Справа№751/9093/25
Провадження №2-а/751/33/26
27 квітня 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Деркача О.Г.,
секретаря судового засідання Курач В.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження,
ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1350 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 14.07.2025 року та закриття провадження у справі. Крім того, просив визнати поважними та поновити строк звернення до суду з даним позовом. (а.с.2-6)
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.07.2025 року відносно нього було винесено постанову №1350 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КупАП, в якій зазначено що він отримав повістку від 13.06.2025 №3889761 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 26.06.2025, але в порушення мобілізаційного законодавства, не виконав вимоги повістки та не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Вказує, що жодної повістки ані особисто ані засобами поштового зв'язку я не отримував, про час та місце розгляду адміністративної справи територіальний центр комплектування мені не повідомляв, про існування оскаржуваної постанови дізнався 16.10.2025 року, коли виявив, що його банківський рахунок заблоковано на підставі постанови державного виконавця з виконання постанови №1350 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 14.07.2025 року. Звертає увагу, що 22.06.2025 у своїй поштовій скринці знайшов повідомлення від Укрпошти про наявність у відділенні пошти листа від ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому 23.06.2025 року пішов до поштового відділення щоб його отримати, де його повідомили, що лист повернуто відправнику. В той же день, 23.06.2025 року особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення інформації з приводу вказаного листа, де йому було рекомендовано оформити відстрочку у зв'язку з наявністю 3-ї групи інвалідності, що він і зробив за допомогою працівників територіального центру, а також написав заяву для оформлення військового квитка належного зразку. Жодних повісток йому не вручалось, а усно повідомлено, щоб 01.07.2025 року з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримав готовий військово-обліковий документ, відповідно 01.07.2025 року ним було отримано військово-обліковий документ №040620231358641100062 з наявною відстрочкою на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.08.2025 року. Просить скасувати оскаржувану постанову, оскільки не допускав порушень вимог діючого законодавства. В адміністративному позові просить поновити строк подання позову про скасування постанови №1350 від 14.07.2025 року, оскільки про існування оскаржуваної постанови фактично дізнався 16.10.2025 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, про прийняте рішення відповідач його не повідомляв, при цьому жодних викликів про розгляд справи не отримував.
13.11.2025 року ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі за даним позовом у якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 .
17.12.2025 року на електронну адресу суду, від представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшов відзив на позовну заяву (з додатками), в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення обґрунтовані тим, що 13.06.2025 позивачу скеровано повістку за №3889761 від 13.06.2025 року про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 26.06.2025 року о 09:00 год. Згідно довідки Укрпошти про причини повернення від 22.06.2025 року повістка повертається у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, що відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу по мобілізації, в особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року являється належним оповіщенням про прибуття за викликом. Посилається, що згідно абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни в разі отримання повістки зобов'язані з'явитись у визначені строк та місце. Саме тому відносно позивача 09.07.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та 14.07.2025 року винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
19.12.2025 року, через систему «Електронний суд», від представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , надійшли додаткові пояснення у справі (з додатками), в яких просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав пред'явлення до неналежного відповідача, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_6 та не є юридичною особою, однак в той же час він є суб'єктом владних повноважень в розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАСУ. Зазначає, що протокол №1350 про адміністративне правопорушення від 09.07.2025 року складено уповноваженою особою, зі змістом протоколу позивач був ознайомлений, про дату, час та місце розгляду був повідомлений, другий примірник протоколу отримав, від надання пояснень відмовився.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, встановив наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560).
Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 62 Конституції України, визначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що 14.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова № 1350 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , отримав повістку від 13.06.2025 №388961 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 26.06.2025, але в порушення мобілізаційного законодавства, не виконав вимоги повістки та не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн. (а.с.17)
Підставою винесення оскаржуваної постанови є протокол №1350 про адміністративне правопорушення від 09.07.2025 року, в якому зазначено, що 09.07.2025 року о 21 год 00 хв було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме абз.1 ч.1 ст.22 (не з'явився за викликом, згідно повістки №3889761 від 13.06.2025 року, на прибуття о 09 год 00 хв 26.06.2025 року) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.
З протоколу №1350 про адміністративне правопорушення від 09.07.2025 року, вбачається, що позивач протокол підписав, від пояснень відмовився, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год 00 хв 14.07.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
01.07.2025 року позивач отримав військово-обліковий документ №040620231358641100062 з відстрочкою на підставі категорія осіб п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.08.2025 року. (а.с.10)
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1, 279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.1 ст. 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до абз.8 ч.3 ст. 22 Закону №3543-XII у разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до ст. 7, 9, 251 КУпАП, особа підлягає адміністративній відповідальності лише за наявності події і складу адміністративного правопорушення, що підтверджується належними та допустимими доказами.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу по повістці №3889761 від 13.06.2025 року, необхідно було з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 26.06.2025 року, при цьому, 01.07.2025 року він вже отримав військово-обліковий документ №040620231358641100062 з відстрочкою на підставі категорія осіб п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.08.2025 року, тобто на протязі семи днів, в межах строку визначеного абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач прибув і отримав військово-облікові документи, що свідчить про відсутність в його діях порушення мобілізаційного законодавства.
Таким чином, складання 09.07.2026 року протоколу №1350 про адміністративне правопорушення відносно позивача та винесення оскаржуваної постанови 14.07.2026 року є некоректним та недоречним.
Отже, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин та з порушенням вимог ст. 280 КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Під час розгляду справи суд враховує, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а).
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови №1350 по справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2025 року, винесену відносно ОСОБА_1 , за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
А тому, понесені позивачем судові витрати (а.с.1), підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження - задовольнити.
Скасувати постанову №1350 по справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_9 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 );
ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено 27.04.2026 року.
Суддя О.Г. Деркач