Апеляційне провадження № 22-з/824/505/2026
Справа № 753/1461/25
Іменем України
27 квітня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , подану представником Ткачуком Володимиром Васильовичем ,про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данилюк Ольги Борисівни, начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лапанашвілі Петра Юрійовича, заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазепіна Валентина Георгіївна,
В січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною скаргою, просила встановити обґрунтованість скарги та визнати оскаржувані рішення, дії головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данилюк О.Б. під час виконання ухвали суду по справі № 753/18617/24 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 неправомірними, скасувати постанови у ВП НОМЕР_1, винесені головним державним виконавцем Данилюк О.Б. 15 листопада 2024 року про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; скасувати постанову про скасування процесуального документу від 12 листопада 2024 року ВП № НОМЕР_1, винесену начальником відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лапанашвілі П.Ю.; стягнути з Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заявник ОСОБА_1 в особі представника Ткачука В.В. , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали, порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Ткачуком В.В., задоволено частково. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанови головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данилюк О.Б. від 15 листопада 2024 року у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження скасовано та закрито провадження в справі в цій частині. Роз'яснено, що розгляд зазначеної справи в частині оскарження дій і рішень державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження віднесено до юрисдикції адміністративного суду, та що протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови заявник може звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. В іншій частині ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року залишено без змін.
06 квітня 2026 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука В.В. надійшла заява про вирішення питання щодо розподілу судових витрат. Представник заявника вказує, що в матеріалах справи містяться документи щодо понесення заявником витрат на правничу (правову) допомогу, зокрема: витяг з Договору № 0105-24 від 02.10.2024, Додаток №2 від 07.04.2025 та Акт приймання - передачі наданих послуг від 01.07.2025 на фіксовану суму 15 000 грн. Вказано, що заява про стягнення правничих послуг за юридичний супровід подавалась до суду першої інстанції 01.07.2025 року. Представником вказано, що питання щодо розподілу судових витрат у частині вимог, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, має бути вирішено адміністративним судом за наслідками розгляду справи по суті. Таким чином, представник заявника просив суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу на користь скаржника на підставі відповідної заяви та підтверджуючих документів (витягу з Договору № 0105-24 від 02.10.2024 , Додатка №2 від 07.04.2025 та Акта приймання-передачі наданих послуг на суму 15 000 грн.), що були подані до суду першої інстанції 01.07.2025 року.
Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення не надійшло.
Вирішуючи по суті заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука В.В. про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України визначено розподіл судових витрат між сторонами та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому зміст позовної вимоги - це вимога позивача, якою є предмет позову. А предмет позову, як один з його елементів, це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити відповідне рішення.
У даній справі за результатами апеляційного перегляду постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Ткачуком В.В. , задоволено частково. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанови головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данилюк О.Б. від 15 листопада 2024 року у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження скасовано та закрито провадження в справі в цій частині. Роз'яснено, що розгляд зазначеної справи в частині оскарження дій і рішень державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження віднесено до юрисдикції адміністративного суду, та що протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови заявник може звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. В іншій частині ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року залишено без змін.
Таким чином, оскільки за наслідками апеляційного перегляду ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данилюк О.Б. від 15 листопада 2024 року у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження залишено без змін, а апеляційну скаргу залишено без задоволення, понесені скаржником судові витрати, в тому числі на правничу допомогу, покладаються на нього, відтак, заява про вирішення питання щодо розподілу судових витрат є необґрунтованою та відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України задоволенню не підлягає.
Питання щодо розподілу судових витрат у частині вимог, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, має бути вирішено адміністративним судом за наслідками розгляду справи по суті.
На підставі вищевикладеного апеляційний суд приходить до висновку, що заява адвоката Ткачука В.В. про вирішення питання щодо розподілу судових витрат не підлягає задоволенню з наведених підстав.
Керуючись ст. 133, 134, 137, 141, 270, 381, 389 ЦПК України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 , подану представником Ткачуком Володимиром Васильовичем , про вирішення питання щодо розподілу судових витрат залишити без задоволення.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.