вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" квітня 2026 р. Справа№ 911/551/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від позивача - Розвадовський Ф.А.
від відповідача - Чумаков О.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 р. (повний текст складено 11.12.2025 р.)
у справі № 911/551/25 (суддя - Подоляк Ю.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол" про визнання недійсним рішення з другого питання порядку денного протоколу № 2 від 12.12.2021 р. загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол" "Про встановлення обов'язкового щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення містить недостовірні відомості щодо загальної площі будинку та кількості співвласників, що спотворило результати голосування, та вказаним рішенням без належного обґрунтування затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинку, тому вказане рішення порушує права ОСОБА_1 як співвласника багатоквартирного будинку на управління Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол".
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2025 р. у справі № 911/551/25 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що порушення відповідачем вимог закону під час скликання та проведення оспорюваних загальних зборів є самостійною підставою для визнання недійсними цих загальних зборів. Також скаржник вказує на те, що ухвалюючи додаткове рішення, місцевим судом не було враховано скрутне матеріальне становище позивача.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 911/551/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
До суду 23.01.2026 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описок в апеляційній скарзі, в якій позивач просить правильним вважати № справи 911/551/25 замість 911/511/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/551/25.
До суду 04.02.2026 р. надійшли матеріали справи № 911/551/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 р. апеляційну скаргу у справі № 911/551/25 залишено без руху на підставі ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.
До суду 20.02.2026 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/551/25 та призначено до розгляду на 24.03.2026 р.
24.03.2026 р. розгляд справи № 911/551/25 не відбувся у зв'язку із сповіщенням Державної служби України з надзвичайних ситуацій про повітряну тривогу у м. Києві, яка тривала з 12:35 до 17:16.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 р. справу № 911/551/25 призначено до розгляду на 21.04.2026 р
У судовому засіданні 21.04.2026 р. позивач та представник відповідача надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.
Стосовно поданого позивачем клопотання про витребування доказів, судова колегія зазначає наступне.
Звертаючись із зазначеним клопотанням, позивач просить витребувати у відповідача докази, а саме:
- матеріали про повідомлення, надіслані співвласникам будинку про проведення загальних зборів співвласників 12.12.2021 р.;
- підтверджену інформацію про присутніх на загальних зборах 12.12.2021 р. власників квартир;
- підтверджену інформацію про кількісний склад співвласників будинку станом на 12.12.2021 р.;
- підтверджену загальну площу спільної сумісної власності будинку та прибудинкової території, на підставі яких був підрахований внесок (тариф) станом на 12.12.2021 р.;
- перелік спільного майна будинку та його характеристики станом на 12.12.2021 р.;
- матеріали про прийняття будинку в експлуатацію;
- матеріали прийняття технічної документації на будинок від замовника/забудовника.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Як передбачено з ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
З матеріалів справи вбачається, що аналогічне клопотання про витребування доказів у відповідача вже було подано позивачем до суду першої інстанції.
Протокольною ухвалою від 15.04.2025 р. місцевим судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання на підставі ч. 2 ст. 80 ГПК України, а також у зв'язку з тим, що частина доказів, витребуваних позивачем, не стосується предмету даного спору, а інша вже є у матеріалах справи.
Звертаючись повторно з клопотанням про витребуванням додаткових доказів, скаржником не було обґрунтовано причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений процесуальним законом строк.
При цьому, відсутність доказів на момент розгляду справи судом першої інстанції виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанова Верховного Суду від 28.07.2020 р. у справі № 904/2104/19).
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача доказів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, судова колегія встановила наступне.
У відповідності до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирному будинку" власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол" та 09.08.2021 р. проведено державну реєстрацію юридичної особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол".
Установчими зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол", які оформлені протоколом від 04.07.2021 р. № 1, затверджено статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол" (далі - статут), відповідно до якого об'єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень житлового комплексу (далі - співвласники або співвласники об'єднання) багатоквартирного будинку № АДРЕСА_1, відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Згідно з п. 2.3 статуту об'єднання має право, відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема, встановлювати розміри платежів і внесків співвласників, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
Як передбачено п. 4.1 статуту, органами управління об'єднання є загальні збори співвласників об'єднання, правління та ревізійна комісія.
За п. 4.2 статуту вищим органом управління об'єднання є загальні збори співвласників об'єднання.
Відповідно до п. 5.3 статуту загальні збори співвласників об'єднання правочинні, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості всіх співвласників об'єднання. Рішення загальних зборів співвласників об'єднання приймаються, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості всіх співвласників об'єднання.
