Справа № 461/1620/26
Провадження № 1-в/461/38/26
Іменем України
23.04.2026 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання засудженої ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу за вироком суду -
17.04.2026 засуджена ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу за вироком суду. В обгрунтування поданого клопотання зазначає, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.03.2026 її визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Засуджена стверджує, що на даний час не має можливості сплатити всю суму штрафу, тому просить суд розстрочити їй покарання у виді штрафу строком на 6 місяців.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання засудженої не заперечив. Окрім того, прокурор просив суд проводити розгляд справи без застосування засобів аудіо та відео фіксації судового засідання.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.
Відповідно до положень ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та кримінальної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї ж статті КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 КК України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне у зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.03.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Вказаний вирок суду набрав законної сили 02.04.2026.
Згідно з ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Порядок виконання покарання у виді штрафу регламентовано ст. 26 Кримінально-виконавчим кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Частиною 3 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи, суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
При цьому, у разі заявлення вимог про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, до клопотання мають бути додані відомості щодо наявності підстав для розстрочки штрафу засудженому, строк, на який повинен бути розстрочений штраф та якими сумами платежу повинна бути розстрочка виплати несплаченої суми штрафу.
Слід зазначити, що враховуючи положення ст. 53 КК України, ст. 26 КВК України та принципи кримінального судочинства, клопотання засудженої про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.
Розстрочка виплати штрафу можлива у випадку, якщо неможливість сплати штрафу обумовлена об'єктивними причинами: відсутністю роботи, заробітної плати, грошових заощаджень, інших прибутків, відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, якщо засуджений не ухиляється від сплати штрафу.
Тобто, для винесення рішення про розстрочку сплати штрафу, суд повинен встановити відповідні підстави, які б доводили бажання засудженої сплатити штраф та неможливість вчинити це одним платежем в силу тяжкого матеріального стану.
Разом з тим, у клопотанні відсутня будь-яка інформація про матеріальне становище засудженої, розмір її доходів, відомості про стан сім'ї тощо. Відповідні документи, які б підтверджували низьке матеріальне становище засудженої до клопотання також не додані.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу за вироком суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 53 КК України, ст. 26 КВК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд -
у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу за вироком суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1