Справа № 638/8883/26
Провадження № 2-з/638/101/26
Іменем України
29 квітня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Смирнов В.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову, -
ОСОБА_1 , через представника - адвоката Паркулаб Андрія Володимировича звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з заявою про забезпечення позову, у якому просить вжити заходів забезпечення майбутнього позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22 квітня 2026 року, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ), а саме:
- земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:014:0016, площею 0,057 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2769152163101, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:014:0015, площею 0,0204 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2769148463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;
- житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2450675163101;
Накласти арешт на транспортний засіб, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), - автомобіль Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_2 ; установити Заявниці ОСОБА_1 десятиденний строк для подання позовної заяви, відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України.
Заява обґрунтована тим, що 22 квітня 2026 року о 10 год. 50 хв. за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 230, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій і власник - ОСОБА_2 ; автомобіля Porsche Cayenne S Coupe, державний номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4 , що на праві власності належить Заявниці. Згідно зі схемою місця ДТП, складеною інспектором роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області, та письмовими поясненнями учасників пригоди, Відповідач припаркував керований ним автомобіль Renault Trafic, після чого транспортний засіб самовільно розпочав рух (покотився назад), унаслідок чого було вчинено наїзд на автомобіль Заявниці, що не рухався. У власноручному поясненні від 22.04.2026 Відповідач підтвердив зазначені обставини та визнав факт вчинення ДТП і свою вину у його вчиненні. Причиною ДТП стало грубе порушення Відповідачем вимог п. 15.12 Правил дорожнього руху України, згідно з яким водій, залишаючи транспортний засіб, зобов'язаний вжити заходів для запобігання самовільному рухові транспортного засобу. Унаслідок ДТП автомобілю Заявниці завдано значних механічних пошкоджень, зокрема: розбито ліву світлодіодну блок-фару (PDLS); пошкоджено передній бампер; пошкоджено переднє ліве крило; пошкоджено спойлер передній нижній лівий; інтеркулер лівий; кронштейн лівої фари; пластини бампера, решітку та інші деталі передньої лівої частини кузова. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Заявниці та пов'язаних робіт документально підтверджена документами офіційного дилера Porsche на території України - ПП "Престиж Автомоторс" (Порше Центр Харків, ЄДРПОУ 32436962): - Рахунок на оплату № 294 від 22.04.2026 на загальну суму 678 930,00 грн (у т.ч. ПДВ - 113 155,00 грн) - вартість запасних частин (23 найменування) та робіт з їх встановлення; - Акт виконаних робіт № 357 від 23.04.2026 на суму 13 500,00 грн (у т.ч. ПДВ - 2 250,00 грн) - роботи з дефектовки автомобіля після ДТП. Заявниця має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі щонайменше 692 430,00 грн (з можливим збільшенням за результатами експертизи), завданої пошкодженням автомобіля Porsche Cayenne S Coupe, державний номерний знак НОМЕР_3 , у результаті ДТП 22.04.2026, а також сум судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Подія 22.04.2026, що стала підставою для майбутнього позову, не є поодиноким ексцесом у поведінці Відповідача, а вкладається у виразну систему протиправних і недобропорядних діянь, що свідчить про стійку схильність Відповідача нехтувати нормами закону, у тому числі у сфері, безпосередньо пов'язаній з експлуатацією транспортних засобів та відшкодуванням завданої ним шкоди. Крім того, за даними Централізованої бази даних МТСБУ станом на дату ДТП (22.04.2026) чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо ОСОБА_2 та/або транспортного засобу Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_2 , - відсутній. Зазначена обставина позбавляє Заявницю можливості отримати відшкодування через страховий механізм - тобто єдиним реальним джерелом виконання майбутнього судового рішення є особисте майно Відповідача. Також Відповідач працює без офіційного працевлаштування. З метою забезпечення майбутнього виконання судового рішення Заявниця просить накласти арешт на вказане нерухоме майно та транспортний засіб Відповідача у межах попередньо визначеної суми позовних вимог - 692 430,00 грн. Водночас вказує, що Сукупна вартість нерухомого та рухомого майна, на яке просить накласти арешт Заявниця, становить приблизно 2 024 300,00 грн. Необхідність арешту усіх зазначених об'єктів, а не одного з них обгрунтована тим, що жодна з двох земельних ділянок окремо не покриває суми позову (325 800 грн і 116 600 грн при сумі вимог 692 430 грн), а разом вони також становлять лише 442 400 грн, тобто нижче за мінімальний розмір шкоди; (б) орієнтовна ринкова вартість автомобіля Renault Trafic близька до суми позову, проте жодним чином не гарантує її покриття: фактична технічна справність конкретного автомобіля Відповідача на дату можливої реалізації невідома; рухоме майно об'єктивно схильне до швидкої амортизації та ризику пошкодження, утрати, прихованого відчуження; ціни реалізації транспортних засобів в межах виконавчого провадження на спеціалізованих електронних торгах, як правило, суттєво нижчі за ринкові котирування; житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 (оціночна вартість 922 900 грн) сам по собі за номінальною вартістю перевищує суму вимог, проте: реалізація житлового нерухомого майна у виконавчому провадженні триває тривалий час і може не відбутися взагалі (у тому числі у зв'язку з дією мораторіїв та спеціальних обмежень, запроваджених в умовах воєнного стану); на об'єкт у реєстрі є історичний запис про обтяження/іпотеку, що потенційно може ускладнити реалізацію; розмір позовних вимог може бути збільшено за результатами експертизи (УТВ, приховані дефекти), внаслідок чого "впритул" обраний обсяг арешту виявиться недостатнім. На думку заявниці, одночасне накладення арешту на усі зазначені об'єкти є мінімально достатнім набором заходів забезпечення для реального гарантування виконання майбутнього рішення суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 27.04.2026 справу передано судді В.А. Смирнову.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Розглянувши заяву про забезпечення позову з доданими до неї матеріалами, суд прийшов до наступного.
22.04.2026 сталася ДТП за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 230 за участю автомобіля Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій і власник - ОСОБА_2 ; автомобіля Porsche Cayenne S Coupe, державний номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується схемою місця ДТП від 22.04.2026, складеною інспектором УПП в Харківській області ДПП України.
Відповідно до Рахунок на оплату № 294 від 22.04.2026 ПП «Престиж Автомоторс» загальна вартість обслуговування на СТО та придбання запчастин становить 678 930,00 грн.
Згідно з Актом виконаних робіт № 357 від 23.04.2026 ПП «Престиж Автомоторс» загальна вартість «дектовка автомобіля після ДТП» склала 13 500,00 грн.
Відповідно до листа РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 24.04.2026 № 31/32/13-9300-2026 згідно з даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, щодо зареєстрованого транспорту на ім'я ОСОБА_3 , останній є власником транспортного засобу RENAULT TRAFIC, 2017 року випуску, V двигуна - 1598, дата реєстрації - 03.03.2026.
Згідно з відомостей довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:014:0016, площею 0,057 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2769152163101, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:014:0015, площею 0,0204 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2769148463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2450675163101 є ОСОБА_2 .
У свою чергу, орієнтовна загальна вартість майна, на яку заявник просить накласти арешт складає 2 024 300 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно . При цьому вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретного випадку. Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 201/9686/23 (провадження № 61-18173св23).
Суд вважає обґрунтованим посилання позивача у заяві про забезпечення позову на те, що без застосування заходів забезпечення позову виконання майбутнього рішення суду про стягнення з відповідача завданої шкоди буде істотно ускладнене чи взагалі унеможливлене.
Разом з тим, згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду № 643/12369/19 від 19 лютого 2021 року арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
У даному випадку застосування судом заходу забезпечення позову у вигляді арешту на майно, на думку суду, буде непропорційним втручанням в права невизначеного кола осіб та повної заборони її використання, що фактично призведе до вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, а тому є неспівмірним заявленим позовним вимогам.
Зважаючи на те, що позов має майновий характер, між сторонами дійсно виник спір, зокрема, щодо стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі орієнтовно 692 430 грн (зазначена сума може бути збільшена за результатами експертизи), існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також обґрунтоване припущення щодо можливості відчуження майна на користь третіх осіб, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:014:0016, площею 0,057 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2769152163101, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:014:0015, площею 0,0204 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2769148463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2450675163101; транспортного засобу, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), - автомобіль Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Крім того, суд враховує, що щодо житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2450675163101 наявне обтяження заборона на нерухоме майно, а також реалізація житлового нерухомого майна у виконавчому провадженні триває тривалий час і може не відбутися взагалі (у тому числі у зв'язку з дією мораторіїв та спеціальних обмежень, запроваджених в умовах воєнного стану), що може ускладнити реалізацію такого.
У свою чергу, такий вид забезпечення позову, як арешт майна у вигляді заборони відчуження майна на переконання суду у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору та співмірний із заявленими позивачами вимогами, а невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно п.1 ч.13 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст.149-153,157,247,258-260,261,353 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна, що на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ), а саме:
- земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:014:0016, площею 0,057 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2769152163101, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:014:0015, площею 0,0204 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2769148463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;
- житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2450675163101;
Накласти арешт шляхом заборони відчуження транспортного засобу, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), - автомобіль Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_2 .
В іншій частині відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя В.А.Смирнов