вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" квітня 2026 р. Справа№ 910/12956/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Кропивної Л.В.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;
за участю представників сторін:
від позивача: Півень Д.О.;
від відповідача: Борисенко А.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025
у справі №910/12956/25 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр"
до Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України"
про визнання одностороннього правочину недійсним та зобов'язання вчинити дії, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної установи "Центр обслуговування підрозділів міністерства внутрішніх справ України" про визнання одностороннього правочину (повідомлення про розірвання державного контракту від 06.10.2025) недійсним та зобов'язання прийняти товар згідно специфікації.
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю у відповідача правових підстав для відмови від прийняття поставленого товару та розірвання в односторонньому порядку державного контракту.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Господарський суд міста Києва рішенням від 09.12.2025 у справі №910/12956/25 у задоволенні позову відмовив.
В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що доданими до позовної заяви доказами фактично підтверджено поза розумним сумнівом наявність у відповідача права відмовитись від прийняття виконання зобов'язань позивача за договором №516 від 30.06.2025 у зв'язку з простроченням поставки.
При цьому суд першої інстанції вказав, що факт початку перебігу строку гарантійних зобов'язань виробника більш як за рік до здійснення поставки відповідачу та факт звернення до служби підтримки виробника з претензіями щодо недоліків роботи обладнання поза розумним сумнівом доводить факт вживаності поставленого позивачем обладнання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/12956/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- судом проігноровано той факт, що в предмет доказування у даній справі входили не лише перевірка і доведення позивачем поставки ним нового товару, а й взагалі правомірність дій відповідача під час не прийняття товару у день його поставки, чи вжив відповідач усіх необхідних від нього дій для перевірки обладнання умовам Договору;
- інформація отримана від виробника, яка міститься у наданій копії електронного листа, не є офіційною відповіддю виробника, отриманим у встановленому законом порядку;
- зауваження виробника Dell у листі про інцидент в роботі Товару не свідчить беззаперечно про те, що товар був у використанні та його не новизну;
- позивач надав суду первинні документи, яким підтвердив весь ланцюг закупівлі та придбання Товару після укладення Державного контракту з Відповідачем;
- суд 1-ї інстанції переклав обов'язок по перевірці і доведенню належної якості обладнання на Позивача;
- більшість вимог відповідача стосується гарантійного обслуговування обладнання та повинна була виконана позивачем вже після прийняття товару відповідачем;
- з листа Відповідача від 06.10.2025 про одностороннє розірвання договору та із заяв по суті спору, поданих до суду, відповідач прийняв рішення про одностороннє розірвання Договору відповідно до п. 7.1. Договору саме через не відповідність товару умовам договору та не проведення позивачем заміни Товару на відповідний протягом 3-х робочих днів з моменту складення Акту про недоліки Товару, а не через прострочення його поставки;
- прострочення поставки на 11 календарних днів не може вважатись значним простроченням виконання зобов'язання позивачем і розцінюватись як грубе порушення умов Договору і як наслідок бути самостійною підставою для розірвання Договору в односторонньому порядку;
- якщо суд під час підготовчого засідання дійшов висновку, що у предмет доказування у даній справі входи питання «новизни» чи «невживаності» поставлено обладнання для чого необхідні спеціальні знання, без яких неможливо встановити вказані обставини, суд мав право та міг самостійно призначити у справі комп'ютерно-технічну експертизу. Натомість цього зроблено не було, що є порушенням вимог ст. 99 ГПК України та свідчить про неповне та не належне з'ясування усіх обставин справи та встановлення істини у справі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтаюр» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/12956/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 17.02.2026.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/12956/25 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/12956/25 та призначено до розгляду на 21.04.2026.
У зв'язку із перебуванням судді Руденко М.А. у період з 15.04.2026 по 28.04.2026 у довготривалому відрядженні, а також у відпустці з 29.04.2026 по 01.05.2026, з урахуванням щільності графіка призначених судових засідань та відсутності в межах установлених процесуальним законом строків вільних дат для призначення розгляду справи, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справи, на підставі службової записки головуючої судді розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/12956/25.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/12956/25 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.
Ухвалою суду від 20.04.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/12956/25.
Правові позиції учасників справи
23.01.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог відповідача, просив рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
30.06.2025 між Державною установою "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" (покупець) та ТОВ «АЛТАЮР» (продавець) укладено державний контракт, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю з дотриманням вимог сервери код за ДК 021:2015 - 48820000-2 (полиця розширення для системи зберігання даних) (далі - Товар), а покупець зобов'язався прийняти належної якості товар та оплатити його вартість.
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 Договору, найменування, кількість та вартість Товару визначено у Специфікації на Товар (Додаток 1 до Договору), яка є його невід'ємною частиною. Якість, комплектність Товару повинна відповідати технічній документації на Товар, а у разі потреби Сторони підписують технічну специфікацію на кожну окрему партію Товару.
Ціна Договору становить 5 101 200 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 850 200 грн 00 коп. (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 4.5 Договору у разі виявлення за результатами візуального контролю під час приймання Товару його невідповідності вимогам даного Договору щодо найменування, технічних характеристик, якості тощо, Сторони складають відповідний Акт про недоліки Товару у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін, в якому зазначається перелік невідповідностей.
У випадку відмови Постачальника підписати Акт про недоліки Товару, в ньому робиться про це відповідний запис. У такому випадку Акт про недоліки Товару засвідчується підписами не менше ніж двох працівників Покупця і за таких умов вважається складеним належним чином.
При цьому Постачальник зобов'язується власними силами та за власний рахунок замінити невідповідний Товар на відповідний або допоставити (доукомплектувати) його протягом 3 (трьох) робочих днів з дати складання такого Акта про недоліки Товару.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється автотранспортом Постачальника за його рахунок на склад Покупця за адресою: м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10 до 19 вересня 2025 року.
Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам) (п. 5.2 Договору).
ТОВ «АЛТАЮР» листом № 730-2025 від 12.09.2025 повідомив щодо підтвердження готовності прийняття обладнання та повідомлення про дату, час, адресу доставки та контактні дані особи, відповідальної за приймання обладнання.
Листом від 15.09.2025 № 2513/30-2025 відповідач повідомив Постачальника про готовність прийняття Товару відповідно до умов Договору, а саме 19.09.2025, а також з метою визнання якості обладнання, що постачається звернувся з прохання надати серійні номери (Service Tag).
В подальшому, відповідач звернувся до Позивача 19.09.2025, 24.09.2025 з відповідними листами № 2581/30-2025, № 2606/30-2025 щодо поставки Товару та повідомив про відповідальність за порушення строків поставки відповідно до вимог Договору.
Позивач листом від 29.09.2025 № 830-2025 повідомив відповідача про готовність здійснити поставку товару.
Як вказує позивач, директором позивача 30.09.2025 здійснено особисто поставку товару на склад відповідача за вказаною в договорі адресою для відвантаження товару.
Проте, 30.09.2025 під час здійснення поставки представниками відповідача товар не було прийнято через виявлені недоліки та невідповідність Товару умовам Договору, про що було складено Акт про недоліки Товару (далі - Акт).
У вказаному акті зазначено, що полиця розширення для системи зберігання даних типу 1 модель Dell EMC ME424 в кількості 1 шт. та полиця розширення для системи зберігання даних типу 2 модель Dell EMC ME424 в кількості 1 шт. на суму 5 101 200 грн 00 коп. була поставлена з ознаками невідповідності умовам Договору щодо якості, а саме:
- пристрої не відображаються на сайті підтримки Dell;
- товар зареєстрований у виробника за іншим власником;
- за однією з полиць 03.12.2024 було звернення до служби підтримки виробника;
- гарантія виробника на обладнання розпочалась 20.09.2024.
Позивачем направлено відповідачу лист-відповідь від 03.10.2025 № 35-2025 до Акту про недоліки Товару від 30.09.2025, в якому останній виклав свої заперечення проти складеного акту, на який відповідачем направлено позивачу відповідний лист від 06.10.2025 № 2741/30-2025 щодо обґрунтованості відмови у прийнятті товару.
Також відповідачем було направлено на адресу позивача лист від 06.10.2025 № 2735/30-2025 про дострокове розірвання договору у зв'язку з невиконанням (порушенням) постачальником зобов'язань, передбачених Договором.
Вважаючи відповідні дії відповідача щодо відмови від прийняття Товару у день поставки 30.09.2025 та одностороннє розірвання Договору шляхом направлення повідомлення від 06.10.2025 неправомірними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною першою статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Відповідно до частини першої статті 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Так, за умовами договору, згідно специфікації, позивач зобов'язався поставити відповідачу наступний товар: Полиця розширення для системи зберігання даних типу 1, модель DELL EMC ME424 - 1(одна) шт., вартістю 4 831 200,00 грн; Полиця розширення для системи зберігання даних типу 2, модель DELL EMC ME424 - 1(одна) шт., вартістю 270 000,00 грн.
За змістом частини першої статті 662 та статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Згідно приписів ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Відповідно до п. 1.3. договору якість, комплектність товару повинна відповідати технічній документації на товар, а у разі потреби сторони підписують технічну специфікацію на кожну окрему партію товару.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що контроль за якістю (комплектністю) Товару та його приймання здійснюється Покупцем.
