназії Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, затвердженого розпорядженням сільського голови Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 04.04.2025 № 93, Григорівська гімназія Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області є правонаступником усіх прав, обов'язків та майна Григорівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області.

Згідно з п. п. 1.10., 1.14. Статуту Григорівська гімназія за формою власності є комунальним закладом загальної середньої освіти. Засновником (власником) Григорівської гімназії є Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, яка представляє інтереси Новоолександрівської сільської територіальної громади Запорізького району Запорізької області, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п. 6.1. Статуту 6.1. управління Григорівською гімназією здійснює, зокрема, засновник Григорівської гімназії.

Згідно з п. 6.3. Статуту Засновник Григорівської гімназії серед іншого забезпечує фінансування Григорівської гімназії; здійснює контроль за використанням Григорівською гімназією публічних коштів; виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів відповідно до бюджетного законодавства.

Відтак, Григорівська гімназія є комунальним закладом загальної середньої освіти та неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка є головним розпорядником бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного, для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів - Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, визначена прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.

Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області на виконання вимог, установлених ст. 23 вказаного Закону, листом від 18.03.2025 № 54-2448ВИХ-25 повідомлено Новоолександрівську сільську раду щодо необхідності вжиття заходів до звернення до суду з відповідним позовом.

Новоолександрівська сільська рада листом від 27.03.2025 № 06.1-05/434 повідомила, що на теперішній час, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», за результатами аналізу виконання умов договору № 850 про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2021 між ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» та Григорівською гімназією, зі сторони Новоолександрівської сільської ради готується звернення до ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» відносно повернення надмірно отриманих за договором коштів замовнику (кошти місцевого бюджету).

Листом від 21.03.2025 № 54-2630ВИХ-25 Запорізька окружна прокуратура Запорізької області звернулася до Новоолександрівської сільської ради з метою отримання інформації щодо вжиття відповідних заходів.

Листом від 28.03.2025 № 06.1-05/454 Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області повідомила, що на теперішній час зі сторони сільської ради не вживались заходи, спрямовані на поновлення порушених інтересів держави.

Зазначене є доказом не здійснення захисту інтересів держави та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

26.12.2025 прокурор направив на адресу позивача повідомлення вих. №54-10295ВИХ-25, в якому в порядку п. 4 ст. 23 закону України «Про прокуратуру» зазначив про звернення в інтересах держави до господарського суду Запорізької області з позовом до Григорівської гімназії Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКОНТС» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №850 від 11.01.2021 та стягнення за вказаним договором коштів в сумі 105 994,06 грн.

З огляду на викладене суд виснує, що прокурором доведено наявність підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо вимог про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 09.03.2021, № 4 від 19.04.2021, № 6 від 20.10.2021, № 7 від 20.10.2021, № 8 від 20.10.2021, № 9 від 10.12.2021 та № 10 від 10.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №850 від 11.01.2021.

Правовідносини Григорівської гімназії Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКОНТС» є господарськими та врегульовані Договором про постачання електричної енергії споживачу №850 від 11.01.2021, який укладений між сторонами відповідно до приписів Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до вимог ст. ст. 632, 638 ЦК України «ціна» є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 652 ЦК України разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII, тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 922-VIII відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною четвертою статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону № 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

У спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорювані додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у двох редакціях: Закону № 114-ІХ (договір про закупівлю та додаткові угоди до нього № 3 та № 4) та Закону № 1530-ІХ (додаткові угоди до договору № 6 - 10).

Тож під час оцінки цих правовідносин слід застосовувати законодавство, чинне на момент їх виникнення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 року по справі №920/19/24 здійснила правовий аналіз приписів частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ та Закону № 1530-ІХ та виклала висновки щодо застосування таких норм права.

«…Щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ)

124. Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ, чинній на момент укладення договору про закупівлю та оспорюваної додаткової угоди до нього № 2) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

125. 24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

126. У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

127. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

128. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

129. Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

130. Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 %;

- збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;

- така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;

- обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

131. До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.

Щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 1530-ІХ)

132. Законом № 1530-ІХ внесено зміни до Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) та викладено пункт 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону в такій редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

133. Внесеними Законом № 1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.

134. Так, на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону № 114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальшірази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.

