Справа №638/8337/26
Провадження № 2/638/7486/26
28 квітня 2026 року м.Харків
Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики,-
Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет», звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 10636.60 гривень, що складається з:
- заборгованості за договором позики №45584216 від 07.10.2025, укладеного між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у загальному розмірі 6599.60 гривень;
- заборгованості за договором позики №6723164 від 29.09.2025, укладеного між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у загальному розмірі 4037.00 гривень;
- сплачений судовий збір 2662.40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 гривень.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє, зокрема, наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Тобто, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. При цьому, об'єднані вимоги повинні випливати з одних тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на двох різних договорах, а отже заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення (оскільки виникають з двох різних кредитних договорів), ні поданими доказами (не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з двох правочинів). Кожна з позовних вимог є самостійною позовною вимогою (а не основною й похідною), за якими підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного окремого договору у відповідності до укладених умов.
Тобто в поданій позовній заяві фактично підлягають вирішенню два окремі спори між тими ж сторонами.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин між сторонами є два різні договори, кожен із яких, незважаючи на однакову правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, заявлені вимоги не є однорідними.
У правій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/2733/18, від 20.07.2020 у справі №910/7186/19, від 16.10.2020 у справі №910/7186/19, від 04.03.2021 у справі №903/515/20, зазначено, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення в сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, вимоги про стягнення заборгованості в конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Вказані обставини у сукупності свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, в зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню особі, що її подала, на підставі пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5, 6 статті 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору може бути повернена за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 - 261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя І.І.Теслікова