Дата документу 24.04.2026Справа № 554/3902/26
Провадження № 3/554/568/2026
24 квітня 2026 року м.Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Троцька А.І., при секретарі - Гуренко Д.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого начальником відділення фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_1 ,
З протоколу про адміністративне правопорушення від 11 березня 2026 року №03/2026 слідує, що начальник фінансового відділення (головний бухгалтер) військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, в порушення приписів статей 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 47 КВК України, п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №597 від 17.04.2024 перебуваючи на території вказаної військової частини, що за адресою: АДРЕСА_1 , (точне місцезнаходження не зазначається з метою забезпечення безпеки), у період з 01.05.2024 по 19.02.2026 відрахування із суми додаткової грошової винагороди, військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (одноразового додаткового виду грошового забезпечення військовослужбовця), передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» на виконання вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.01.2024 у справі № 243/7399/23, відносно ОСОБА_2 , в розмірі 20 відсотків, не здійснював та як наслідок в дохід держави не відраховано грошових коштів на загальну суму 294 043 гривень 90 копійок. За вказані дії передбачена відповідальність ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до ст.268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що утримання 20% із додаткової (бойової) винагороди суперечить вимогам законодавства, оскільки: бойові виплати не входять до структури грошового забезпечення; мають спеціальний стимулюючий характер; вирок передбачає відрахування лише з грошового забезпечення; утримання суперечить принципу цільового використання бюджетних коштів.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, суд виходить з наступного.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КупАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та триває на даний час.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №35 від 01.02.2024 року слідує, що ОСОБА_1 з 01.02.2024 року приступив до виконання обов'язків за посадою начальника фінансового відділення (головного бухгалтера) військової частини НОМЕР_1 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №56 від 19.02.2026 року, ОСОБА_1 з 19.02.2024 року приступив до виконання обов'язків за посадою начальника відділення фінансового забезпечення (головного бухгалтера) військової частини НОМЕР_1 .
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.01.2024 року, який набрав законної сили 01.03.2024 року, солдата ОСОБА_3 суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 402 КК України, та призначив покарання у виді 2 років службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням із суми грошового забезпечення в дохід держави 20 %.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2024 № 597 прийнято до виконання вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.01.2024 року відносно військовослужбовця ОСОБА_3 .
Пунктом 2 вказаного наказу визначено начальнику фінансового відділення (головному бухгалтеру) здійснювати відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 в дохід держави 20 % на відповідні реквізити.
Згідно довідки №25/52/17-2604-2026 від 23.02.2026, за підписом начальника військової частини та начальника фінансового відділення, за період з травня 2024 року по лютий 2026 року ОСОБА_3 було нараховано додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, на загальну суму 1473183 гривень, без урахування зборів та податків.
Однак, у порушення ст. 47 КВК України, ст.ст. 9,11,16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ч.2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення НГУ та іншим особам, затвердженої наказом МВСУ від 15.03.2018 №200, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника фінансового відділення (головного бухгалтера) військової частини НОМЕР_1 , у період з 01.05.2024 по 19.02.2026 відрахування із суми одноразового додаткового виду грошового забезпечення військовослужбовця, не здійснював, що призвело до неналежного виконання вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.01.2024 та не відрахування в дохід держави грошових коштів на загальну суму 294043 гривні 90 копійок.
Таким чином, обставини вчинення правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями, довідками, вироком суду, витягами з наказів, функціональними обов'язками, службовою характеристикою,
Слід зазначити, що посилання ОСОБА_1 на те, що бойові виплати не входять до структури грошового забезпечення та мають спеціальний стимулюючий характер, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на таке.
Згідно ч.2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до п.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення НГУ та іншим особам, затвердженої наказом МВСУ від 15.03.2018 №200, до складу грошового забезпечення військовослужбовців (крім курсантів вищих військових навчальних закладів із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Крім того, згідно ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2026 року у справі № 243/7399/23 було відмовлено у задоволення клопотання командира військової частини НОМЕР_1 НГУ про роз'яснення судового рішення, а саме вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.01.2024 року відносно ОСОБА_3 .
Окрім іншого, вказана ухвала містить також посилання на п.2 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно якого грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП, та оставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу, його позитивну службову характеристику, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, вважаю за необхідне застосувати мінімальне адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23-24, 33-35, 40-1, ч. 2 ст. 172-15, 221, 251, 268, 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 діб.
Повний текст постанови виготовлено 27.04.2026 року.
Суддя Троцька А.І.