Справа № 191/1255/25
Провадження № 2/638/1533/26
Іменем України
29 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Смирнова В.А.
за участі секретаря судового засідання - Євженко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», звернулося до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договору факторингу за договором позики № 6039913 зобов'язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 червня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заяво. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.
У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника, у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подав.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 29 квітня 2026 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує слухати справу за відсутності Відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
21.04.2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 6039913, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. Договору (345 днів) надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (5 000 грн) позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконанти зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
У заяві на отримання кредиту № 6039913 ОСОБА_1 вказав платіжну картку, на яку має бути перерахована сума кредиту: НОМЕР_1 .
Згідно з платіжним дорученням 128900858 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картку НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень. Призначення платежу: Кошти згідно договору 6039913.
28 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 28082024/2, відповідно до фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, старок виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників включаючи суму основного зобов'ання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до витягу з Рестру прав вимог до Договору факторингу № 28082024/2 від 28 серпня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6039913, в сумі 20 250,80 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 500,80 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 150 грн - сума заборгованості за комісією, 5 600 грн - сума заборгованості за неустойкою.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем заборгованість ОСОБА_1 складає: за кредитним договором № 6039913 становить 20 250,80 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 500,80 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 150 грн - сума заборгованості за комісією, 5 600 грн - сума заборгованості за неустойкою.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний підпис одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Положеннями ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 сформував висновок, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 6039913 шляхом підписання останього електронним підписом, чим підтвердив свою згоду на укладення договору та погодився з усіма його умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочину, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 1050 ЦК України).
Суд встановив, що первісний кредитор надав позику ОСОБА_1 шляхом перерахування на його рахунок суми кредиту, тобто виконали свої зобов'язання з надання коштів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Судом встановлено, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6039913, відповідно до договору факторингу, а тому, з дати відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» стало виключним та єдиним кредитором за вказаним договором позики.
З відомостей, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість: за кредитним договором № 6039913 сумі 20 250,80 грн.
Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання боржнику коштів у користування, однак в порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останньої перед позивачем утворилась заборгованість
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та надані позивачем відомості, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленої позивачем вимоги щодо стягнення заборгованості за договорами.
Водночас, суд встановив, що заборгованість відповідача складається, крім іншого, ще із заборгованості за неустойкою у розмірі 5 600 грн.
Щодо заборгованості за неустойкою
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.
Оскільки неустойка за кредитним договором нарахована у період дії воєнного стану, то відповідач звільняється від обов'язку її сплати на користь ТОВ «ЄАПБ».
Крім того, суд звертає увагу, що викладення Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором у період воєнного стану.
А тому, позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 5 600 грн не підлягають задоволення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 14 650,80 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 500,80 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 150 грн - сума заборгованості за комісією, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь ТОВ «ЄАПБ» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 190,66 грн. (3 028 грн. Х 72,35%).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитним договором № 6039913 в сумі 14 650 (чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят) гривень 80 копійок, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 500,80 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 150 грн - сума заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: м.Київ, вул.Симона Петлюри,30) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 190 (дві тисячі сто дев'яносто) гривень 66 копійок.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: м.Київ, вул.Симона Петлюри,30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя В.А. Смирнов