Справа №534/177/25
Провадження №2/534/75/25
Іменем України
28 квітня 2026 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Малюк М.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Савченко Я.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
інші учасники справи не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні під час розгляду по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів заяву представника відповідача - адвокатки Горностаєвої А.В. про відвід судді Малюк Марини Вікторівни,
установив:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою
1.1. Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області у складі головуючого судді Малюк М.В. розглядається означена цивільна справа.
1.2. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. 17.02.2025 судом постановлено ухвалу, якою відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
1.3. 20.03.2025 судом постановлено ухвалу про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
1.4. Судовий розгляд справи неодноразово відкладався за заявами учасників справи.
1.5. Продовження судового розгляду справи по суті призначено судом на 02.04.2026. Позивачка та її представник не з'явилися в судове засідання 02.04.2026.
1.6. У судовому засіданні 02.04.2026 на стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів, після вступного слова, під час дослідження письмових доказів, представником відповідача - адвокаткою Горностаєвою А.В., заявлене клопотання про надання часу для подання заяви про відвід головуючого. Строк клопотання обґрунтовувала тим, що підстави відводу стали відомі останній на цій стадії судового розгляду.
1.7. Протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представника відповідача, продовження судового розгляду справи відклав на 07.04.2026.
1.8. 07.04.2026 представником відповідача подано заяву про відвід судді Малюк М.В., яку заявниця мотивує наявністю обставин, що, на думку останньої, свідчать про упередженість та необ'єктивність судді при розгляді справи.
1.9. Основні доводи заявниці:
- суддя порушує закон і не виконує власні рішення, наприклад ухвалою суду від 14.05.2025 явку позивача визнано обов'язковою, але судове засідання 02.04.2026 проводиться без участі позивача;
- суддя перевищує повноваження та постійно допускає в судових засіданнях оціночні судження щодо професійних та особистих якостей адвоката, зобов'язує адвоката вчиняти певні дії, позбавила адвоката свободи слова, думки та права висловлювати свою позицію, тощо;
- «справа дуже складна за своїми обставинами, … для її вирішення потрібні знання закону… та чи по силам починаючому судді така справа?».
1.10. Згідно з вимогами частин 1-3 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
1.11. Оскільки заява про відвід подана заявницею до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання (див. пункти 1.7,1.8 цієї ухвали), питання про відвід судді вирішує суд, що розглядає справу.
1.12. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (частина 8 статті 40 ЦПК України).
1.13. З-за відсутності інформації стосовно повідомлення відповідача про засідання 07.04.2026, оскільки в заяві про відвід заявниця зачіпає права відповідача, зважаючи на право останнього бути заслуханим щодо заявленого відводу, судове засідання відкладене судом на іншу дату.
1.14. У судовому засіданні 27.04.2024 заявниця заяву про відвід судді підтримала, навела доводи аналогічні тим, що зазначені в заяві. Вважає, що зазначені в заяві обставини можуть вплинути на результати розгляду справи, просила заяву задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про судовий розгляд повідомлений у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив.
1.15. У судовому засіданні 27.04.2024 позивачка та її представник заперечували проти задоволення заяви про відвід судді. Представник позивача зазначав про її безпідставність, відсутність правових підстав для відводу судді.
1.16. Вирішуючи заяву про відвід, суддя доходить таких висновків.
ІІ. Норми процесуального права. Мотиви суду
2.1. Суддею вислухано заявницю щодо мотивування відводу у відповідній заяві, думку позивачки та її представника, досліджено обставини, якими остання обґрунтовує заяву, та, керуючись нормами цивільного процесуального законодавства й внутрішнім переконанням, доходжу висновку про безпідставність відводу зважаючи на таке.
2.2. Стаття 39 ЦПК України визначає, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
2.3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2.4. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина 3 статті 39 ЦПК України).
2.5. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статті 36 ЦПК України.
Зокрема, пункт 5 частини 1 статті 36 ЦПК України передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
2.6. Згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Відтак законодавець в імперативному порядку встановив недопустимість заявлення відводу з підстав незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді.
2.7. Суддя, посилаючись на норми статті 39 цивільного процесуального закону, наголошує, що відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів та наданням доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Якщо відвід невмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
2.8. Відтак, для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які можуть вказувати на можливу його упередженість або необ'єктивність.
Обставини, які покладаються в основу заяви про відвід щодо сумніву в неупередженості та об'єктивності суду, повинні бути доведеними.
Доведення не може ґрунтуватись на припущеннях.
2.9. Водночас, заявлений представницею відповідача відвід не містить належних даних у розумінні статті 36 ЦПК України, які б свідчили про наявність законних підстав для відводу судді.
2.10. Частиною п'ятою статті 12 ЦПК України встановлено, що Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
2.11. Згідно з вимогами статті 214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.
Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.
2.12. Зміст заяви та доводи заявниці свідчить, що заявлений останньою відвід фактично зводиться до незгоди представника відповідача із веденням головуючим суддею судового засідання в цій справі.
2.13. Наявні підстави зазначати, що керування головуючим суддею ходом судового процесу, роз'яснення учасникам судового процесу їхні процесуальні прав та обов'язків, наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій та прийняті судом процесуальні рішення заявниця сприймає як упередженість суду.
2.14. Наголошую, що законодавець в імперативному порядку визначив спосіб реагування учасників справи у разі виникнення заперечень щодо дії головуючого (частина третя статті 124 ЦПК України), а також встановив, що незгода сторони з процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
2.15. Згідно з частиною 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
2.16. У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
2.17. У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
2.18. Думка заявниці щодо наявності обставин упередженості або необ'єктивності суду по своїй суті будується на суб'єктивних, без належного підґрунтя надуманих припущеннях останньої, тоді як доведення не може ґрунтуватись на припущеннях.
2.19. Тож за переконанням суду, підстави для відводу судді, передбачені цивільним процесуальним законом України з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці ЄСПЛ, відсутні.
2.20. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 11 статті 40 ЦПК України).
2.21. Керуючись ст ст 36,39,40,260,261 ЦПК України, суд -
постановив:
1. У задоволенні заяви представника відповідача, адвокатки Горностаєвої А.В., про відвід судді Малюк Марини Вікторівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, - відмовити.
2. Продовження судового засідання з розгляду цієї справи відкласти на 22.05.2026 на 10-00.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина МАЛЮК