Згідно п. 4.6 Договору неякісний Товар та/або Товар, що не відповідає умовам даного Договору, Покупцем не приймається і не оплачується.
Весь поставлений Товар повинен бути новим, в упаковці виробника. (п. 4.9 Договору).
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю Товар належної якості, кількості та комплектності в порядку та на умовах, передбачених Договором. Також Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару, якість, кількості та комплектності якого відповідає вимогам Договору.
Відповідно до п. 6.1 та п. 6.2 Договору, гарантійний строк на Товар вказується Постачальником у видатковій накладній на Товар. Якщо гарантійний строк на Товар не вказаний Постачальником у видатковій накладній, то Сторони домовились, що гарантія становить 36 місяців з дати підписання Сторонами видаткової накладної. Гарантія якості Товару поширюється на всі його комплектуючі вироби і складові частини.
Згідно приписів ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Відповідно до п. 4.12 Договору покупець має право не прийняти у Постачальника Товар, який не відповідає за якістю державним стандартам, технічним умовам, вимогам нормативних актів щодо якості даного роду/виду Товару та/або умовам даного Договору, Постачальник зобов'язаний розпорядитись Товаром протягом трьох календарних днів з моменту одержання такого Товару Покупцем та вивести його зі складу Покупця за власний рахунок.
Згідно зі ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснення у випадках та в порядку, встановлених договором або цивільного законодавства.
Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок, перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
Відповідно до ч. 2 ст. 687 ЦК України, якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.
Обов'язок перевіряти кількість, асортимент, якість, комплектність, тару та (або) упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо) може бути покладений на продавця відповідно до договору купівлі-продажу, актів цивільного законодавства та нормативно-правових актів. У цьому разі продавець повинен на вимогу покупця надати йому докази проведення такої перевірки. Перевірка додержання умов договору купівлі-продажу щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах.
Тобто враховуючи вищенаведені норми Товар має відповідати вимогам також щодо якості Товару у відповідності до умов Договору, і тільки в цьому випадку вважається, що продавець належним чином виконав свій обов'язок щодо передачі Товару у власність покупця.
Так, у Акті про недоліки Товару від 30.09.2025, який був складений за участі представників позивача (із зауваженнями) та відповідача встановлено:
1. пристрої не відображаються у кабінеті організації (МВС) на сайті підтримки Dell;
2. з офіційної відповіді Dell стало відомо, що:
полиця розширення для системи зберігання даних, модель Dell EMC ME424 service tag. 9PRDP54 03 грудня 2024 року було звернення в Службу підтримки Dell для вирішення інциденту в роботі вказаного товару;
станом на сьогодні товар зареєстрований за іншим власником;
гарантія на поставлене обладнання розпочалася 20 вересня 2024 року строком на 3 роки, що може свідчити про те, що обладнання не є новим, а використовувалося раніше або було реалізоване раніше в інших каналах продажу. Обладнання зареєстроване на сторонню організацію (не Позивача), що унеможливлює повноцінне гарантійне обслуговування за умовами державного контракту.
Доводи позивача, що в акті не заначено жодного пункту договору, якому не відповідає поставлений товар, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені, оскільки умовами укладеного договору (зокрема пунктом 4.5) не встановлено обов'язок відповідача посилатись у випадку виявлення недоліків на певні норми договору або законодавства. Відповідач в акті має зазначити лише перелік невідповідностей, що зумовлює відображення лише фактичних обставин без їх юридичного обґрунтування.
При цьому, колегія суддів враховує, що згідно п. 1.3. договору комплектність товару повинна відповідати технічній документації на товар.
Так, однією вимог, передбаченою технічною специфікацією до товару, визначеною у додатку № 1 до договору, передбачено постійний моніторинг функціонування обладнання виробником товару.
В той же час, не відображення обладнання, яке постачається, у кабінеті організації (МВС) на сайті підтримки Dell, унеможливлює здійснення повноцінного сервісного обслуговування у межах офіційної підтримки виробника, що суперечить положенням технічної специфікації, зокрема вказані вище вимозі технічної документації на товар.
При цьому, колегія суддів також враховує, що згідно з технічною специфікацією (Додаток 1 до Договору), гарантійна підтримка повинна включати: «Гарантійна підтримка на апаратне і програмне забезпечення становить: 36 місяців, цілодобова підтримка 24х7, обслуговування на місці установки обладнання, постійний моніторинг функціонування обладнання виробником».
Водночас, із відповіді компанії Dell вбачається, що гарантія була активована до поставки товару позивачем відповідачу (починаючи з 20.09.2024), а товар вже був зареєстрований в системі DELL за іншим власником.