Пунктом 5.4 статуту передбачено, що у разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів співвласників об'єднання, вирішення питань винесених на вирішення загальних зборів співвласників об'єднання проводиться шляхом опитування, строк проведення якого не може перевищувати 15 календарних днів.
У відповідності до п. 5.5 статуту кожен співвласник має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Довіреність власника на право участі та голосування на загальних зборах співвласників об'єднання може бути посвідчена нотаріально або головою правління або заступником голови правління, в разі відсутності голови правління або неможливості виконувати останнім своїх обов'язків. Одна і та сама особа може бути представником будь-якої кількості власників приміщень об'єднання і має кількість голосів, що дорівнює кількості голосів власників, від імені яких вона бере участь у загальних зборах співвласників об'єднання на підставі довіреностей.
За п. 5.6 статуту рішення загальних зборів співвласників об'єднання приймаються відкритим голосуванням, рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано більше половини від загальної кількості голосів у будинку.
Відповідно до п. 5.7 статуту питання, з яких рішення приймаються виключно загальними зборами співвласників об'єднання є, зокрема, затвердження кошторису об'єднання, балансу та річного звіту; визначення розміру внесків та платежів співвласників.
У відповідності до п. 5.8 статуту рішення загальних зборів співвласників об'єднання можуть прийматись шляхом письмового опитування. Якщо інший порядок проведення опитування не було затверджено загальними зборами співвласників об'єднання, то воно проводиться в такому порядку:
- члени правління об'єднання, обрані від конкретних під'їздів, в своєму під'їзді роздають по поштовим скринькам квартир або передають шляхом поквартирного обходу співвласникам складений у вигляді анкети або листа голосування (опитування) перелік питань, на які пропонується дати відповідь та (або) відповідних проектів рішень, і повідомляє строк для надання відповіді;
- співвласник, одержавши такий перелік, щодо кожного питання чи проекту рішення зазначає "за" або "проти" та ставить власноручний підпис, зазначивши своє прізвище, ім'я та по батькові, номер квартири, та в разі необхідності площу квартири та передає листок голосування (опитування) члену правління об'єднання, від конкретного під'їзду, чи іншій особі, яка здійснює поквартирний обхід, особисто або будь-яким іншим способом;
- якщо надійшли відповіді більше половини усіх співвласників об'єднання, опитування вважається таким, що відбулося, і правлінням проводиться подальший підрахунок голосів; в іншому разі правління вирішує питання про проведення повторного опитування або про скликання загальних зборів співвласників об'єднання, або про визнання рішення не прийнятим з конкретного питання;
- за кожним питанням чи проектом рішення, що виносилось на письмове опитування, правлінням підраховується кількість голосів "за" та "проти"; рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини всіх співвласників об'єднання;
- результати опитування оформлюються відповідно до п. 5.9 статуту.
Як передбачено п. 5.9 статуту, рішення, прийняті на загальних зборах співвласників об'єднання, підписуються головою правління та секретарем загальних зборів співвласників об'єднання і підлягають постійному зберіганню. Загальні збори можуть прийняти рішення про підписання протоколу всіма співвласниками, які брали участь в роботі зборів; підписання співвласником протоколу загальних зборів є підтвердженням ознайомлення його з рішеннями, зафіксованими у такому протоколі.
У відповідності до п. 5.10 статуту рішення, прийняті загальними зборами співвласників об'єднання є обов'язковими для всіх співвласників.
Згідно з актом готовності об'єкта до експлуатації від 10.02.2020 р., за результатами технічної інвентаризації багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир складає 4908,5 кв. м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень складає 2403,9 кв. м.
Відповідно до сертифікату № КС162200441504 від 13.02.2020 р., розміщеного на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, загальна площа багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , складає 7312,4 кв. м., загальна площа квартир 4908,5 кв. м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень складає 2403,9 кв. м, місця загального користування 731,4 кв. м.
Таким чином загальна площа квартир та вбудованих, вбудовано-прибудованих, прибудованих приміщень за мінусом площі місць загального користування дорівнює 6581 кв. м.
12.12.2021 р. відбулись загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол", які оформлені протоколом № 2 від 12.12.2021 р. (фактична дата формування протоколу 31.12.2021 р.), відповідно до якого загальна кількість співвласників (власників квартир та нежитлових приміщень) - 137 осіб. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 6581 кв. м.
