29.04.2026 року м. Дніпро Справа № 908/2700/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Мартинюка С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Черкаський В.І.) від 25.09.2025р. у справі № 908/2700/25
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, в особі керуючого санацією - Оберемко Р.А., вул. Політехнічна, 31-б, кв. 35, м. Київ, 03056, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
до відповідача - Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (вул. Пушкінська, буд. 42/4, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 14361575, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, -
в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", м. Запоріжжя, -
Публічне акціонерне товариство "Запорізький сталепрокатний завод" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 2 825 946, 35 грн., 3% річних у сумі 1 045 445, 30 грн. та інфляційних втрат у сумі 10 717 211, 18 грн.
До позовної заяви додано клопотання № 08/158 від 28.08.2025 (вх. № 17456/08-08/25 від 29.08.2025) про розстрочення сплати судового збору.
29.08.2025 від позивачу надійшло тотожне клопотання від 29.08.2025 (вх. № 17523/08-08/25 від 01.09.2025) про розстрочення сплати судового збору з додатками до нього.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.09.2025 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод".
Ухвалою від 17.09.2025 клопотання арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича № 08/158 від 28.08.2025 (вх. № 17456/08-08/25 від 29.08.2025) та від 29.08.2025 (вх. № 17523/08-08/25 від 01.09.2025) про розстрочення сплати судового збору залишено без задоволення. Позовну заяву ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемка Р.А. від 28.08.2025 (вх. № 2947/08-07/25 від 29.08.2025) залишено без руху. Надано заявнику строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом надання до суду: доказів направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, а саме, кредиторам; доказів сплати судового збору у розмірі 175 063, 23 грн. за подачу вказаної позовної заяви, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; обґрунтованого клопотання про залучення третіх осіб; зазначити вірне найменування відповідача.
22.09.2025 від ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемка Р.А. надійшла заява від 21.09.2025 (вх. № 19154/08-08/25 від 22.09.2025) про усунення недоліків з додатками до неї. До заяви повторно надано клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання позову.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.09.2025р. у справі № 908/2700/25 позовну заяву ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемка Р.А. і додані до неї документи повернуто без розгляду у зв'язку з не усуненням недоліків, визначених ухвалою про залишення позову без руху.
Не погодившись з вказаною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Запорізький сталепрокатний завод", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.09.2025р. у справі № 908/2700/25 та направити справу до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що вимоги суду щодо направлення копій позовної заяви усім учасникам справи про банкрутство, зокрема кредиторам, до залучення їх ухвалою суду у справі у якості третіх осіб, не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства. Лише з моменту залучення кредиторів до справи у якості третіх осіб, у позивача будуть виникати обов'язки передбачені ст. 42 ГПК України, щодо направлення копій документів учасникам справи позовного провадження у межах справи про банкрутство.
Також, позивач не зобов'язаний направляти позов тим юридичним особам, які не виконали обов'язків щодо реєстрації електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Судом першої інстанції не було надано оцінки доводам позивача щодо можливості розстрочення йому сплати судового збору до винесення рішення по справі, що призвело до обмеження позивача у доступі до правосуддя.
Заявник, наразі перебуває в процедурі банкрутства, не має грошових коштів для оплати судового збору, що підтверджується випискою із санаційного рахунку боржника. Продаж майна та майнових активів боржника в процедурі санації відбувається виключно на підставі реалізації затвердженого судом плану санації боржника. Таким чином, за відсутності затвердженого плану санації, керуючий санацією не може отримати грошові кошти від реалізації майна, що належить боржнику, відповідно позбавлений можливості отримати кошти для оплати судового збору.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з відрядженням судді Мороза В.Ф., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026р., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є., суддів - Іванова О.Г., Мартинюка С.В.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що випадок банкрутства не передбачений, як підстава для звільнення від сплати судового збору.
Пункти 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Проте, предметом позову скаржника не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а тому до скаржника не можуть бути застосовані пільги зі сплати судового збору, що передбачені вищевказаними нормами права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено вище, 29.08.2025 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемко Р.А. до суду надійшла позовна заява до якої додано клопотання про розстрочення сплати судового збору, мотивоване тими обставинами, що позивач наразі перебуває в процедурі банкрутства та не має грошових коштів для оплати судового збору.
Місцевий господарський суд ухвалою від 10.09.2025 відмовив у задоволенні клопотання про розстрочення оплати судового збору, залишив позов без руху, зобов'язав у п'ятиденний строк, зокрема, надати докази направлення копії позовної заяви кредиторам та докази сплати судового збору у розмірі 175 063, 23 грн.
У клопотанні про розстрочення відмовлено, оскільки позивач не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням звільнити від сплати судового збору, позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а також з огляду не надання суду доказів про майновий стан позивача. Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з негативним фінансовим станом та інші наведені в клопотаннях обставини, не є підставою для звільнення від сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою, ця ухвала доставлена до електронного кабінету Оберемко Р.А. 17.09.2025 о 19:54.
Відповідно, строк для усунення вищезазначених недоліків встановлено до 23.09.2025 (включно).
22.09.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками до неї, до заяви повторно надано клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання позову. Клопотання мотивовано тими обставинами, що заявник, наразі перебуває в процедурі банкрутства, не має грошових коштів для оплати судового збору, що підтверджується випискою із санаційного рахунку боржника. Продаж майна та майнових активів боржника в процедурі санації відбувається виключно на підставі реалізації затвердженого судом плану санації боржника. Таким чином, за відсутності затвердженого плану санації, керуючий санацією не може отримати грошові кошти від реалізації майна, що належить боржнику, відповідно позбавлений можливості отримати кошти для оплати судового збору. До того ж кредиторами боржника є Управління пенсійного фонду з вимогами, що стосуються соціальних прав громадян, а позовні вимоги пов'язані з поверненням майна (грошей) у власність боржника з метою розрахунку за кредиторами та відшкодуванням соціальних виплат громадянам.
Місцевий господарський суд повернув вказану позовну заяву оскаржуваною ухвалою від 25.09.2025, оскільки позивачем не у повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви. Так, позивачем не надано доказів направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів кредиторам: ТОВ "Запорізький Емальпосуд", ТОВ "Аско Пласт", ТОВ "Метал Холдінг", ОСОБА_1 та ТОВ "Торговий дім "Метизи"; доказів сплати судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно до положень ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 7 КУзПБ господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Відповідно підпункту 3 пункту 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно позивачу за вимоги майнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 175 063, 23 грн. (14 588 602, 83 грн. х 1, 5 % х 0,8), проте такі докази оплати судового збору не були додані до позову та в подальшому до заяви про усунення недоліків.
Скаржник просив суд розстрочити сплату судового збору за подання позову, в обґрунтування чого посилається на перебування Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в процедурі банкрутства (санації) та відсутність грошових коштів для оплати судового збору, що підтверджується випискою із санаційного рахунку боржника, декларацією про майно та доходи боржника
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Колегія суддів зазначає, що порядок розстрочення сплати судового збору та звільнення від його сплати врегульований статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Із системного аналізу зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 цієї статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Проте, предметом позову скаржника не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а тому у відповідності до вищевказаних роз'яснень Верховного Суду, до скаржника не можуть бути застосовані пільги зі сплати судового збору, що передбачені вищевказаними нормами права.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
Положенням пункту 4 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
За ч. 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не подано належних доказів майнового стану боржника, зокрема, фінансової звітності, витягів з Єдиного державного реєстру нерухомого майна та обтяжень рухомого майна, виписок (довідок) про наявність грошових коштів на рахунках боржника, а також не наведено джерел, щомісячного розміру судового збору та періоду сплати при розстроченні його сплати згідно з клопотанням.
Отже, у цій справі заявником не надано належних доказів, які дають можливість оцінити комплексно реальний майновий стан боржника, крім цього керуючим санацією не надано доказів вжиття заходів для отримання коштів на сплату судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, у суді першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору за подання позову.
Колегія суддів враховує, що у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку залишення судом клопотання про звільнення/відстрочення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення касаційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутися до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
У свою чергу, суд першої інстанції, залишаючи без руху поданий позов вже розглянув клопотання про розстрочення оплати судового збору та відмовив у його задоволенні, повторне подання аналогічного клопотання на вимоги суду про усунення недоліків та сплату судового збору, не може вважатися виконанням вимог суду визначених ухвалою від 17.09.2025 та не потребує повторного залишення позову без руху для надання додаткового часу для сплати судового збору.
Частиною 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Оскільки станом на 25.09.2025 позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для повернення заяви на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо безпідставного покладення на нього судом обов'язку направлення копії позову кредиторам у справі.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається КУзПБ, натомість справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 КУзПБ) мають суб'єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.
Згідно зі статтями 41, 45 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Водночас склад учасників у справі про банкрутство визначений у ст. 1 КУзПБ.
Отже, суб'єктний склад учасників господарського процесу в межах позовного провадження відповідно до ГПК України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за КУзПБ.
У розумінні положень ст. 7 КУзПБ, п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України учасниками справи позовного провадження, що розглядається в межах справи про банкрутство, яким заявник апеляційної скарги зобов'язаний надіслати копію скарги, є саме особи, визначені статтями 41, 45 ГПК України.
У справі, що переглядається, такими особами є позивач і відповідач, а не всі учасники провадження справи про банкрутство, визначені ст. 1 КУзПБ, як помилково вказав суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Вимоги суду щодо направлення копій позовної заяви усім учасникам справи про банкрутство, зокрема кредиторам, до залучення їх ухвалою суду у справі у якості третіх осіб, не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.04.2023 у справі №914/2441/15(914/1140/22), від 20.04.2023 у справі №914/2441/15(914/592/22), від 26.04.2023 у справі №914/2441/15(914/841/22).
Однак, наведені вище доводи апеляційної скарги стосовно оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, не є достатніми для скасування такої ухвали. За таких обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.09.2025р. у справі № 908/2700/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.09.2025р. у справі № 908/2700/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя О.Г. Іванов
Суддя С.В. Мартинюк