Доводи позивача, що у договорі відсутні умови, які передбачають початок відліку гарантії саме із моменту поставки товару, колегія суддів відхиляє, оскільки приписами ст. 676 ЦК України чітко встановлено, що гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві.
Також, як вбачається із наданої відповіді компанії Dell, спірний товар вже був зареєстрований в системі DELL за іншим власником, тоді як один з пристроїв - полиця розширення для системи зберігання Dell EMC ME424, Service Tag 9PRDP54 - вже був об'єктом звернення до служби підтримки Dell ще 3 грудня 2024 року, що свідчить про його попереднє використання.
У цьому контексті колегія суддів враховує приписи п 4.9. договору, які передбачають, що весь поставлений товар повинен бути новим.
Доводи апелянта про безпідставне врахування судом першої інстанції наведено вище електронного листа, оскільки він не є офіційною відповіддю виробника, отриманим у встановленому законом порядку, колегія суддів відхиляє, так як такий електронний лист був надісланий із офіційного домену Dell.com, тоді як відповідач належними та допустимими доказами не спростував відомості, зазначені у даному листі.
Зокрема, матеріали справи не містять доказів того, що позивач, як особа, яка згідно договору зобов'язалась поставити новий (невикористаний) товар належної якості, зверталась до виробника за офіційною інформацією щодо обставин, які стали підставою для не прийняття товару відповідачем.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).
Аналогічний стандарт доказування застосувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
А тому, у даному випадку надані відповідачем докази, які підтверджують наявність реєстрації обладнання (Товару) за іншим користувачем, наявність звернень до служби підтримки Dell до дати його фактичного постачання, а також дата початку гарантії, що передує даті поставки, є більш вірогідними на підтвердження факту поставки товару як такого, що вже був використаний іншими особами.
При цьому, посилання відповідача на те, що у випадку наявності питань щодо новизни чи невживаності поставленого товару суд першої інстанції міг призначити комп'ютерно-технічну експертизу колегія суддів відхиляє, оскільки у суді першої інстанції відповідач заявляв клопотання про призначення відповідної експертизи, проти призначення якої позивач заперечував.
В той же час, колегія суддів також не вбачає підстав для призначення експертизи з огляду на заявлений позов, оскільки у даному випадку відсутня необхідність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі, з огляду на подані сторонами докази.
Відповідно до статей 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
А тому, оскільки позивач, як продавець, неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором в частині поставки товару належної якості та такого, що відповідає характеристикам, передбачених договором, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач правомірно відмовився від прийняття відповідного товару, а тому підстав для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача прийняти товару колегія суддів не вбачає.
Стосовно вимоги про визнання недійсним одностороннього правочину (повідомлення про розірвання державного контракту від 06.10.2025).
За змістом положень частини третьої статті 202 ЦК України одностороння відмова від договору за загальним правилом кваліфікується як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спрямованим на виникнення юридичних наслідків цивільно-правового характеру.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).
У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782 ЦК України).
Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, необхідно кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 727/898/19, від 24.05.2023 у справі № 756/420/17, від 13.12.2023 у справі № 922/193/23, від 04.03.2025 у справі № 922/1290/24).
Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема, вчинення між сторонами односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови і коли ці правочини породжують відповідні правові наслідки щодо розірвання договору (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 465/5980/17).
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/17401/21 зазначено, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Відповідно до пункту 7.1 Договору передбачено право Покупця достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку у разі невиконання (порушення) зобов'язань Постачальником, передбачених цим Договором. Договір вважається розірваним Покупцем в односторонньому порядку з дати поштового відправлення письмового повідомлення про одностороннє розірвання Договору Покупцем. Неотримання Постачальником повідомлення про одностороннє розірвання Договору не є підставою для подальшого виконання Сторонами зобов'язань за Договором або укладання угод сторонами про розірвання Договору.
Також, згідно з пунктом 9.4 Договору, однією з умов припинення (розірвання) Договору є одностороннє розірвання Договору Покупцем.
Тобто, договором передбачено право відповідача розірвати договір в односторонньому порядку у випадку порушення своїх зобов'язань позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач скористався своїм правом, наданим договором, та розірвав договір поставки у зв'язку із порушенням постачальником взятих на себе зобов'язань в частині поставки товару неналежної якості, які були встановлені вище.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції умови договору передбачали право покупця на розірвання договору у випадку будь-якого порушення (невиконання) зобов'язань постачальником, зокрема, і у випадку поставки товару із порушенням строку.
А тому, з цих підстав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним одностороннього правочину - повідомлення про розірвання державного контракту від 06.10.2025.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/12956/25 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/12956/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/12956/25 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені за подачу апеляційної скарги, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/12956/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повна постанова складена 29.04.2026
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Л.В. Кропивна
Є.Ю. Пономаренко