29.04.2026 м.Дніпро Справа № 904/5621/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., суддів Соп'яненко О.Ю. та Мартинюк С.В., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду
клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 44118658, про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 у справі № 904/5621/256
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Діамант" (04060, місто Київ, вулиця Максима Берлінського, будинок 20, офіс 4, код ЄДРПОУ 40489516)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рімалон" (49019, місто Дніпро, вулиця Залізної Дивізії, будинок 27, код ЄДРПОУ 34562194)
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 у справі № 904/5621/25 у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровський області про зобов'язання ліквідатора боржника надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області бухгалтерську та іншу документацію, необхідну для проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рімалон" (код ЄДРПОУ 34562194) відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 у справі №904/5621/25; скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.12.2026 (№53974/25) з урахуванням уточнень від 23.02.2026 (вх. суду №8322/26). Розгляд справи здійснювати за участю представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 апеляційна скарга передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Джепа Ю.А. (суддя-доповідач), судді: Соп'яненко О.Ю., Мартинюк С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі 2662,40 грн, а також необхідністю надати належні докази направлення копії апеляційної скарги усім учасникам справи. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (10 днів з моменту отримання ухвали суду).
Вказану ухвалу апелянтом отримано 09.04.2026 о 17:15 годині, що підтверджується довідкою суду про доставку процесуального документу до електронного кабінету апелянта в ЄСІТС. Тобто, недоліки мали бути усуненні у строк до 20.04.2026.
20.04.2026 через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» до суду від скаржника надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в задоволенні заяви б/н від 20.04.2026 про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області надано строк п'ять днів з дня вручення данної ухвали виконати вимоги, що зазначені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 про залишення його скарги без руху.
27.04.2026 через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» до суду від скаржника надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Заявлено скаржником клопотання обґрунтоване тим, що в умовах воєнного стану та військової агресії РФ відбулося суттєве обмеження бюджетного фінансування, оскільки кошти держави спрямовуються насамперед на оборонні та соціальні потреби, у зв'язку з чим інші видатки, зокрема на сплату судового збору, є обмеженими або тимчасово не здійснюються.
При цьому органи Казначейства працюють в особливому режимі та не проводять такі платежі або здійснюють їх у пріоритетній черговості, що фактично унеможливлює їх оплату, а ГУ ДПС як бюджетна установа не має власних коштів і діє виключно в межах виділеного фінансування. Додатково зазначається, що військова агресія є форс-мажорною обставиною, яка впливає на виконання фінансових зобов'язань, а також наголошується на праві на доступ до правосуддя та апеляційне оскарження, яке не повинно бути обмежене через неможливість сплати збору, при цьому закон (ст. 8 Закону України «Про судовий збір») прямо передбачає можливість відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони.
Розглянувши клопотання скаржника про відстрочку від сплати судового збору, дослідивши всі подані до нього докази, з урахуванням матеріалів справи та матеріалів апеляційної скарги Центральний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 по справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Характер порушення, встановленого ЄСПЛ у справі "Король та інші проти України" від 09.10.2025 (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 82560/17 та 6 інших заяв), в частині заяви № 36465/21(обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.
Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Як вже зазначалось, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі №320/2083/21), оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Наведені доводи щодо обмеженості бюджетного фінансування, особливостей казначейського обслуговування та запровадження воєнного стану мають загальний характер, не підтверджують індивідуального майнового стану скаржника та не свідчать про відсутність у нього реальної можливості здійснити відповідний платіж.
В той же час, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення (відстрочення, розстрочення) його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Тобто, повернення скарги з розглядом клопотання не має збігатись у часі, а суд при розгляді клопотання сторони має пересвідчитись в отриманні заявником ухвали з результатом її розгляду судом та достатності часу на усунення недоліку, визначеного ухвалою про залишення скарги без руху, який не повинен перевищувати п'яти днів (за нормою ч. 6 ст. 260 ГПК України).
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання скаржника про відстрочку від сплати судового збору.
2. Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області протягом п'яти днів з дня вручення данної ухвали виконати вимоги, що зазначені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 про залишення його скарги без руху.
3. Попередити скаржника, що у разі невиконання вимог суду настають визначені ч. 4 ст. 174 та ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України наслідки - повернення апеляційної скарги заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Ю.А.Джепа
Судді: О.Ю. Соп'яненко
С.В. Мартинюк