Справа № 757/15439/26-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3434/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
22 квітня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування на 60 днів, тобто до 17.05.2026 року, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначено в межах 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 4 992 000,00 ( чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто дві тисячі) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ. МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 17.05.2026 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2026, якою задоволено клопотання слідчого СВ ГСУ НПУ ОСОБА_9 , та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених п. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;
- не спілкуватись із свідками, іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд за межі території України;
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Обгрунтовуючи скаргу, апелянт посилається на те, що висновки слідчого судді є необгрунтованими та ухваленими з порушенням норм матеріального права, у зв?язку із невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, неповнотою судового розгляду та невідповідністю ступеню призначеного запобіжного заходу, враховуючи особу підозрюваного.
Зокрема, своє клопотання слідчий мотивує тим, що у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Сторона захисту вважає, що вказані ризики, викладені в клопотанні слідчого та прийняті слідчим суддею до уваги, є необгрунтованими, та жодним належним доказом не доведені.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України орган досудового розслідування обгрунтовує тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Разом з тим, лише тяжкість інкримінованого злочину не є достатньою для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватись, тому її необхідно оцінювати в світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності («Becciev v. Moldova», п. 58).
ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв'язки, на його утриманні перебуває мати, яка має вади із здоров'ям.
До того ж, ОСОБА_7 має намір створення сім'ї, останній в 2025 році зробив пропозицію своїй цивільній дружині, однак офіційно зареєструвати шлюб не зміг, оскільки був затриманий працівниками поліції.
В матеріалах справи наявний Договір оренди, який було долучено стороною захисту, що підтверджує наявне місце проживання.
Захисник звертає увагу колегії суддів, що твердження органу досудового розслідування щодо наявності у ОСОБА_7 усвідомлення про беззаперечність доказів його винуватості, є виключно припущенням органу досудового розслідування, оскільки визначення допустимості та належності доказів є виключно прерогативою суду.
Окремо апелянт наголошує, що 20.11.2025 органом досудового розслідування було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 в рамках вказаного кримінального провадження, під час якого було вилучено всю техніку та грошові кошти, які перебували в квартирі.
В подальшому, 22.01.2026 орган досудового розслідування повторно провів обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , та в цей день його було затримано.
Більше того, протягом листопада-січня, слідчий неодноразово викликав ОСОБА_7 на допит, однак за день до проведення допиту саме з боку сторони органу досудового розслідування такі допити відмінялись.
Отже, протягом вказаного періоду ОСОБА_7 розумів, що відносно нього здійснюється досудове розслідування і не чинив жодних дій, які б могли свідчити, що він має намір переховуватись.
Разом з тим, захисник вважає, що цілодобовий домашній арешт може повністю забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, а електронний засіб контролю зможе запобігти такому ризику, як втеча.
Орган досудового розслідування в клопотанні вказує, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілого з метою відмови від зміни їх показань.
Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_7 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними у кримінальному провадженні особами у якості свідків та потерпілого.
Вказаний ризик не знаходить свого підтвердження, оскільки всі потерпілі, які є у кримінальному провадженні, є громадянами Чеської Республіки, що унеможливлює взагалі будь-яке спілкування ОСОБА_7 з потерпілими, до того ж підозрюваний особисто не знає жодного потерпілого, відсутня інформація, чи володіють вони іншими мовами окрім чеської, оскільки для того, щоб здійснювати будь-який тиск чи переконання для зміни показів, потрібно розуміти мову один одного.
Ризик впливу на свідків також не знаходить свого підтвердження, оскільки матеріали клопотання не містять інформацію щодо свідків, які були допитані в рамках кримінального провадження і чи наявні взагалі будь-які свідки в кримінальному провадженні.
Ризик впливу на експерта є абсурдним, оскільки жодного висновку експерта матеріали клопотання не містять, відсутня інформація чи взагалі наявні якісь висновки, чи станом на сьогоднішній день проводяться якісь експертизи.
У той же час, враховуючи позицію ЄСПЛ щодо актуальності ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих, відповідно до якої зазначений ризик може бути прийнятий до уваги лише на початкових етапах провадження.
Обгрунтовуючи ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування вказує, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення документів, коштів, банківських карток, чорнових записів, тощо.
