Справа № 529/381/26
Провадження № 2/529/462/26
іменем України
27 квітня 2026 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л,Є., розглянувши позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шеховцової О.І. до Диканського відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області про скасування постанови про арешт майна боржника,
встановив:
23.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шеховцової О.І., через Електронний суд, подала позовну заяву до Диканського відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області про скасування постанови про арешт майна боржника.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою, приходжу до наступного висновку.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, на виконанні Диканського відділу державної виконавчої служби Полтавському районі Полтавської області знаходиться виконавче провадження № 64069997 по виконанню виконавчого листа № 529/889/20, виданого Диканським районним судом Полтавської області від 28.12.2020 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/3 частина усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.12.2020 і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Також на виконанні Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області знаходиться виконавче провадження № 73361043 по виконанню виконавчого листа № 5291327/23, виданого Диканським районним судом Полтавської області від 17.10.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/4 частина усіх видів його заробітку до завершення навчання, але не пізніше 23-річного віку.
03.02.2026 в межах виконавчого провадження № 64069997 державним виконавцем в порядку, ст. 56, п. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника і накладено арешт на легкові автомобілі, які належать боржнику на праві приватної власності.
Незважаючи на погашення усієї заборгованості зі сплати аліментів, державний виконавець відмовив у скасуванні постанови від 03.02.2026 про арешт майна боржника, у зв?язку із чим представник подав дану позовну заяву.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
З аналізу зазначених норм права, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою на дії державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, учасниками провадження по скарзі повинні бути заявник (скаржник) та державний виконавець або інша посадова особа ДВС рішення, дії або бездіяльність, якої оскаржуються.
Таким чином ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Правильність зазначеного висновку підтверджується позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 24 травня 2021 року по справі № 712/12136/18, згідно з якою боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19, а також у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 544/394/18, від 29 липня 2020 року у справі № 161/3171/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 204/2494/20, від 04 листопада 2020 року у справі № 520/7100/19, від 20 січня 2021 року у справі № 157/298/19, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.
Разом з тим слід роз'яснити позивачу, що захист його порушених прав можливий шляхом звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця в порядку, передбаченому ст.447 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 186, 260 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шеховцової О.І. до Диканського відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області про скасування постанови про арешт майна боржника.
Ухвала може бути оскаржена на протязі 15 днів з дня проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Л.Є. Петренко