Дата документу 27.04.2026Справа № 554/5881/26
Провадження № 1-кс/554/5714/2026
27 квітня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170000000169 від 21.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Слідча звернулася до суду із клопотанням про накладення арешту на майно. З поданого клопотання слідує, що у провадженні слідчих відділу СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12026170000000169 від 21.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 квітня 2026 року близько 05 год 00 хв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в житловій кімнаті за місцем свого проживання, облаштованій як кухня та ванна кімната, в будинку АДРЕСА_1 , діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин та ревнощів дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до свого малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи прямий умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті малолітнього ОСОБА_7 та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_7 та його безпорадний стан, підійшов до останнього зі спини, взявши зі столу кухонний ніж, умисно наніс ним один удар у ділянку спини. В результаті зазначених протиправних дій настала смерть потерпілого.
Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, підозрюваний взяв малолітнього ОСОБА_7 , занурив його у ванну із заздалегідь набраною водою, розташовану у цій же кімнаті, та наніс ще не менше двох ударів ножем у ділянку спини потерпілого.
Впевнившись, що малолітній ОСОБА_7 не подає ознак життя, з метою приховання слідів вчиненого кримінального правопорушення та уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 вирішив знищити тіло малолітнього потерпілого, спаливши його.
Для досягнення поставленої мети щодо знищення тіла малолітнього ОСОБА_7 підозрюваний помістив його в рюкзак меншого розміру, який у подальшому разом з каністрою з бензином та лопаткою помістив у рюкзак більшого розміру, вийшов з дому та вирушив до лісового масиву, що розташований на відстані близько 2 км від будинку.
Зайшовши у глиб лісового масиву, ОСОБА_5 викопав яму довжиною 60 см та глибиною до 30 см, помістив рюкзак з тілом малолітнього потерпілого до ями, облив бензином та підпалив. Після цього, засипав рештки тіла піском, поклав дерев'яну колоду та повернувся до місця свого проживання.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного вбивства малолітньої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
21.04.2026 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України затримано ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, 21.04.2026 в період часу з 18 год 46 хв. до 19 год. 00 хв. проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено:
-кофта (худі) чорного кольору, яка поміщена до сейф-пакету НПУ 7238138;
-флісова кофта помаранчевого кольору, яка поміщена до сейф-пакету НПУ WAR 1499705;
-штани джинсові темно-сірого кольору, які поміщено до сейф-пакету НПУ PSP 3105775;
-ботинки чорного кольору які поміщено до сейф-пакету НПУ PSP 3105788;
-пара шкарпеток чорного кольору, які поміщено до сейф-пакету НПУ WAR 1499118;
-запальничка із штрих-кодом 6972530820011, яку поміщено до сейф-пакету НПУ CRI 1237533;
-пара господарських рукавиць, які поміщено до сейф-пакету НПУ INZ 2039412.
Відповідно до постанови слідчого від 21.04.2026, вищезазначене майно визнано речовими доказами.
Слідчою зазначається, що у даному випадку є всі підстави вважати, що вищевказані вилучені речі є речовими доказами по кримінальному правопорушенню та являються тимчасово вилученим майном, тому необхідно вжити заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину.
Слідчою зазначається, що з огляду на викладене, для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення існує потреба накладення арешту на вилучені речові докази.
У судове засідання слідча не з'явилася, надала суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання просить задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказані речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя зауважує, що питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна входить до дискреційних повноважень органу досудового розслідування у визначених законодавством межах та відповідно до положень Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 , 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 12026170000000169 від 21.04.2026 арешт на вилучені 21.04.2026 речі під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-кофта (худі) чорного кольору, яка поміщена до сейф-пакету НПУ 7238138;
-флісова кофта помаранчевого кольору, яка поміщена до сейф-пакету НПУ WAR 1499705;
-штани джинсові темно-сірого кольору, які поміщено до сейф-пакету НПУ PSP 3105775;
-ботинки чорного кольору які поміщено до сейф-пакету НПУ PSP 3105788;
-пара шкарпеток чорного кольору, які поміщено до сейф-пакету НПУ WAR 1499118;
-запальничка із штрих-кодом 6972530820011, яку поміщено до сейф-пакету НПУ CRI 1237533;
-пара господарських рукавиць, які поміщено до сейф-пакету НПУ INZ 2039412.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1