У зборах взяли участь особисто та в порядку письмового опитування співвласники в кількості 104 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4800,91 кв. м, що становить (72,95% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень). У зв'язку з епідемією COVID-19 голосування проводилось в порядку письмового опитування.
Також в матеріалах справи міститься акт про підтвердження участі в загальних зборах 12.12.2021 р. та листи опитування співвласників до протоколу загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рококо Віол», проведених 12.12.2021 р.
На загальних зборах 12.12.2021 р. відповідно до п. 2 порядку денного вирішувалось питання про встановлення обов'язкового, щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку.
По другому питанню порядку денного за підсумками голосування (з урахуванням голосів, отриманих під час проведення письмового опитування): "за" - 103 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4741,51 кв. м (72,05% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень); "проти" - 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 59,04 кв. м (0,90% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень), вирішили: затвердити кошторис та обов'язковий, щомісячний внесок співвласників на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно запропонованого кошторису у розмірі: 7,50 гривень за 1 (один) квадратний метр загальної площі приміщення (будь-якого типу), яке перебуває у власності співвласників. Встановили, що обов'язковий, щомісячний внесок співвласників на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку не включає оплату на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів. Затвердити строк оплати обов'язкового, щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, за який проводиться оплата. Встановлено, що перший місяць, за який буде проводитись оплата є січень 2022 року. З метою забезпечення безперебійного утримання будинку та прибудинкової території, рекомендувати співвласникам здійснити першу оплату внеску на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку за січень та лютий 2022 року. Рішення прийнято.
11.05.2024 р. ОСОБА_1 став власником 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рококо Віол» з другого питання порядку денного протоколу № 2 від 12.12.2021 р. "Про встановлення обов'язкового щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку", на думку позивача, підлягає визнанню недійсними, оскільки при скликанні зборів було порушено вимоги Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», зокрема, співвласники не були повідомлені про дату та місце проведення цих загальних зборів, що призвело до порушення їх суб'єктивних прав та інтересів, оспорюване рішення загальних зборів не оприлюднювалося, чим було порушено право співласників на отримання в установленому порядку інформації про діяльність об'єднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як передбачено ч. 1 ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
У відповідності до п. 5.2 статуту повідомлення про проведення загальних зборів співвласників об'єднання здійснюється шляхом розміщення відповідного оголошення в місцях, у яких забезпечується ознайомлення з ним співвласників (на дошках оголошень біля входу в під'їзд, тощо). Повідомлення оприлюднюється не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів співвласників об'єднання, а щодо позачергових загальних зборів співвласників об'єднання - не пізніше ніж за 4 дні. У повідомленні про проведення загальних зборів співвласників об'єднання зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення.
Разом з цим, порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Отже неповідомлення або неналежне повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів, не є безумовною підставою для визнання таких зборів недійсними.
Важливим, у даному випадку, є саме проведення таких зборів за відсутності кворуму.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 р. у справі № 924/1146/21, та від 26.10.2022 р. у справі № 916/1010/21.
Відповідно до ч. ч. 12, 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
У відповідності до п. 5.5 статуту кожен співвласник має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Довіреність власника на право участі та голосування на загальних зборах співвласників об'єднання може бути посвідчена нотаріально або головою правління або заступником голови правління, в разі відсутності голови правління або неможливості виконувати останнім своїх обов'язків. Одна і та сама особа може бути представником будь-якої кількості власників приміщень об'єднання і має кількість голосів, що дорівнює кількості голосів власників, від імені яких вона бере участь у загальних зборах співвласників об'єднання на підставі довіреностей.
Згідно з п. 5.3 статуту загальні збори співвласників об'єднання правочинні, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості всіх співвласників об'єднання. Рішення загальних зборів співвласників об'єднання приймаються, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості всіх співвласників об'єднання.
За п. 5.6 статуту рішення загальних зборів співвласників об'єднання приймаються відкритим голосуванням, рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано більше половини від загальної кількості голосів у будинку.
Відповідно до п. 5.7 статуту питання, з яких рішення приймаються виключно загальними зборами співвласників об'єднання є, зокрема, затвердження кошторису об'єднання, балансу та річного звіту; визначення розміру внесків та платежів співвласників.
У відповідності до п. 5.8 статуту рішення загальних зборів співвласників об'єднання можуть прийматись шляхом письмового опитування.
Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площу квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (постанова Верховного Суду від 16.01.2025 р. у справі № 916/1126/24).
Конец формы
До того ж, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень об'єднання співвласників багатоквартирного будинку з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку».
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 р. у справі № 904/1711/22.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена об'єднання співвласників багатоквартирного будинку можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.
Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (позивача).
Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена об'єднання співвласників багатоквартирного будинку для його співставлення з інтересами інших членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 р. у справі № 927/546/18, від 28.01.2021 р. у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 р. у справі № 916/2506/20, від 07.06.2023 р. у справі № 916/211/22.
Отже позивач, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати порушення його прав і законних інтересів (в чому вони проявились) яким чином у разі задоволення поданого позову буде відновлено порушене право з урахуванням встановлених судом обставин справи.
Відтак, для правильного вирішення цього спору суду необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів), чи мало місце порушення будь-яких прав позивача (порядок скликання та проведення загальних зборів та підрахунку голосів), які саме права та інтереси позивача порушені відповідачем, яке право чи інтерес позивача порушено і які наслідки порушення прав позивача відповідачем.
В свою чергу, при вирішенні справи судом також враховується необхідність дотримання балансу між приватним інтересом позивача та інтересами інших членів кооперативу.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судових захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких у разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.
Відповідних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 08.10.2019 р. у справі № 916/2084/17, від 22.10.2019 р. у справі № 923/876/16 та від 03.12.2019 р. у справі № 904/10956/16, а також Верховний Суд у постановах від 27.05.2020 р. у справі № 927/813/19, від 18.06.2020 р. у справі № 922/1393/19, від 04.08.2020 р. у справі № 910/10764/19 та від 23.12.2020 р. у справі № 926/4729/16.
Вбачається, що усі питання, які були прийняті на загальних зборах, були пов'язані із метою діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол" та спрямовані на виконання його цілей та завдань, тобто відповідали інтересам його членів, які об'єдналися для задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб.
Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.09.2023 р. у справі № 908/3383/21.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України, тому до цих рішень не можуть застосовуватися положення ст. ст. 203, 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст. ст. 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 41, 42 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 15 Закону України "Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 6 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства»);
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»);
- відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю (ч. 6 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»);
- відсутність протоколу загальних зборів акціонерного товариства, підписаного головою і секретарем зборів (ст. 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
За ч. 3 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
У відповідності до з ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивач став співвласником Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рококо Віола» після проведення 12.12.2021 р. оспорюваних загальних зборів, тому були відсутні правові підстави повідомляти про їх проведення позивача.
Наявність у позивача довіреності власника квартири щодо права представляти інтереси власника в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Рококо Віола» не свідчить про те, що представник власника квартири має повідомлятися про проведення загальних зборів.
Також позивач не довів, які конкретні (а не загальні, абстрактні) його права та/або інтереси, як співвласника багатоквартирного будинку були порушені оспорюваним рішенням з другого питання порядку денного протоколу № 2 від 12.12.2021 р. загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол" "Про встановлення обов'язкового щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку", на захист яких прав та/або інтересів позивача був поданий позов у цій справі, як і не довів як впливає прийняте спірне рішення на права та/або законні інтереси позивача, чи порушують їх прямо, а не опосередковано, тобто не довів існування безпосереднього зв'язку між наведеними позивачем порушеннями його прав та/або інтересів та прийнятими органами управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку оскаржуваним ним рішенням; не зазначив, які саме негативні наслідки для прав та/або законних інтересів позивача має спірне рішення загальних зборів.
Оцінюючи ефективність обраного позивачем способу захисту його права, не зрозуміло основну мету подання позивачем позову, що саме прагне досягти позивач, звернувшись до суду з даним позовом і яке саме право та/або інтерес прагне захистити позивач, не зрозуміло яке становище, що існувало до порушення прав та/або інтересів позивача, він прагне відновити та як призведе задоволення позовних вимог у цій справі до відновлення порушених прав та/або інтересів позивача, як і не зрозуміло яким чином визнання недійсним рішення з другого питання порядку денного протоколу № 2 від 12.12.2021 р. загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол" "Про встановлення обов'язкового щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку" відновить права та законні інтереси позивача як співвласника багатоквартирного будинку.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання недійсним рішення з другого питання порядку денного протоколу № 2 від 12.12.2021 р. загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рококо Віол" "Про встановлення обов'язкового щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку" є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 р. у справі № 911/551/25 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правильним вирішенням справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2025 р. у справі № 911/551/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29.04.2026 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко