ЄУН 174/561/26
н/п 1-кс/174/165/2026
29 квітня 2026 року м. Вільногірськ
Слідчий суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12026041150000113 від 24.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Дніпропетровськ, громадянка України, освіта вища, розлучена, на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює на посаді головного спеціаліста Управління державної казначейської служби України у м.Вільногірську Дніпропетровської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України,-
Слідчий ОСОБА_4 , звернувся до суду із зазначеним клопотанням, яке погоджено з прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , вказуючи, що 24.04.2026 до ЄРДР внесені відомості за № 12026041150000113 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
28.04.2026 ОСОБА_5 , обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Вина ОСОБА_5 , у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами.
Беручи до уваги, зібрані по справі докази та наявні ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, є особою, яка безперешкодно може перетнути кордон. Тому, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, у останньої може виникнути намір переховуватися від органу досудового розслідування, суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому як додаткову обставину в підтвердження продовження існування ризику переховування, просить врахувати введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органу владу своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких особі, а також контроль за виконанням інших більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , клопотання підтримали, посилаючись на його законність та обґрунтованість з підстав викладених у письмовому клопотанні, просили його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_6 , заперечували з приводу заявленого клопотання, виходячи з того, що відсутні докази, які б підтверджували обґрунтованість пред'явленої їй підозри та застосування до неї запобіжного заходу.
ОСОБА_5 , свою причетність до скоєння кримінального правопорушення в якому підозрюється - заперечувала.
Вислухавши прокурора, слідчого, підозрювану та її захисника, дослідивши письмові матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити по наступним підставам.
Так, положеннями ст.131 КПК України регламентовано, що одним із видів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження є застосування запобіжних заходів.
Стаття 176 КПК України визначає, що до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно п.4 ч.1, ч.4 ст.176 КПК України, запобіжним заходом є домашній арешт. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.
Частиною 3 статті 176 КПК України, регламентовано, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
В свою чергу, у статті 177 КПК України законодавець визначив мету і підстави застосування запобіжних заходів. Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 24.04.2026 до ЄРДР внесені відомості за № 12026041150000113 в за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України (а.с.13).
28.04.2026 ОСОБА_5 , обґрунтовано повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України (а.с.192-195).
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 28.04.2026 та копіями документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого від 28.04.2026, висновком експерта № СЕ-19/104-25/37787-ТВ від 29.09.2025, висновком товарознавчої експертизи № 2915/25 від 17.11.2025, висновком судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/104-26/3178-БТ від 05.02.2026, висновком судово-економічної експертизи № СЕ-19/104-26/4572-ЕК від 12.02.2026
Слідчий суддя, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.367 КК України, враховує положення ст.ст. 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії досудового розслідування слідчий суддя не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, n. 34).
На думку слідчого судді, сукупність матеріалів досудового розслідування, які долучені до клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого їй кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність підозрюваної до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною.
В свою чергу, санкція ч. 1 ст.367 КК України, передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно ч.2 ст.181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В свою чергу, заявлене клопотання подане слідчим з порушенням вимог ст.181 КПК України, оскільки запобіжний захід у виді домашнього арешту, не може бути обраний до підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Крім того, слідчим взагалі необґрунтовано ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Будь-які обставини, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та суду, слідчим в клопотанні не наведено, та відповідно належних та допустимих доказів - не надано.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, з урахуванням даних про особу підозрюваної, яка має вищу освіту, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима та до кримінальної відповідальності не притягувалася, офіційно працює, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором не доведено мету та підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , а тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання.
При цьому слідчий суддя вважає за доцільне, зобов'язати підозрювану ОСОБА_5 , з'являтись за кожною вимогою до прокурора, слідчого та суду.
Керуючись ст.ст.176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_5 , з'являтись за кожною вимогою до прокурора, слідчого та суду.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя підпис ОСОБА_1