Справа № 215/1447/26
1-кп/215/588/26
29 квітня 2026 року місто Кривий Ріг
Тернівський районний суд міста Кривого рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв'язку), підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №62025170030009143 від 21.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, лікарем психіатром та наркологом не наглядався, зареєстрованого та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальойону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 жовтня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №309 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальойону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 солдат ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
07 листопада 2024 року солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно без дозволу командира залишив район постійної дислокації АДРЕСА_2 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, 07 листопада 2024 року солдат ОСОБА_4 , самовільно без дозволу командира залишив пункт постійної дислокації с. Орловщина, Самарського району, Дніпропетровської області командуванню про причини свого неприбуття ОСОБА_4 , не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього. В ході відпрацювання осіб, які самовільно залишили військову частину, працівниками СКП ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, 12 лютого 2026 року, був зупинений солдат ОСОБА_4 , та доставлений до ВП № 5 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Алли Горської, буд. 2.
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_4 за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
У клопотанні прокурора ставиться питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, у зв'язку з добровільним зверненням підозрюваного до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності та продовженням несення військової служби.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому підстави та просив його задовольнити.
Підозрюваний у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора підтримав. При цьому вказав, що надав добровільну згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, вперше притягається до кримінальної відповідальності за ст. 407 КК України та наразі бажає продовжувати нести військову службу.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження та перевіривши мотиви клопотання, суд вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Положеннями ч. 2 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий за статтями 407, 408 КК України, на даний час бажає проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , його згода є добровільною та усвідомленою.
Крім цього, судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України.
В матеріалах справи наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 на проходження ОСОБА_4 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 401, ч. 5 ст. 407 КК України, ст. 284 - 286, ч. 3 ст. 288, ст. 314 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030009143 від 21.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити.
Зобов'язати керівництво військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин, після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 29.04.2026.
Суддя: