Справа №: 398/6613/25
Провадження №: 2-а/398/11/26
Іменем України
"24" квітня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
з участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5912801 від 11.10.2025 року, винесену поліцейським Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом Ісаєнком Р.Ю., про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Вирішити питання про розподіл судових витрат. Позовні вимоги мотивує тим, що згідно вказаної постанови 11.10.2025 року о 13:09 год. у м. Олександрія, просп. Соборний, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen E-Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , рухалася в крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушила вимоги п. 11 ПДР України, скоївши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Копію постанову було вручено позивачу в день її складення. Вважає постанову серії ЕНА №5912801 від 11.10.2025 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодного з правопорушень, зазначених в ч.2 ст.122 КУпАП не вчиняла. В оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину позивача у даному правопорушенні, а тому ця Постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 17.10.2025 року відкрито провадження по справі та призначено судовий розгляд справи.
19.11.2025 року Олександрійський РВПГУНП у Кіровоградській області надали суду відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського (а.с.18-19).
20.11.2025 року до суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області в якому зазначено, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. При накладенні стягнення поліцейським враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Тому вважають, що постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням правил чинного законодавства, стягнення застосоване в межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП. Просять у задоволенні позову відмовити.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час, місце та дату судового засідання повідомлена належним чином. Подала заяву, в якій просила позов задовольнити з підстав, викладених у ньому, та розглядати справу без її участі.
Згідно з ч.3 ст.205 КАС України, неявка учасника справи належним чином повідомленого про судове засідання не є перешкодою у розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.10.2025 року о 13:09 год. у м. Олександрія, просп. Соборний, поліцейським Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом Ісаєнком Р.Ю., було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5912801 від 11.10.2025 року. (а.с.4).
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Підставою для складання даної постанови стало те, що позивач в супереч вимог Правил дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом Volkswagen E-Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , рухалася в крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушила вимоги п. 11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, посилаючись на її необґрунтованість і неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи вимоги позову суд виходить з такого.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за порушення розташування транспортних засобів на проїзній частині.
Згідно з п.1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 11 ПДР передбачає, розташування транспортних засобів на дорозі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядкуорган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.\
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Частиною 2 статті 77КАС України встановлено, що В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Доведення «поза розумним сумнівом» означає, що позиція представлена суб'єктом владних повноважень, має бути доведена таким чином, щоб у «розумної (розсудливої) людини» не лишилося «розумного сумніву» що особа винна.
Обґрунтовуючи заперечення проти позову представник відповідача посилався виключно на норми чинного законодавства України. З відеозапису нагрудної бодікамери поліцейського, наданого Олександрійським РВП ГУНП в Кіровоградській області на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, вбачається, що поліцейський підійшов до автомобіля позивача, який стояв припаркований та почав пояснювати, що її зупинено через допущене нею порушення ПДР, оскільки вона рухалася в крайній лівій смузі при вільній крайній правій смузі. Разом з тим, доказів руху автомобілю під керуванням позивачки в крайній лівій смузі при вільній лівій смузі ані на вимогу позивачки, ані суду не надано.
Крім того, працівником поліції було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови, зокрема повідомивши позивачу причину зупинки, поліцейський одразу оголосив про прийняте рішення та накладення на водія адміністративного стягнення. На прохання позивача, з доказами вчинення нею адміністративного правопорушення її не ознайомили. Не надали позивачу можливості реалізувати свої права передбачені ст. 268 КУпАП.
Суду не надані докази, що працівником поліції позивачу роз'яснювались її права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, зокрема й право на отримання правничої допомоги, якими вона мала право скористатись, заявлення клопотань, надання пояснень. Порушення працівником поліції порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення, у тому числі й ненадання можливості реалізувати право особи про отриманняч правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а.
Відповідачем не подано будь-яких доказів, які б спростовували твердження позивача про порушення порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення.
Суд бере до уваги, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою яка може бути зацікавленою, а підтвердження зазначених фактів не знайшли свого підтвердження на відеозаписі, який було надано з нагрудного відео реєстратора поліцейського на якому було зафіксовано факт вказаного правопорушення. На думку суду ця обставина обґрунтовано ставить під сумнів надання доказів відповідачем щодо вчинення правопорушення позивачем.
Аналогічна правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року у справі №743/1128/17 та від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17.
Оскільки не доведена вина особи, на яку накладено адміністративне стягнення, то в силу принципу «поза розумним сумнівом» відповідач не довів правомірності своїх дій та рішень.
Отже, суб'єктом владних повноважень не доведено факту вчинення позивачем правопорушення. Враховуючи, що обов'язок доказування в даній справі покладено саме на відповідача, то суд дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченою ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.
У зв'язку із задоволенням позову, судові витрати у справі, які складаються із судового збору, в розмірі 605,60 грн., сплаченого позивачем при подачі позову, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України суд покладає на рахунок Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 242, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, буд. 41, код ЄДРПОУ 40108709) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії «ЕНА» №5912801 від 11 жовтня 2025 року, винесену поліцейським Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом Ісаєнком Р.Ю., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, буд. 41, код ЄДРПОУ 40108709).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 24 квітня 2026 року
Суддя Л.І. Стручкова