21 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/18241/25 пров. № А/857/8295/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - суддів: з участю секретаря судового засідання Хобор Р. Б., Бруновської Н. В., Шавеля Р. М., Богачука Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 22 січня 2026 року, що ухвалила суддя Грень Н.М., у місті Львові, у справі № 380/18241/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить суд:
Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управління Державної податкової служби у Львівській області щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ):
- податкове повідомлення-рішення № 36130/13-01-24-08 від 21.08.2024 року на суму 340,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 36127/13-01-24-08 від 21.08.2024 року на 49 598,74 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 36128/13-01-24-08 на суму 1020,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 36132/13-01-24-08 на суму 595 184,85 грн.;
- податкову вимогу від 26.11.2024 року № 0026625-1308-1301 на суму 646 143,59 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.
Суд зазначив, що про порушення своїх прав позивач дізнався 06.09.2024, а отже, на момент звернення до суду, 08.09.2025, пропустив встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Таку позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Апелянт вказує на те, що жодного з оскаржених податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2024 року та податкової вимоги від 26 листопада 2024 року засобами поштового зв'язку він не отримував, а працівники АТ “Укрпошта" про надходження таких відправлень його у жоден спосіб не повідомили. Конверти з цими документами повернулись до податкового органу з відміткою “за закінченням терміну зберігання».
Про факт існування зазначених документів позивачу стало відомо лише 5 серпня 2025 року, внаслідок ознайомлення з текстом рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі № 380/3917/25 про стягнення податкового боргу, а із самими документами скаржник ознайомився 7 серпня 2025 року, після ознайомлення його представника з матеріалами вказаної справи.
У відповідь на адвокатський запит АТ «Укрпошта» листом від 27 серпня 2025 року № 1.30.002.-23026-25 повідомило, що інформація в автоматизованій системі відстеження зберігається протягом шести місяців, у зв'язку з чим підтвердити виконання обов'язку щодо повідомлення позивача про надходження поштових відправлень неможливо.
За таких обставин позивач об'єктивно не міг знати про існування цих актів індивідуальної дії та про порушення своїх прав.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області, датовані 21.08.2024 та від 26.11.2024.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога направлялись на поштову адресу позивача (79007, м. Львів, вул. Менцинського, 7/6А), проте поштове повідомлення було повернуте до відправника.
Строк на звернення до суду, з урахуванням того, що позивач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, становить 6 місяців і закінчується 06.03.2025.
Проте позивач звернувся до суду лише 08.09.2025
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Апеляційний суд встановив, що позивач звернувся з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2024 року та податкової вимоги від 26 листопада 2024 року до Львівського окружного адміністративного суду 8 вересня 2025 року.
Оскаржені податкові повідомлення-рішення податковий орган скерував позивачу у поштовому відправленні № 0600954828228 від 21 серпня 2024 року, конверт з яким повернувся з відміткою “за закінченням терміну зберігання»; податкову вимогу скеровано у поштовому відправленні № 0600997034268 від 25 грудня 2024 року, яке також повернулось відправнику з аналогічною відміткою. Вказані поштові відправлення позивачу вручені не були.
Також, апеляційний суд встановив, що АТ “Укрпошта» листом від 27 серпня 2025 року № 1.30.002.-23026-25 повідомило, що інформація в автоматизованій системі відстеження зберігається протягом шести місяців, протягом яких АТ «Укрпошта" здійснює перевірку та надає інформацію або копії документів щодо пересилання поштових відправлень. Відтак, з огляду на сплив шестимісячного строку АТ “Укрпошта» не змогло надати позивачу підтвердження виконання обов'язку щодо повідомлення його про надходження поштових відправлень.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що АТ “Укрпошта" виконало обов'язок щодо повідомлення позивача про надходження на його ім'я поштових відправлень № 0600954828228 від 21 серпня 2024 року (з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями) та № 0600997034268 від 25 грудня 2024 року (з податковою вимогою).
Податковий орган, у відповідь на адвокатський запит представника позивача (лист від 19 серпня 2025 року № 31535/6/1301-24-08-05) таких доказів не надав, а АТ “Укрпошта»" листом від 27 серпня 2025 року № 1.30.002.-23026-25 підтвердило об'єктивну неможливість їх отримання у зв'язку зі спливом шестимісячного строку зберігання інформації в автоматизованій системі відстеження.
За таких обставин апеляційний суд не має підстав вважати, що позивач знав або повинен був знати про прийняття щодо нього оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2024 року та податкової вимоги від 26 листопада 2024 року раніше 5 серпня 2025 року, коли він ознайомився з текстом рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі № 380/3917/25 про стягнення податкового боргу.
Вказаний висновок апеляційного суду є підставою для обчислення шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, з 5 серпня 2025 року - дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав внаслідок прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.
З огляду на те, що позовну заяву позивач подав 8 вересня 2025 року, тобто протягом одного місяця з моменту, коли йому стало відомо про порушення його прав, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду позивач не пропустив.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що початок відліку строку на звернення до суду пов'язується з датою повернення поштового відправлення відправнику, тобто з 6 вересня 2024 року, і такий строк закінчився 6 березня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і складають підстави для висновку про те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.
Отже, ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, задовольнивши апеляційну скаргу позивача.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі № 380/18241/25 скасувати, а справу № 380/18241/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель