Справа № 740/423/26
Провадження № 2/740/987/26
28 квітня 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Хомінець Т. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
У січні 2026 року позивач подав до суду вказану позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 36 246,17 грн та судовий збір.
Позов мотивовано тим, що 23.08.2019 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001387472401, на підставі якого відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 15 000,00 грн, який пізніше збільшено до 20 000,00 грн. Унаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 узятих на себе зобов'язань за кредитним договором станом на 24.11.2025 виникла заборгованість у розмірі 36 246,17 грн, з яких: 19 959,64 грн - за кредитом; 16 286,53 грн - за процентами.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали суду про відкриття провадження в справі надіслано судом відповідачу за адресою, що вказана у позові (зареєстроване місцем проживання). До суду повернулися поштові конверти з рекомендованими повідомленнями без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позов та/або заяв/клопотань відповідач не подавав до суду.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та ухвалення судового рішення за наявними матеріалами - не встановлено.
Дослідивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.08.2019 ОСОБА_1 підписав заяву № 2001387472401 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписанням якої підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті pumb.ua, просив відкрити поточний рахунок на його ім'я та видати кредитну картку.
Згідно з умовами договору відповідач отримав кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 15 000,00 грн станом на 23.08.2019 на строк - 12 місяців. У подальшому розмір зазначеного кредитного ліміту поступово збільшено, а саме 10.12.2019 - до 20 000,00 грн, а потім зменшено 27.02.2022 - до 19 858,00 грн, згодом знову збільшено 03.03.2022 - до 20 000 грн, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, підписаного сторонами, стандартна процентна ставка та реальна річна процентна ставка становить 47,88 %.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2001387472401 від 23.08.2019 загальна сума грошових вимог позивача до відповідача станом на 24.11.2025 (включно) становить 36 246,17 грн, з яких: 19 959,64 грн - заборгованість за кредитом; 16 286,53 грн - заборгованість за процентами.
Позивач АТ «ПУМБ» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач у свою чергу не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 24.11.2025 (включно) заборгованість становить 36 246,17 грн, з яких: 19 959,64 грн - заборгованість за кредитом; 16 286,53 грн - заборгованість за процентами.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти та користувався ними, однак свої зобов'язання за договором не виконав, так як не здійснював платежів, достатніх для погашення кредиту, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 36 246,17 грн.
Будь-яких заперечень щодо розрахунку заборгованості позивача відповідачем не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення зазначеної у позові суми заборгованості з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи, що позовні вимоги судом задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 268, 272, 274, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (м. Київ, вул. Андріївська, 4; ЄДРПОУ 14282829) заборгованість у загальному розмірі 36 246 (тридцять шість тисяч двісті сорок шість) гривень 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (м. Київ, вул. Андріївська, 4; ЄДРПОУ 14282829) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко