Справа № 932/4563/26
Провадження № 2-а/932/73/26
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді 099 520 65 95
29 квітня 2026 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра Ярощук О.В, розглянувши заяву представника позивача адвоката Андрейчука Олександра Михайловича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування Постанови від 26.03.2026 р. ПН МДН №007930 про накладення адміністративного стягнення та Рішення № 1217130100020888 від 26.03.2026 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни -
Позивач ОСОБА_2 через представника адвоката Андрейчук О.М. звернувся до Шевченківського районного суду м. Дніпра з позовом до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області, в якому просить:
-визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН №007930 від 26.03.2026р., винесену про притягнення громадянина Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 203 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу
-визнати протиправним та скасувати Рішення №1217130100020888 від 26.03.2026 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_1 ;
-провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити, чи унеможливити виконання рішення суду.
Просить зупинити виконання рішення №1217130100020888 від 26.03.2026 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_1 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування Постанови від 26.03.2026р. ПН МДН №007930 про накладення адміністративного стягнення та Рішення № 1217130100020888 від 26.03.2026 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни.
Суд, розглянувши матеріали, приходить до наступних висновків.
В обґрунтування заяви зазначено, що наразі, поки справу не розглянуто, Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного Рішення про примусове повернення унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав Позивача.
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав, свобод (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності учасників справи. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення ускладнення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуальної рівності.
Надаючи оцінку доводам заявника і доказам на підтвердження, суд зазначає таке.
Предметом спору в даній справі є визнання протиправним та скасування рішення Відділу №4 у місті Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області № 1217130100020888 від 26.03.2026 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження або третьої країни, а саме, до Єгипту, та зобов'язати його покинути територію України у термін до 24.04.2026 року.
Відповідно до статті 31Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» забороняється примусово повертати і примусово видворяти іноземців до країн, де: їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або через політичні переконання; їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного чи внутрішнього збройного конфлікту, або систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
У позовній заяві Позивач посилається на те, що їй загрожує небезпека в разі повернення до країни походження, оскільки вона перебуває у шлюбі із громадянином України, маю громадянську позицію щодо неприпустимості збройної агресії відносно України.
Отже, суд має перевірити доводи позивача та надати їм відповідну оцінку, і доки рішення у справі не набере законної сили суд має право зупинити рішення про примусове видворення особи з підстав та в порядку, передбаченому статтями 150-154 КАС України.
При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, що можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову стосується предмету позову і є співмірною із позовними вимогами. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, тому заяву про забезпечення позову належить задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,151,152,153 КАС України, суд -
постановила:
Заяву представника позивача адвоката Андрейчука Олександра Михайловича про забезпечення позову в адміністративній справі №932/4563/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування Постанови від 26.03.2026 р. ПН МДН №007930 про накладення адміністративного стягнення та Рішення № 1217130100020888 від 26.03.2026 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни, задовольнити.
Зупинити виконання рішення про примусове видворення з України іноземця ОСОБА_1 № 1217130100020888 від 26.03.2026, прийнятого начальником Відділу №4 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Василишиним Д.О. моменту набрання рішенням суду у справі №932/4563/26 законної сили.
Копію ухвали направити сторонам у справі для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню із дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ч.2ст.261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Оксана ЯРОЩУК