Справа № 761/870/26
Провадження № 3/761/979/2026
30 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Литвин О.А. при секретарі - Кулініч Т.О. за участю прокурора Дяченка В.П., особи, відносно якої складений адміністративний протокол ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушену оперуповноваженим Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України старший лейтенант поліції Волошановським П.М.за протоколом № 1/2026 від 05 січня 2026 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого з адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_1 будучи колишнім водієм 7 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у м. Києві, як суб'єкт декларування припинив свою діяльність 22.08.2025, та несвоєчасно, без поважних причин, 06.10.2025 року подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (01.01.2025 - 22.08.2025), при звільненні, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, несвоєчасне подання діекларації пояснив відсутністю технічної можливості.
Прокурор у судовому засіданні просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 та прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дійшов наступних висновків.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Згідно з вимогами ст. 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речейі документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ч.3 ст. 38 КпАП України).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Вина ОСОБА_1 у порушенні Закону України "Про запобігання корупції" підтверджується зібраними доказами у справі у їх сукупності.
У відповідності до ч.1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення.
Так, ОСОБА_1 проходив службу з 12.06.2025 до 22.08.2025 на посаді водія 7 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у м. Києві.
14 січня 2019 року ОСОБА_1 склав Присягу працівника служби цивільного захисту.
Наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 07.08.2025 № 765, ОСОБА_1 було присвоєно спеціальне звання молодшого начальницького складу - майстер-сержант служби цивільного захисту.
Наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 21.08.2025 № 869-НК , ОСОБА_1 на підставі підпункту 9 пункту 176 (за згодою сторін) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу 22.08.2025 був звільнений зі служби.
У своїй діяльності, працівники ДСНС керуються постановою КМУ від 16.12.2015 № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій».
Так, у відповідності до п. 2 цього Положення, ДСНС у своїй діяльності, керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. У пп. 1 п. 5 Положення вказано, що ДСНС, з метою організації своєї діяльності, забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДСНС, її територіальних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери її управління.
Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. № 593) визначено, що склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий. Молодший начальницький склад - сержант служби цивільного захисту, майстер-сержант служби цивільного захисту, головний майстер-сержант служби цивільного захисту.
Згідно п. «д», п. 1, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», водій 7 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у м. Києві, майстер-сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Отже, ОСОБА_1 будучи суб'єктом декларування, має в обов'язковому, визначеному законом порядку подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно, до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, пп. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
У своїй діяльності, працівники ДСНС керуються постановою КМУ від 16.12.2015 № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій».
Так, у відповідності до п. 2 цього Положення, ДСНС у своїй діяльності, керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. У пп. 1 п. 5 Положення вказано, що ДСНС, з метою організації своєї діяльності, забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДСНС, її територіальних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери її управління.
Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. № 593) визначено, що склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий. Молодший начальницький склад - сержант служби цивільного захисту, майстер-сержант служби цивільного захисту, головний майстер-сержант служби цивільного захисту.
Згідно п. «д», п. 1, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», водій 7 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у м. Києві, майстер-сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Отже, ОСОБА_1 будучи суб'єктом декларування, має в обов'язковому, визначеному законом порядку подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно, до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, пп. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.
Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.
Втрата статусу суб'єкта декларування у зв'язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов'язує особу подавати декларацію будь-якого виду.
Водночас в абз. 1 п. 2 Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 539/21 від 20.08.2021 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1303/36925 від 06.10.2021, визначено, що припиненням діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є останній день виконання суб'єктом декларування зазначених функцій.
Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; частина 9 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства, що пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня офіційного опублікування. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Інші акти Національного агентства набирають чинності з дня їх прийняття, якщо самим актом не встановлено інший строк набрання ним чинності, але не раніше дня прийняття, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється дія таких актів, у встановленому Національним агентством порядку.
Процедуру заповнення та подання декларацій, передбаченою статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 23 липня 2021 року № 449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609 та аналогічного за змістом наказу НАЗК № 252/23 від 08.11.2023 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1965/41021 від 13.11.2023 року.
Відповідно до Порядку, декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі. Декларація подається незалежно від того, перебуває суб'єкт декларування в Україні чи за її межами.
Згідно Поряду, суб'єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.
Згідно листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.03.2017 року № 93-05/4886/17, дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» співпадає з фактичною датою подання суб'єктами декларування документів до Реєстру.
Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (01.01.2025 - 22.08.2025), подана ОСОБА_1 о 12 год. 39 хв. 06 жовтня 2025 року (яка є у відкритому публічному доступі на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції - https://public.nazk.gov.ua/documents/33fd68c1-ae65-4eb0-aff9-720a2b7f8931), тоді, коли повинен був подати вказану декларацію до 23 години 59 хвилини 21 вересня 2025 року включно, тобто вказана декларація подана несвоєчасно.
За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Будь-яких об'єктивних даних, щодо неможливості подання декларації в установлений законом строк, ОСОБА_1 не надав.
Доказів поважності причин неподання такої декларації ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, судом не встановлено.
Пояснення ОСОБА_1 з приводу відсутності технічної можливості не підтверджені жодними доказами.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Враховуючи дані про особу, яка притягуються до адміністративної відповідальності, те , що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Також слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 172-6 КУпАП,275-280,283-287 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Литвин О.А.