135. Додатково на підтвердження зазначеного свідчить зміст пояснювальної записки до проєкту Закону № 1530-IX (див. https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/634356), згідно з якою метою його прийняття було завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель, що відповідно дозволяє стверджувати, що подібні зміни вочевидь не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель (виконавцям) після підписання договору збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

136. Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

137. Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIяк у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

138. Водночас положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону № 1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.

139. Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10 %.

140. До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю…».

З урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 по справі №920/19/24, господарський суд виснує, що приписи пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, виснувала, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

У даній справі прокурор стверджує, що оскаржувані додаткові угоди до договору укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки за їх умовами ціна за одиницю товару (кВт*годину) перевищила 10 % граничну межу, а ціна договору фактично збільшилась на 61,40 % порівняно з первинною ціною договору, та зменшено кількість товару з 220000 кВт*год до 162 199 кВт*год, що на 57801 кВт*год менше від обсягу, визначеного сторонами у договорі. З огляду на викладене прокурор просить оспорювані додаткові угоди визнати недійсними та повернути на користь позивача сплачені за цими угодами кошти.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Господарським судом установлено, що за результатами проведення оголошеної відповідачем-1 процедури закупівлі переможцем було визнано ТОВ «Азовенергопроект» з остаточною пропозицією 688000,00 грн з ПДВ, з яким 11 січня 2021 року укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 850.

Додатковими угодами № 3,4, 6, 7, 8, 9, 10 до договору ціну електричної енергії за 1 кВт*год збільшено з 3,127272727 грн з ПДВ до 5,047564547 грн з ПДВ, що призвело до значного підвищення ціни, а саме на 61,40 % від ціни, визначеної основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання з 220000 кВт*год до 162 199 кВт*год.

У п. 13.8 Договору№850 від 11.01.2021 визначено, що наявність факту коливання ціни та розмір коливання товару на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені здійснювати моніторинг цін та надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни та розміру коливання товару на ринку, щодо розміру цін на товар на момент укладання договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 по справі №920/19/24 зазначила, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом № 922-VIII не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).

Судом встановлено, що для обґрунтування підвищення коливання цін на ринку електричної енергії під час укладення додаткової угоди № 3 від 09.03.2021 був експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-7139 від 05.02.2021 та лист ДП «Держзовнішінформ» від 09.02.2021 № 121/20.

Зі змісту такого експертного висновку Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-7139 від 05.02.2021 та листа ДП «Держзовнішінформ» від 09.02.2021 № 121/20 вбачається, що такі документи містять дані щодо середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на РДН по ОЕС України за період за 01.01.2021 по 10.01.2021, яка складала 1 149,41 грн / мВт/ год та за період з 01.01.2021 до 20.01.2021, яка складала 1369,37 грн / мВт/год. Відсоток різниці ціни становить +19,14%.

У наданих ТОВ «Азовенергопроект» документах не міститься доказів на підтвердження пропорційного зростання ціни на товар на ринку, з урахуванням періоду з моменту укладання договору (11.01.2021) до укладання оспорюваної додаткової угоди №3 від 09.03.2021.

Підтверджуючи коливання цін на ринку електричної енергії для укладання додаткових угод №4 від 19.04.2021, №6 від 20.10.2021, №7 від 20.10.2021, №8 від 20.10.2021, №9 від 10.12.2021, №10 від 10.12.2021, відповідач -2 надавав експертні висновки Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-7252 від 19.02.2021; № ОИ-193 від 21.09.2021; № ОИ-193/1 від 21.09.2021; № ОИ-300 від 06.10.2021; № ОИ-444 від 12.11.2021; № ОИ-555 від 19.11.2021 та лист ДП «Держзовнішінформ» від 15.03.2021 № 121/40 (для укладання додаткової угоди №4 від 19.04.2021).

Як убачається з таких висновків ТПП, ТОВ «Азовенергопроект» на власний розсуд обирались періоди для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, а також не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення. Відповідач-2 розраховував коливання середньозваженої закупівельної ціни електричної енергії за показниками за періоди та окремі дати, які обрані на власний розсуд та не відповідають періодам, показники середньозваженої ціни за які необхідно було враховувати.

Крім того, у наданих ТОВ «Азовенергопроект» документах, не міститься доказів на підтвердження пропорційного зростання ціни на товар на ринку, з урахуванням періоду дії попередньої додаткової угоди.

Вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Судом установлено, що додаткова угода №3 від 09.03.2021 укладена в порушення принципу пропорційності підвищення ціни, за відсутності коливання ціни на ринку електричної енергії в сторону збільшення та без належного обґрунтування і документального підтвердження зміни ціни, не доведенням, що підвищення ціни було непрогнозованим.

Також суд дійшов висновку, що додатковими угодами №№ 3, 4, 6, 7, 8, 9 та 10 до Договору передбачено підвищення цін на електричну енергію на 61,40%, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10 %, а також за відсутності належного документального обґрунтування, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Недодержання сторонами вказаних вимог є підставою для визнання недійсним правочину.

Таким чином, господарський суд вважає наявними підстави для визнання недійсними вищенаведених додаткових угод до договору, на підставі яких неправомірно підвищено ціни на електричну енергію.

При цьому, визнання додаткових угод недійсними в судовому порядку (а не вказівка про їх нікчемність) є належним способом захисту порушених прав держави у спірних правовідносинах з огляду на зміни, внесені до Закону України «Про публічні закупівлі» Законом від 19.09.2019 № 114-ІХ, що набрали чинності з 19.04.2020. Згідно з цими змінами статтю 43 Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої неправомірне внесення змін до договору публічної закупівлі не є підставою нікчемності правочину, у той час як редакцією ст. 37 Закону (до внесення змін) така підстава була.

Правильність застосування зазначеного способу судового захисту у подібних правовідносинах підтверджено Верховним Судом під час перегляду справ аналогічної категорії (постанови від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 15.06.2022 у справі 924/674/21, від 26.10.2021 у справі № 920/692/20).

За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правовим наслідком недійсності додаткових угод є втрата ними чинності з моменту їх укладення та повернення до редакцій договору від 11.01.2021 №850, що передували підписанню відповідних додаткових угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як установлено судом, за договором №850 від 11.01.2021 Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області як розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня сплачено на користь ТОВ «Азовенергопроект» за період січень - грудень 2021 р. 598727,14 грн за цінами, встановленими на підставі додаткових угод № № 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, які підлягають визнанню недійсними.

Водночас, Григорівська гімназія Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області мала сплатити на користь ТОВ «Азовенергопроект» 492733,08 грн за фактичною ціною (тарифом), встановленою на підставі договору №850 від 11.01.2021.

Таким чином, внаслідок підвищення цін на електричну енергію на підставі додаткових угод, які визнаються судом недійсними, Григорівська гімназія Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області надмірно сплатила ТОВ «Азовенергопроект» 105994,06 грн,

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 наведено висновок, згідно з яким додаткові угоди, укладені з порушенням законодавства, підлягають визнанню судом недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами регулюються договором, а грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані постачальником електричної енергії, підстава їх набуття відпала, у зв'язку з чим вони підлягають поверненню на підставі ст. ст. 216, 1212 ЦК України.

Ураховуючи вищезазначене, наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод №№ 3, 4, 6, 7, 8, 9 та 10 до договору про постачання електричної енергії від 11.01.2021 № 850, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ «Азовененергопроект» на користь Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області як розпорядника бюджетних кошів вищого рівня, за рахунок якого проводилось фінансування такої закупівлі, 105994,06 грн безпідставно одержаних коштів за цим договором у судовому порядку.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд виснує, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій ТОВ «БАЛКОНТС», відтак сплачений прокурором за подання позову судовий збір у розмірі 19 379,20 грн покладається на ТОВ «БАЛКОНТС».

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-248, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 09.03.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100).

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 19.04.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100).

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 20.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100).

Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 20.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772 вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100).

Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 20.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100).

Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 10.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100).

Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 10.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 850 від 11.01.2021, укладеного між Григорівською гімназією Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 26405355, вул. Радісна, буд. 50, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70452) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКОНТС» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100) на користь Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04352842, вул. Центральна, буд. 60, с. Новоолександрівка, Запорізький р-н, Запорізька обл., 70433) кошти в сумі 105 994,06 грн (сто п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 06 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКОНТС» (ідентифікаційний код юридичної особи 41734772, вул. Каденюка, буд. 28-А, м. Харків, 61100) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, вул. Дмитра Апухтіна, 29А, м. Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в сумі 19 379,20 грн (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять гривень 20 коп.).

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано -30.04.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько