29.04.2026 м. Дніпро Справа № 908/2570/20(908/379/26)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,
за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.
та представників:
від скаржника (позивача): Баховський М.М. (в режимі відеоконференції);
відповідача: Забродін О.М. (в залі суду);
від третьої особи: Бистров Д.А. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 (ухвалене суддею Юлдашевим О.О. у м. Запоріжжі, повне рішення складене 26.03.2026) у справі № 908/2570/20 (908/379/26)
за позовом ОСОБА_1 (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (м. Запоріжжя);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа" (м. Київ)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
в межах справи № 908/2570/20
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (м. Запоріжжя);
арбітражний керуючий Забродін Олексій Михайлович (м. Запоріжжя),
У лютому 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/2570/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" з позовною заявою, в якій просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур'єрської пошти, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (далі по тексту - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа" (далі по тексту - третя особа).
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 10.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки;
- згідно з пунктом 1 договору, предмет договору - вантажний термінал міжнародної кур'єрської пошти, загальною площею 22 089 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 877650832208, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул. Броварська, буд. 1; земельна ділянка, загальною площею 2,6147 га, кадастровий номер: 3220888000:03:002:0004, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 703821332208, яка знаходиться у Київській обл., Бориспільський р-н. Щасливська сільська рада, с. Проліски, на якій розташований вантажний термінал міжнародної кур'єрської пошти;
- відчужувані об'єкти нерухомого майна належать продавцю на праві приватної власності на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі № 908/2570/20 (908/2988/20), залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та постановою Верховного Суду від 22.08.2024 (якими поновлено право власності на об'єкти нерухомого майна);
- укладений правочин порушує права позивача, виходячи із наступного. В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" про стягнення 7 958 590 грн 76 коп. (справа № 910/5449/24), а саме: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" на користь ОСОБА_1 ринкової вартості частки пропорційно частці у статутному капіталі товариства в сумі 7 882 046 грн 76 коп., належної частини прибутку, одержаного товариством в сумі 76 544 грн 00 коп., разом 7 881 786 грн 76 коп.;
- також 24.11.2017 між ТОВ "Аеро-Експрес" (продавець) та ТОВ "ТММ Експрес" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3220888000:03:002:0004, площею 2,6147 га., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, село Проліски, з цільовим призначенням - 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;
- надалі, в рамках господарської справи № 908/2570/20 (908/2988/20) про банкрутство ТОВ "Аеро-Експрес", за заявою розпорядника майна боржника ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 було визнано недійсним договір купівлі-продажу вантажного терміналу та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017, на якій він розташований; скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачем як власником; поновлено запис про право власності на майно за попереднім власником ТОВ "Аеро-Експрес";
- на даний час набрало законної сили судове рішення, яким обидва правочини визнано недійсними, а тому вказане майно (вантажний термінал та земельна ділянка під ним) вибуло з володіння ТОВ "ТММ Експрес", однак вказане майно було придбано останнім за оплатними договорами купівлі-продажу, а тому при розрахунку вартості частини майна, пропорційної частці позивача в розмірі 26% в статутному капіталі відповідача станом на 09.01.2023, з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів, необхідно враховувати сплачену вартість відповідачем за таке майно та наявність коштів на таке майно;
- з матеріалів господарської справи № 908/2570/20 (908/2988/20) не вбачається проведення реституції, повернення коштів, сплачених покупцем за визнаними недійсними договорами від 24.11.2017 між ТОВ "Аеро-Експрес" та ТОВ "ТММ Експрес";
- таким чином, нерухоме майно, за рахунок якого або вартості якого, в тому числі, в значній частині мали бути задоволені вимоги ОСОБА_1 як засновника ТОВ "ТММ Експрес" після виходу із складу засновників - відчужено для уникнення сплати боргу, до складу засновників нового власника входить афілійована особа попереднього власника - ОСОБА_2 , яка одночасно є засновником ТОВ "ТММ Експрес", ТОВ "Телепорт Груп Юа" та близьким родичем співзасновника ТОВ "ТММ Експрес" ОСОБА_3 . ТОВ "ТММ Експрес" та ТОВ "Телепорт Груп Юа" знаходяться за однією адресою. При цьому, нерухоме майно було поспішно продано через 22 дні та отримано в оренду у покупця, що свідчить про наявність ознак фраудаторного правочину.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі №908/2570/20 (908/379/26) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення обґрунтовано наступним:
- ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 відкрито провадження у справі № 908/2570/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном банкрута; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича;
- укладенню оскаржуваного договору передувала низка подій, таких як: повернення у власність боржника майна, погодження у порядку частин 7, 8 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства умов та порядку продажу нерухомого майна та земельної ділянки з комітетом кредиторів в тому числі із забезпеченим кредитором, отримання згоди на продаж майна від суду. Таким чином, оспорюваний правочин укладений за згодою, під контролем кредиторів та суду, в інтересах кредиторів;
- судом встановлено, що 09.01.2023 ОСОБА_1 - учасник, що володіє 26% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес", подала заяву про свій добровільний вихід зі складу учасників ТОВ "ТММ Експрес". 09.01.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Едігаровим Є.М. проведено державну реєстрацію виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "ТММ Експрес". Після виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "ТММ Експрес", між нею та ТОВ "ТММ Експрес" виник спір з приводу виплати частки;
- у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5449/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" про стягнення ринкової вартості частки, пропорційно частці у статутному капіталі товариства в сумі 7 882 046 грн 76 коп., належної частини прибутку, одержаного товариством в сумі 76 544 грн 00 коп. Отже, суд констатував, що між ОСОБА_1 та ТОВ "ТММ Експрес" наявний корпоративний спір;
- в той же час, ні позивач, ні ТОВ "ТММ Експрес" не є стороною оскаржуваного правочину, не є учасниками справи № 908/2570/20, зокрема кредиторами. У зв'язку із відчуженням ТОВ "Аеро-Експрес" вантажного терміналу і земельної ділянки, ні у позивача, ні у ТОВ "ТММ Експрес", не виникають будь-які права / обов'язки;
- таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржуваний правочин не порушує права та / або законні інтереси позивача;
- за таких обставин, враховуючи, що позивачем в процесі розгляду справи не було доведено належними та допустимими доказами порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів під час укладення спірного договору, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. № суду 49434 від 27.03.2026), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у межах справи № 908/2570/20 про банкрутство відповідача; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- суд першої інстанції проігнорував доводи позивача про: вчинення правочину відносно майна афілійованими особами; що майно відчужено для уникнення сплати боргу; до складу засновників нового власника входить афілійована особа попереднього власника - ОСОБА_2 , яка одночасно є засновником ТОВ "ТММ Експрес", ТОВ "Телепорт Груп Юа" та близьким родичем співзасновника ТОВ "ТММ Експрес" ОСОБА_3 . ТОВ "ТММ Експрес" та ТОВ "Телепорт Груп Юа" знаходяться за однією адресою. При цьому, нерухоме майно було поспішно продано через 22 дні та отримано в оренду у покупця, що свідчить про наявність ознак фраудаторного правочину. Таким чином суд першої інстанції самоусунувся від здійснення правосуддя, доводам позивача не надав критичної оцінки;
- особа, яка має корпоративний спір з власником нерухомого майна, має всі ознаки заінтересованої особи;
- з матеріалів господарської справи № 908/2570/20 (908/2988/20) не вбачається проведення реституції, повернення коштів, сплачених покупцем за визнаними недійсними договорами від 24.11.2017, укладеними між ТОВ "Аеро-Експрес" та ТОВ "ТММ Експрес";
- таким чином, нерухоме майно, за рахунок якого або вартості якого, в тому числі, в значній частині мали бути задоволені вимоги ОСОБА_1 як засновника ТОВ "ТММ Експрес" після виходу із складу засновників, відчужено для уникнення сплати боргу; до складу засновників нового власника входить афілійована особа попереднього власника - ОСОБА_2 , яка одночасно є засновником ТОВ "ТММ Експрес", ТОВ "Телепорт Груп Юа" та близьким родичем співзасновника ТОВ "ТММ Експрес" ОСОБА_3 . ТОВ "ТММ Експрес", ТОВ "Телепорт Груп Юа" знаходяться за одною адресою, що свідчить про наявність ознак фраудаторного правочину.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026 відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.04.2026.
Від відповідача до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № суду 4827/26 від 15.04.2026), в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/2570/20 (908/379/26) - без змін.
Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступними обставинами:
- оспорюваний у даній справі правочин не відповідає критеріям фраудаторного правочину, про що вказують наступні факти. У власності боржника було нерухоме майно та земельна ділянка, які є предметом забезпечення кредиторських вимог Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" на загальну суму 10 313 514 грн 11 коп. Загальний розмір визнаних судом кредиторських вимог у справі складає 107 036 300 грн 29 коп.;
- ухвалою суду від 06.11.2025 надано згоду на продаж Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" Товариству з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа" вантажного терміналу міжнародної кур'єрської пошти, за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Проліски, вулиця Броварська, будинок 1; земельної ділянки, кадастровий номер: 3220888000:03:002:0004, за адресою Київська обл., Бориспільський р., с.Проліски, на умовах, запропонованих інвестором у проєкті договору;
- 10.12.2025 був укладений договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур'єрської пошти та земельної ділянки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа";
- 10.12.2025 була зарахована сума 68 132 000 грн 00 коп. від платника ТОВ "Телепорт Груп Юа" до отримувача ТОВ "Аеро-Експрес" з призначенням платежу: "за майно згідно договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур'єрської пошти та земельної ділянки від 10.12.2025". Кошти розподілені наступним чином:
1) 09.12.2025 - 50 000 000 грн 00 коп., ТОВ "ТНТ Україна" - погашення грошових вимог четвертої черги у справі №ь908/2570/20 про банкрутство ТОВ "Аеро-Експрес", згідно з ухвалами Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020, 09.10.2025, 06.11.2025;
2) 09.12.2025 - 10 307 458 грн 11 коп., АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" - погашення грошових вимог забезпеченого кредитора у справі № 908/2570/20 про банкрутство ТОВ "Аеро-Експрес", згідно з ухвалами Господарського суду Запорізької області від 06.03.2025, 06.11.2025;
3) 09.12.2025 - 7 500 000 грн 00 коп., ТОВ "Патча Стар" - погашення вимог у справі №908/2570/20 про банкрутство ТОВ "Аеро-Експрес", згідно з ухвалами Господарського суду Запорізької області від 15.10.2024, 09.10.2025, 06.11.2025;
4) 09.12.2025 - 318 042 грн 02 коп., арбітражний керуючий Нікітенко М.О. - погашення основної грошової винагороди та витрат розпорядника майна у справі № 908/2570/20 про банкрутство ТОВ "Аеро-Експрес", згідно з ухвалами Господарського суду Запорізької області від 15.10.2024, 09.10.2025, 06.11.2025;
5) 09.12.2025 - 6 056 грн 00 коп., АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" погашення грошових вимог першої черги, у справі № 908/2570/20 про банкрутство ТОВ "Аеро-Експрес", згідно з ухвалами Господарського суду Запорізької області від 06.03.2025, 06.11.2025;
- таким чином, укладений правочин відповідав волі боржника та кредиторів, та був направлений на задоволення вимог кредиторів;
- при цьому, при укладанні даного правочину здійснено судовий контроль, оскільки окрім комітету кредиторів, згоду на укладання договору та уповноваження ОСОБА_4 надано ухвалою суду;
- за таких обставин, оскаржуваний правочин не відповідає критеріям фраудаторного правочину;
- ураховуючи, що ТОВ "ТММ Експрес" не здійснювалась оплата за договорами купівлі-продажу терміналу та земельної ділянки ТОВ "Аеро-Експрес", відсутні підстави для застосування двосторонньої реституції;
- крім того, питання реституції, навіть за наявності підстав, мало право порушувати ТОВ "ТММ Експрес", оскільки стороною недійсного договору було саме ТОВ "ТММ Експрес", а не учасник - ОСОБА_1
- ТОВ "ТММ Експрес" не зверталось в межах справи про банкрутство з позовом про застосування реституції;
- позивачем не наведено ґрунтовних доводів, яким чином укладений ТОВ "Аеро-Експрес" правочин порушує його права;
- ані позивач, ані ТОВ "ТММ Експрес" не є кредитором у справі про банкрутство, у боржника немає будь-яких зобов'язань перед зазначеними особами;
- як вбачається із змісту позовної заяви, між позивачем у даній справі, - ОСОБА_1 та ТОВ "ТММ Експрес" існує корпоративний спір, який є предметом розгляду Господарського суду міста Києва у межах справи № 910/5449/24 про стягнення з ТОВ "ТММ Експрес" на користь ОСОБА_1 ринкової вартості частки, пропорційно частці у статутному капіталі товариства в сумі 7 958 590 грн 76 коп. Таким чином, фактично корпоративний спір, і став підставою для подання позивачем позову до ТОВ "Аеро-Експрес";
- зазначене вказує, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права, що відповідно до позицій Верховного Суду є окремою підставою для відмови у позові;
- таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що правочин, який оскаржує позивач, не зачіпає його прав та інтересів.
Від третьої особи до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № суду 5327/26 від 24.04.2026), в якому третя особа просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/2570/20 (908/379/26) - без змін.
Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований третьою особою наступними обставинами:
- скаржником не доведено, в чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, та не вказано, які саме норми закону було порушено. Судом першої інстанції було правильно встановлено відсутність порушеного права скаржника; скаржник вийшов зі складу учасників ТОВ "ТММ Експрес" ще 09.01.2023;
- претензії скаржника ( ОСОБА_1 ) мають виключно грошовий характер і стосуються конкретного суб'єкта - ТОВ "ТММ Експрес" (справа № 910/5449/24 у Господарському суді м.Києва);
- ТОВ "Аеро-Експрес" (продавець майна) не є боржником скаржника та не має жодних зобов'язань перед нею щодо виплати вартості частки. Наявність корпоративного спору з іншою юридичною особою не дає скаржнику права блокувати господарську діяльність або оскаржувати правочини ТОВ "Аеро-Експрес";
- скаржник у своїй скарзі намагається в непередбачений законом спосіб (через оскарження чужих договорів) забезпечити виконання майбутнього рішення суду у справі №910/5449/24. Такий підхід є формою процесуального зловживання та порушенням принципу автономності юридичних осіб;
- скаржник умисно не зазначає в апеляційній скарзі, що в межах справи № 910/5449/24 наразі призначено та проводиться судова експертиза щодо визначення ринкової вартості активів ТОВ "ТММ Експрес" станом на дату його виходу;
- на сьогодні відсутній встановлений факт порушення майнового права скаржника, оскільки невідомо, чи відповідає вартість частки тій вартості, яку намагається стягнути скаржник;
- скаржник намагається випередити висновки експерта та рішення компетентного суду, вимагаючи скасування правочинів третіх осіб на підставі лише власних, нічим не підтверджених розрахунків;
- така поведінка є маніпулюванням правосуддям, оскільки скаржник просить апеляційний суд захистити "інтерес", розмір та саме існування якого ще тільки досліджується в іншому процесі;
- до вирішення справи № 910/5449/24 у Господарському суді м. Києва отримання висновків експертизи та визначення розміру належної виплати при виході зі складу учасників ТОВ "ТММ Експрес", будь-які твердження про "завдання шкоди" скаржнику внаслідок продажу майна іншою юридичною особою є голослівними, безпідставними, не підтвердженими жодними доказами;
- відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі № 908/2570/20 (908/2988/20), залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та постановою Верховного Суду від 22.08.2024, право власності на об'єкти нерухомості було остаточно підтверджено за продавцем - ТОВ "Аеро-Експрес";
- спроба скаржника оскаржити договір через "родинні зв'язки" є прихованою формою ревізії постанови Верховного Суду від 22.08.2024;
- юридично, скаржник не є власником майна, не є стороною договору і не є учасником жодної зі сторін правочину на момент його вчинення. Його право на отримання вартості частки при виході - це виключно зобов'язальне право ТОВ "ТММ Експрес", яке є предметом окремого розгляду у Господарському суді міста Києва, що підтверджується самим скаржником;
- відповідно до принципу юридичної визначеності, розрахунки з колишнім учасником не можуть бути підставою для оскарження договорів купівлі-продажу нерухомості, до якої скаржник ніколи не мав і не має відношення;
- скаржник намагається вирішити свій приватний фінансовий конфлікт із товариством;
- скаржник не є кредитором боржника (ТОВ "Аеро-Експрес"), не є арбітражним керуючим та не має жодного іншого процесуального статусу в межах справи № 908/2570/20;
- особи, які не є учасниками справи про банкрутство, позбавлені процесуальної правосуб'єктності для подання таких заяв. Як наслідок, провадження за такою заявою сторонньої особи підлягає закриттю;
- визнання договору недійсним не призведе до відновлення прав скаржника, оскільки таких прав у нього ніколи не існувало;
- оскільки правочин вчинено у грудні 2025 року - через значний час (майже 3 роки) після виходу скаржника з ТОВ "ТММ Експрес", він не має суб'єктивного права контролювати або оспорювати дії боржника;
- у даному випадку правочин не є фіктивним, оскільки він призвів до реальних правових наслідків: майно було передано покупцю, кошти за нього отримані продавцем та спрямовані на розрахунки з кредиторами за ухвалою суду. Реальне виконання договору повністю виключає можливість його кваліфікації як фіктивного (постанова Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19);
- твердження скаржника про фраудаторність оспорюваного договору є юридично неспроможними та свідчать про зловживання процесуальними правами.
У судове засідання 29.04.2026 з'явилися представники скаржника (позивача), відповідача та третьої особи.
В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні 29.04.2026, визначені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.
Представник скаржника (позивача) у судовому засіданні 29.04.2026 просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні 29.04.2026 представник відповідача просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 - без змін, посилаючись на обставини, викладені у відзиві відповідача на апеляційну скаргу.
Представник третьої особи у судовому засіданні 29.04.2026 просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 - без змін, посилаючись на обставини, викладені у відзиві третьої особи на апеляційну скаргу.
Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.
У судовому засіданні 29.04.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
10.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, відповідно до умов пункту 1.1. якого предметом договору є вантажний термінал міжнародної кур'єрської пошти, загальною площею 22 089 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 877650832208, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул. Броварська, буд. 1; земельна ділянка, загальною площею 2,6147 га, кадастровий номер: 3220888000:03:002:0004, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 703821332208, яка знаходиться у Київській обл., Бориспільський р-н. Щасливська сільська рада, с. Проліски, на якій розташований вантажний термінал міжнародної кур'єрської пошти.
У лютому 2026 року Голуб Олена Володимирівна (далі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/2570/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" з позовною заявою, в якій просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур'єрської пошти, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа".
У той же час, звертаючись із зазначеним позовом до суду, позивач визначив відповідачем у даній справі лише Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес". Товариство з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа" під час розгляду справи приймало участь у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
З приводу вказаних обставин апеляційний господарський суд зазначає таке.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню до правовідносин, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.
У разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц, від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71), у постановах Верховного Суду від 20.02.2026 у справі № 910/4258/25, від 11.02.2025 у справі № 908/3275/21).
Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження №14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 також зазначила, що позивачем у господарській справі є особа, яка вважає, що у спірних правовідносинах її право або охоронюваний законом інтерес порушується, оспорюється чи не визнається. Водночас, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.
Треті особи - це учасники справи, які не є суб'єктом спору, і вступають у розпочатий між сторонами процес від свого імені і для захисту власних інтересів, оскільки рішення суду у спорі між сторонами може вплинути на їхні права або інтереси в майбутньому.
Водночас, як було зазначено вище, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Залучення відповідача/співвідповідача у справі здійснюється лише судом першої інстанції за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання (у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження). У разі спливу зазначених строків та необхідності залучення відповідача до участі у справі на позивача покладається обов'язок довести факт своєї необізнаності щодо необхідності залучення належного відповідача/співвідповідача. Суд під час розгляду справи повинен вирішувати спір, виходячи зі складу сторін, які визначені позивачем, і не вправі зі своєї ініціативи без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 925/440/18, від 29.08.2023 у справі № 912/1550/22).
Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору.
Якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред'явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб'єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 912/1550/22).
Більше того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №910/17792/17 зазначила, що не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов'язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов'язки цих третіх осіб.
Водночас у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20 сформульовано такі висновки щодо застосування положень статей 4, 45, 50 Господарського процесуального кодексу України: "Отже належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Звідси належним суб'єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення. Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц вказано, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача... Щодо ж до доводів касаційної скарги про те, що ТОВ "Маяк" і АПОП "Великообухівське" були залучені місцевим господарським судом до участі у цій справі третіми особами, слід вказати, що ці доводи наведених висновків жодним чином не спростовують, позаяк такі дії місцевого господарського суду не нівелюють обставин розгляду спору про права та обов'язки вказаних осіб за відсутності у них необхідного процесуального статусу відповідачів у справі.
Верховний Суд відмічає, що у розумінні статті 50 Господарського процесуального кодексу України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред'явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов'язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи (подібний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 20.08.2019 у справі № 910/13209/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2743/18)".
Як було зазначено вище, позивач, як заінтересована особа, заявила позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур'єрської пошти.
Також апеляційним господарським судом встановлено, що договір, який просить визнати недійсним позивач, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа" (як покупцем), отже належними відповідачами за вказаною позовною вимогою є обидві сторони договору, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа".
У той же час, звертаючись із зазначеним позовом до суду, позивач визначив відповідачем у даній справі лише Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа" під час розгляду справи приймало участь у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телепорт Груп Юа" як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не можна ототожнювати із залученням зазначеної особи в належному процесуальному статусі відповідача, обсяг наданих законом прав якого є більшим за інших учасників справи (зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов, заяву про застосування наслідків спливу позовної давності тощо) (схожий за змістом висновок викладений в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 3/5025/1379/12 (924/681/21)).
Як було зазначено вище, пред'явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність для господарського суду надавати оцінку правомірності позовних вимог позивача (схожі за змістом висновки сформульовано в пункті 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 та в пункті 59 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 5015/3683/11, відповідно).
Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд виснує, що під час розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур'єрської пошти, встановлено, що позов пред'явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто судом встановлено неналежний суб'єктний склад учасників справи, у зв'язку з чим у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур'єрської пошти недійним слід відмовити.
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до правомірності заявлених позовних вимог та полягають у незгоді з висновком суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог, розглянутих судом першої інстанції по суті.
У той же час, за встановлених апеляційним господарським судом обставин, доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються.
Колегією суддів також враховано, що відповідно до частин 1, 2, 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;
7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Апеляційний господарський суд зазначає, що у даній справі судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, однак зазначене порушення не відноситься до обов'язкових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції (визначених в частині 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, зазначене порушення норм процесуального права не є підставою для скасування або зміни рішення, оскільки це порушення не призвело до неправильного вирішення справи. У даній справі суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог повністю.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/2570/20 (908/379/26) таким, що підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/2570/20 (908/379/26) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі №908/2570/20 (908/379/26) - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
4. Матеріали справи № 908/2570/20 (908/379/26) повернути до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 30.04.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Я.С. Золотарьова
Суддя С.В. Мартинюк