Справа №538/2404/25
Провадження по справі №2/538/305/26
13 квітня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання Андріяки О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа Друга лохвицька державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна сестра ОСОБА_2 . На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить право на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав дочці ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якої ОСОБА_2 прийняла, але своїх спадкових прав не оформила. Після звернення до Другої лохвицької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що він пропустив встановлений законодавством термін для подачі заяви про прийняття спадщини пісдя смерті ОСОБА_2 , також причиною відмови у прийнятті спадщини після померлої ОСОБА_2 зазначено відсутність документів, які підтверджують родинні відносини між ним та померлою. На даний час склалася ситуація, коли він є спадкоємцем за законом після померлої двоюрідної сестри, не має змоги скористатися своїм правом та отримати у спадок майно, право на яке належало померлій.
01.04.2026 року позивач та представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити повністю. Надали пояснення відповідно до заявлених вимог.
Представник відповідача Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, але надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги визнають.
Представник третьої особи Другої лохвицької державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, але надіслав клопотання про розгляд справи без участі нотаріуса.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
13.04.2026 року за відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши та давши оцінку доказам по справі, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна сестра позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 04.05.2022 року, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 97 (а.с.6).
Відповідно до довідки № 12.2-21/260 від 14.11.2025 року, виданої старостою Пісківського старостинського округу Миргородського району Полтавської області, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті за даною адресою зареєстрована одна (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить право на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав дочці ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якої ОСОБА_2 прийняла, але своїх спадкових прав не оформила.
Позивач звернувся до до Другої лохвицької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що він не прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї двоюрідної сестри ОСОБА_2 , а також його родинні відносини із спадкодавцем не доведені, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.11.2025 року № 397/02-31 (а.с.19).
Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
На запит суду, в.о. завідувача Другої лохвицької державної нотаріальної контори Г.Іщенко надала інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), відповідно до якої, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , спадкова справа не заведена, що підтверджується інформацією зі Спадкового реєстру. Заповіти від її імені не посвідчувалися (а.с.39-42).
Встановлення факту, що має юридичне значення потрібно позивачу для належного оформлення спадкового права на житловий будинок.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою сім'ї ОСОБА_7 , його дружини ОСОБА_8 . Разом з ними проживала їх дочка ОСОБА_9 . У ОСОБА_7 є рідний брат ОСОБА_10 . Коли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повмирали, залишилася їхня дочка ОСОБА_11 , яка дуже хворіла. За нею доглядав її брат ОСОБА_12 з його дружиною, возив її в лікарню. Коли ОСОБА_11 померла, то ОСОБА_13 з дружиною займалися її похованням. Пояснила, що у ОСОБА_11 була дочка ОСОБА_14 , але вона померла раніше ОСОБА_11 . Зазначила, що вся сім'я ОСОБА_15 поховані на кладовищі в с. Піски поряд. Пояснила, що ОСОБА_9 казала на ОСОБА_16 , що це її двоюрідний брат.
Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він є троюрідним братом ОСОБА_1 , який є двоюрідним братом ОСОБА_17 . У них були дружні стосунки, ОСОБА_9 часто приїздила в гості до ОСОБА_12 . Також пояснив, що ОСОБА_12 з дружиною їздили до ОСОБА_11 , їй допомагали. Коли вона захворіла, вони возили ОСОБА_18 до лікарні. Зазначив, що підтверджує той факт, що ОСОБА_12 та ОСОБА_9 є двоюрідними братом та сестрою, оскільки батько ОСОБА_19 , є рідним братом батька ОСОБА_20 , тобто вони є двоюрідними братом та сестрою.
У суду немає підстав ставити під сумнів показання свідків, які були допитані у судовому засіданні.
Отже, проаналізувавши всю сукупність письмових доказів по справі, суд приходить до висновку, що є підстави для встановлення юридичного факту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Разом з цим при розгляді спору між сторонами суд вважає, що заслуговують на увагу слідуючі норми законодавства.
Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.
З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як не порушують чиї-небуть права чи інтереси.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 76, 206, 247, 263-265, 315, 319 ЦПК України, ст. ст. 373, 328, 1216, 1225, 1264, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа Друга лохвицька державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Піски, Миргородського району, Полтавської області є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідної сестри ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок (літ. А-1) загальною площею 55,3 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, з допоміжними господарськими будівлями та спорудами - сарай з прибудовою (літ. Б,б), погріб (літ. б1), колодязь (№ 1), огорожа (№ 2), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право на який належало померлій після смерті ОСОБА_21 після якої ОСОБА_2 прийняла, але своїх спалкових прав не оформила.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області В.А. Бондарь