СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3734/26
ун. № 759/10889/26
24 квітня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024100090003444 від 06.12.2024 щодо ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України,
До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором, просив застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 1 150 207,69грн.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Існують ризики, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення, що передбаченого п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваної у зв'язку з тим, що остання не є відповідальною особою, а перебуваючи на волі вона зможе вчиняти нові злочини знаходячись у пошуках особистого збагачення, це вказує що такий м'який запобіжний захід не буде реалізовувати безпосередню мету запобіжного заходу і не забезпечить виконання підозрюваним покладених на неї обов'язків. Також до підозрюваного не може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв'язку з тим, що цей запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків. Як встановлено під час досудового розслідування ОСОБА_4 не має важелів впливу, міцних соціальних зв'язків, які б могли утримати її від переховування і подальшого вчинення злочинів.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрювана та її захисник заперечували щодо клопотання. Свою позицію обґрунтували тим, що підозра повідомлена ОСОБА_4 не обґрунтована. Також вважають, що порушена підслідність розслідування кримінального провадження, оскільки відсутні будь-які очевидні підстави для зміни підслідності та передачі матеріалів до Святошинського УП ГУНП у м. Києві. Вказані у клопотанні ризики не мають їх фактичного документального обґрунтування. Сама лише тяжкість покарання не може автоматично свідчити про наявність ризику переховування. ОСОБА_4 проживає у м. Києві, має сім'ю, тобто має сталі та міцні соціальні зв'язки. Щодо впливу на потерпілого, то зауважують, що потерпілим у кримінальному провадженні є юридична особа. ОСОБА_4 не працює у Інституті, а тому не має можливості впливу на потерпілого чи свідків, або вчинити інше кримінальне правопорушення. Розмір застави, про який просить сторона обвинувачення, є очевидно непомірним, враховуючи її майновий стан. Таким чином, захист просить у задоволенні клопотання відмовити, або обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку сторін провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу на момент розгляду відповідного клопотання.Таким чином, заперечення сторони захисту в частині необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри на даному етапі досудового розслідування, слідчим суддею відхиляються.
Щодо тверджень сторони захисту про порушення підслідності, то слідчий суддя звертає увагу, що згідно з вимогами ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Відповідно до ст.132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Отже, приймаючи до уваги, що органом досудового розслідування є Святошинське УП ГУНП у м. Києві, клопотання підлягає розгляду Святошинським районним судом м. Києва.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
16.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від слідства і суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. Оцінка такого ризику має проводитись разом із рядом інших факторів, які можуть або підтвердити існування такого ризику, або спростувати його.
Прокурором під час розгляду питання доцільності застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою було вказано про ризики, які існують на сьогоднішній день, однак, конкретних даних, які б могли бути досліджені слідчим суддею на можливість існування даних ризиків стосовно підозрюваної суду надано не було. Також прокурором не доведено, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе зпобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, а також її належну процесуальну поведінку, приходить до висновку про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим причетність підозрюваної до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку, а покладення на ОСОБА_4 низки процесуальних обов'язків, обмежень і заборон буде достатнім для уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 196, 369 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024100090003444 від 06.12.2024 щодо ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.06.2026 включно, заборонивши ОСОБА_4 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби.
Покласти на ОСОБА_4 строком до 16.06.2026, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора і суду на кожну вимогу;
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період з 22.00год. до 06.00 год наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням випадків необхідності перебування в укритті під час повітряної тривоги та необхідності отримання медичної допомоги;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області ( вул. Березняківська, 4-а, м. Київ, 02152) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на групу слідчий та прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1