Разом з тим, адвокат зазначає, що вказане припущення не знаходить свого логічного підтвердження, оскільки, як вже зазначалось, 20.11.2025 року слідчими було проведено обшук за місцем проживання підозрюваного, під час якого було вилучено всю техніку та грошові кошти, які перебували в квартирі.
В подальшому, 22.01.2026 орган досудового розслідування повторно провів обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , та в цей день його було затримано.
Тобто, більше двох місяців до моменту затримання такий ризик не існував, оскільки під час проведення першого обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 була вилучена вся техніка, документація та грошові кошти.
Також апелянт вказує, що інкриміноване правопорушення із насильством не пов'язане, підозрюваний є таким, що раніше не судимий, його вина у вчиненні правопорушення ще не встановлена, очевидних доказів, що б свідчили про його намір втечі чи переховування слідчому судді не представлено, відтак продовження за таких умов запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде мати ознаки свавільності та не відповідатиме принципу верховенства права.
При цьому, розмір застави, яка визначена ОСОБА_7 , є надмірно великим та перевищує розмір збитків, які орган досудового розслідування вказав в клопотанні.
Так, в клопотанні орган досудового розслідування вказує, що всього учасники злочинної організації, шляхом введення в оману потерпілих, заволоділи чужим майном на загальну суму 2 438 763,58 чеських крон, що еквівалентно сумі, відповідно до встановленого НБУ на момент вчинення злочину у розмірі 4 322 549,78 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями і просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000001400 від 13.05.2025 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч.5 ст. 190 КК України; ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч.4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2024 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_11 та не встановлена на цей час досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_20 (далі - Особа № 1), які володіючи якостями лідерів, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, перебуваючи на території м. Києва, точне місце під час досудового розслідування не встановлено, вирішили створити та очолити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, з метою власного протиправного збагачення та збагачення співучасників злочинної організації внаслідок заволодіння чужим майном - коштами громадян країн Європи, у тому числі громадян Чеської Республіки, у особливо великих розмірах, шляхом їх обману (шахрайства), а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
ОСОБА_11 та Особа № 1, усвідомлюючи, що вчинення запланованих злочинів можливе лише при об'єднанні групи осіб, детальному плануванні їх дій, розподілі обов'язків, забезпеченні взаємозв'язку та координації поведінки, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною та маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, спланували досягнути поставленої мети шляхом створення і керування стійким ієрархічним об'єднанням - злочинною організацією.
ОСОБА_13 , ОСОБА_12 ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інші невстановлені учасники, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_23 та Особи № 1 щодо створення злочинної організації, погодилися увійти до її складу, виконувати покладені на них функції, підпорядковуватися її керівнику та брати участь у злочинах, учинюваних цією злочинною організацією.
Таким чином, ОСОБА_11 , Особа № 1, ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 та інші невстановлені учасники дійшли попередньої змови та домовилися про скоєння злочинів у складі злочинної організації до початку їх вчинення.
Розробивши загальний план злочинної організації та визначивши структуру злочинної організації ОСОБА_11 та Особа № 1, здійснюючи керівництво створеною ними злочинною організацією, розподілили функції (злочинні ролі) між її учасниками як під час учинення окремих злочинів, так і під час функціонування цієї організації вцілому.
У період часу з квітня 2024 року по даний час учасники злочинної організації, створеної ОСОБА_11 та Особою № 1, діючи відповідно до основної мети цієї організації - вчинення злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме коштами іноземних громадян, у тому числі громадян Чеської Республіки, під приводом здійснення торгових операцій на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, умисно, з корисливих мотивів вчинили наступні кримінальні правопорушення:
- в період часу з 19.04.2024 по 31.07.2024, заволоділи коштами у сумі 317 488 чеських крон, що станом на 31.07.2024 еквівалентно сумі 554 873, 77 грн, перерахованими громадянкою Чеської Республіки ОСОБА_25 ( ОСОБА_26 );
- в період часу з 22.04.2024 по 18.06.2024, заволоділи коштами у сумі 315 100 чеських крон, що станом на 18.06.2024 еквівалентно сумі 555 552, 81 грн, перерахованими громадянкою Чеської Республіки ОСОБА_27 ( ОСОБА_28 );
- в період часу з 02.05.2024 по 10.06.2024, заволоділи коштами у сумі 189 486 чеських крон, що станом на 10.06.2024 еквівалентно сумі 338 194, 61 грн, перерахованими громадянкою Чеської Республіки ОСОБА_29 ( ОСОБА_30 );
- в період часу з 23.04.2024 по 12.08.2024 заволоділи коштами у сумі 1 616 599,58 чеських крон, що станом на 12.08.2024 еквівалентно сумі 2 875 122, 35 грн, перерахованими громадянином Чеської Республіки ОСОБА_31 ( ОСОБА_32 ).
Всього у зазначений період часу учасники злочинної організації, створеної ОСОБА_11 та Особою № 1, шляхом введення в оману потерпілих заволоділи чужим майном на загальну суму 2 438 673,58 чеських крон, що еквівалентно сумі відповідно до курсу встановленого Національним банком України на момент вчинення злочинів у розмірі 4 322 549,78 грн.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Костянтинівка, Донецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
22.01.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
22.01.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.01.2026 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, тобто до 23.03.2026, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 10 000 000 гривень.
19.03.2026 року слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням з заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, у якому просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 16.05.2026 включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 10 000 000 гривень.
У разі внесення застави, слідчий просив покласти на підозрюваного такі обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання слідчий мотивував тим, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:
- протоколами допитів потерпілих громадян Чеської Республіки, у тому числі ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ;
- документів, отриманих від криптовалютних бірж, у тому числі «Binance», «Bybit», у порядку ст. 93 КПК України та в межах проведення досудового розслідування спільною слідчою групою щодо розподілу коштів, одержаних злочинним шляхом, між учасниками злочинної організації;
- документами, отриманими від іноземних банківських установ, щодо руху коштів потерпілих громадян Чеської Республіки, у тому числі ОСОБА_33 , ОСОБА_38 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ;
- протоколом огляду речей і документів, у ході проведення якого встановлено рух коштів потерпілих на підконтрольні криптовалютні гаманці учасників організованої злочинної групи та розподіл коштів між учасниками вказаної групи;
- протоколами оглядів комп?ютерної техніки потерпілих, у ході проведення яких установлено спілкування потерпілих громадян Чеської Республіки з учасниками організованої групи та інформацію щодо діяльності;
- матеріалами, наданими чеською стороною в межах Угоди між Україною та Чеською Республікою про створення спільної слідчої групи;
- протоколами обшуків, які проведено за місцями проживання та місцем здійснення незаконної діяльності учасників організованої групи;
- протоколами оглядів вилучених під час обшуків мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, в ході проведення яких установлено спілкування з потерпілими громадянами Чеської Республіки та з невстановленими учасниками злочинної організації;
- матеріалами, наданими чеською стороною в межах Угоди між Україною та Чеською Республікою про створення спільної слідчої групи щодо відпрацювання 113 потерпілих, які в були встановлені українською стороною в ході оглядів вилученої техніки;
- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами в їх сукупності.
12.01.2026 першим заступником Генерального прокурора України продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025000000001400 від 13.05.2025 до трьох місяців, тобто до 20.02.2026.
19.01.2026 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025000000001400 від 13.05.2025 до шести місяців, тобто до 20.05.2026.
У даному випадку ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за які законом передбачене покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому ОСОБА_7 , без належного контролю за його поведінкою може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 2 ст. 131 КПК України, а також більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та для запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою для продовження запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжкого злочину, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому звернутися з клопотання до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв?язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, що відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за які законом передбачене покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна відповідно, тому ОСОБА_7 без належного контролю за його поведінкою може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що в ході проведення досудового розслідування не встановлено місцезнаходження частини речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення:
- всіх засобів стільникового зв?язку, сім-карток мобільних операторів, які використовувались під час вчинення кримінальних правопорушень;
- всіх крипто гаманців, які використовувались під час вчинення кримінальних правопорушень;
- чорнових записів та документів, блокнотів, робочих зошитів, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні;
- документів та печаток низки підконтрольних підприємств, реквізити яких використовувалися для введення в оману потерпілого;
- банківських карток, виданих на юридичних та фізичних осіб, які були задіяні для вчинення злочину;
- коштів, отриманих унаслідок вчинення шахрайських дій, чорнових записів та документів, блокнотів, робочих зошитів, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілого з метою відмови або зміни їх показань.
Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними у кримінальному провадженні особами у якості свідків та потерпілого.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_7 під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_7 не працює, не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до того, що перебуваючи на волі, він продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов'язані із заволодінням чужим майном шляхом шахрайства.
Враховуючи викладене, характер вчинення кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, сторона обвинувачення вважає, що застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу ніж взяття під варту не забезпечить в повній мірі виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та не дасть змогу запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також не дасть можливості органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_7 в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я відсутні.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування на 60 днів, тобто до 17.05.2026 року, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначено в межах 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 4 992 000,00 ( чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто дві тисячі) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ. МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 17.05.2026 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджують докази, які додані до клопотання, а саме: протоколами допитів потерпілих громадян Чеської Республіки, у тому числі ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ; документів, отриманих від криптовалютних бірж, у тому числі «Binance», «Bybit», у порядку ст. 93 КПК України та в межах проведення досудового розслідування спільною слідчою групою щодо розподілу коштів, одержаних злочинним шляхом, між учасниками злочинної організації; документами, отриманими від іноземних банківських установ, щодо руху коштів потерпілих громадян Чеської Республіки, у тому числі ОСОБА_33 , ОСОБА_38 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ; протоколом огляду речей і документів, у ході проведення якого встановлено рух коштів потерпілих на підконтрольні криптовалютні гаманці учасників організованої злочинної групи та розподіл коштів між учасниками вказаної групи; протоколами оглядів комп'ютерної техніки потерпілих, у ході проведення яких установлено спілкування потерпілих громадян Чеської Республіки з учасниками організованої групи та інформацію щодо діяльності; матеріалами, наданими чеською стороною в межах Угоди між Україною та Чеською Республікою про створення спільної слідчої групи; протоколами обшуків, які проведено за місцями проживання та місцем здійснення незаконної діяльності учасників організованої групи; протоколами оглядів вилучених під час обшуків мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, в ході проведення яких установлено спілкування з потерпілими громадянами Чеської Республіки та з невстановленими учасниками злочинної організації; матеріалами, наданими чеською стороною в межах Угоди між Україною та Чеською Республікою про створення спільної слідчої групи щодо відпрацювання 113 потерпілих, які в були встановлені українською стороною в ході оглядів вилученої техніки; іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами в їх сукупності.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена у клопотанні та сумнівів не викликає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190КК України.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, продовжують існувати та є доведеними, з огляду на додані до клопотання докази.
На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, бере до уваги існування ймовірності того, що ОСОБА_7 , з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Надаючи оцінку можливості впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, колегія виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обгрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та підозрюваних та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя правильно вважав, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків того, що ОСОБА_7 може перешкоджати провадженню іншим чином, знищити сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вони жодним чином не підтверджені, а у клопотанні зроблене тільки формальне посилання на них.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання органу досудового розслідування, та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-5, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, конкретні обставини кримінального правопорушення, дійшов висновку про визначення підозрюваному застави, визначивши її у розмірі, що становить 4 992 000,00 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто дві тисячі) грн.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави, всупереч доводів захисника щодо її надмірності, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі цілодобового домашнього арешту, або зменшення розміру застави з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Колегія суддів зазначає, що ймовірно вчинені ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, у яких він підозрюється, мають високий ступінь суспільної небезпеки. За обставинами провадження встановлено наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування та продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається із матеріалів провадження, слідчий суддя, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів.
Отже, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
А тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування підстав для продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 доводи про необґрунтованість підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані та долучені до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, правильність кваліфікації дій підозрюваного, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування та продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Твердження захисника у апеляційній скарзі про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому діянь, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду справи по суті та їм буде надана відповідна правова оцінка з огляду на те, що слідчому судді на момент розгляду клопотання органу досудового розслідування не надається весь обсяг доказів у кримінальному провадженні та досудове розслідування триває.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176,177, 178, 182, 183, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3