Справа №638/8885/26
Провадження № 2-н/638/2181/26
29 квітня 2026 року м.Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Теслікова І.І., розглянувши заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Цілиноградська» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла вказана заява.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що на балансі й обслуговуванні ОСББ «Цілиноградська» перебуває багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 . Станом на 24.04.2026 у боржника наявна заборгованість за договором від 05.01.2016 року № 217 «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території» за період з 01.12.2025 по 31.12.2025 в загальному розмірі 9 404.43 грн.
Суддя, ознайомившись з поданою заявою, долученими матеріалами, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За приписами п.4, 5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Між тим, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з боржника ОСОБА_1 заявником до заяви додано розрахунок заборгованості, складений головою правління ОСББ «Цілиноградська» Мрічко В.Д., згідно наданого розрахунку заборгованість за утримання будинків та споруд та прибудинкових територій - 404.43 грн. правовий супровід стягнення заборгованості з ЖКП - 9000,00 грн., теплопостачання - 492.53 грн, та загальну суму заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкової території - 9 896.96 грн., періодом заборгованості зазначений період з 01.12.2025 по 31.12.2025. Тобто, як вбачається із наданого розрахунку зазначена заборгованість виникла за один календарний місяць року - грудень 2025 року.
Умовами договору від 05.01.2016 року № 217 «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території» визначено, що розмір щомісячної плати споживача ОСОБА_1 за надані виконавцем ОСББ «Цілиноградська» послуги становить 182,28 грн., виходячи із затвердженого внеску/тарифу та норм по утриманню житлового фонду з розрахунку 9,80 грн. за 1 кв.м. загальної площі (п.1.2., 1.3. договору).
Вищевказаним договором не передбачена оплата споживачем ОСОБА_1 на користь ОСББ «Цілиноградська» за правовий супровід стягнення заборгованості з ЖКП.
Таким чином, заявником не надано суду документів на підтвердження виникнення у боржника заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території саме у заявленому розмірі. З огляду на викладене, правильність і безспірність розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги не підтверджена належними, допустимими та достатніми письмовими доказами.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя, відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За правилами пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
У судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника (пункт 6 частини 1 статті 168 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 167 ЦПК України розгляд справи в порядку наказного провадження проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Аналіз наведених приписів процесуального законодавства свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер
За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим зобов'язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
З вищевикладеного вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами.
Як вбачається зі змісту статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких також належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частини 1 цієї статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. З вищенаведеного можливо прийти до висновку, що стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу за укладеним між ОСББ «Цілиноградська». та АО «Архонт» про надання правничої допомоги суперечить самій суті наказного провадження.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Проте, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, виходячи із приписів статті 137 ЦПК України, у боржника відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, або погодження з такими вимогами, що суперечить вимогам частини 1 статті 12 ЦПК України.
Як вбачається зі змісту норм ЦПК України, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов'язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частини 3, 8 статті 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження.
Крім того, суд зауважує, що за результатами розгляду вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн не може бути видано судовий наказ, оскільки такі вимоги не входить до переліку вимог, визначених частини 1 статті 161 ЦПК України, за якими видається судовий наказ і про неможливість стягнення такого відшкодування у справі, яка розглянута за правилами наказного провадження.
Отже, з урахуванням тих обставин, що вимоги за якими видаються судові накази, мають бути безспірними, приймаючи до уваги, що ОСББ «Цілиноградська» до заяви про видачу судового наказу не додано документів, які підтверджують правильність та безспірність розрахунків заборгованості по кожній з наданих послуг, а суд позбавлений можливості самостійно визначити правильний розрахунок, із матеріалів заяви та доданих документів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суддя приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктів 1, 8 ч.1 ст.165 ЦПК України не є перешкодою для повторного звернення до суду з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 164, 165, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Цілиноградська» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Роз'яснити заявникові, що внесена сума судового збору не повертається, однак у разі пред'явлення позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.І.Теслікова